Wiki-стаття з теми "Роль і значення іменника"

Назва проекту

Такий цікавий іменник

Автори проекту

Група учнів 3 класу - "Кореспонденти"

Тема дослідження

Роль і значення іменника

Проблема дослідження

Які питання, значення і роль іменників?

Гіпотеза дослідження

Іменник – різноманітна і цікава частина мови

Мета дослідження

З'ясувати на які питання відповідає іменник, значення і роль в реченні, тексті.

Результати дослідження

Перша з них - іменник, друзі.

Цю частину люблять дуже,

Бо усе вона назве,

Дасть імення золоте.

Мама, мир і Україна,

Сонце, небо, світ, людина,

Звуки, букви, слово, мова -

Ось частина ця чудова!

Хто? Сестричка, ненька, батько,

Пташка, білочка, зайчатко,

Що? Земля, ріка, діброва,

Книжка, зошит, ручка, школа...

Вивчить всі частини мови

Хочу вам я побажати,

Бо вони такі чудові -

Допоможуть світ пізнати.

Дмитро Білоус

Назву іменник почали вживати з 1873 року. Її першим використав Омелян Партицький. Правопис 1926 року іменник називав речівником. Випередити іменник у кількості слів неспроможна жодна частина мови. В 11-томному „Словнику української мови” нараховується близько 135 тис. слів. Серед них іменників майже половина. Порівняно з іменниками дієслів удвічі менше. Терміни „чоловічий”, „жіночий”, „середній” рід дісталися нам у спадок ще з часів V ст.. до н. е. Філософ Протагор запропонував поділити всі імена на 3 роди : чоловічий,жіночий,та речовий. Пізніше Арістотель запропонувати замінити останній термін – „середній рід”. Граматична дисциплінованість виявляється й у відмінках. Іменник має 7 відмінків. Учені нараховують різну кількість відмінків у сучасних мовах світу. Учений Колесов вважає,що їх близько 30. А датський лінгвіст визначив,що теоретично у мові могло б бути 216 різних відмінків. Наша мова складається із безлічі слів. Всі ці слова мають свої групи – як гуртки за інтересами. Слова між собою дружать, як ми дружимо із сусідами по подвір’ю чи по вулиці. У кожного є своя родина, але ви всі разом – друзі. Так само і слова – у кожного є своя частина мови, але всі вони дружать між собою, утворюючи речення. Іменник - велика самостійна частина української мови – тобто як родина. Відрізнити цю родину за прізвищем Іменник легко – кожен її член, тобто кожне слово, відповідає на питання “хто?” або “що?”. Тобто є істоти – вони відповідають на питання “хто?”, а є предмети (неістоти) – питання “що?”. Має значення предметності, вираженої у формах роду, числа і відмінка, відповідає на питання хто? або що?. В українській мові, яка належить до синтетичних мов, іменник є змінною частиною мови, загалом, в інших мовах іменник може не змінюватися. В реченні іменник буває підметом і другорядним членом речення, підкреслюється однією лінією, або хвилястою.

Висновки

Те, що оточує нас, — предмети. Предметів дуже багато і кожен з них має свою назву, тому іменник- велика родина, яку треба вивчати, розуміти, використовувати у мовленні.