Вікі-стаття "Як ви можете охарактеризувати Толю?"
Зміст
Назва проекту
Як ви можете охарактеризувати Толю?
Автори проекту
учні 6-го класу
ІІІ група
Антоненко Анна, Головко Ірина, Немко Денис, Бірюльов Максим, Животовський Михайло, Порошняк Галина
Тема дослідження
Чи заслуговує Толя на довіру та дружбу своїх однолітків
Проблема дослідження
Крізь призму дитячих душ показано одвічні гострі питання як минулих, так і сучасних поколінь: бідність і багатство, чесність і брехливість, відвертість і підлість, добро і зло, несправедливу, але гідну смерть і нікчемність життя. Цей контраст є однією з особливостей творчої манери В. Винниченка.
Гіпотеза дослідження
Перш ніж відповісти на це запитання, треба з'ясувати, що то за людина була Толик, і, можливо, спробувати його зрозуміти. Ось що каже Володимир Винниченко про нього: «А найбільше доставалося за Толю. Толя був син хазяїна того будинку, де нони жили. Це була дитина ніжна, делікатна, смирна. Він завжди виходив надвір трошки боязко, жмурився від сонця й соромливо посміхався своїми невинними синіми очима. Чистенький, чепурненький...» Толя жив на одній вулиці з іншими хлопцями і часто бачив у вікно, як гуляють діти простих робітників. І йому подобалися їхні забавки. Так, наприклад, коли була сильна злива і діти гуляли під дощем, стрибали в калюжі, вишукували різні залізячки у струмках, Толі теж хотілося бути з ними. Він теж хотів розділяти радість і тому виходив на вулицю і приєднувався до хлопців. І хоч часом ставало «холодно і страшно, але він не хоче, щоб його звали бабою». За цих обставин я навіть розумію Толика. Він теж дитина, а кожній дитині притаманні звичайні дитячі радощі. Проте він має не таких батьків, як решта. Вони багаті, виховані і освічені. І ці батьки постійно тиснуть на свою дитину, забороняючи їй робити те, то вона бажає. Тому особливої вини Толі у тому, що він «делікатний і смирний», нема. Він вихований в середовищі, представники якого вважають себе кращими за інших. Уже із самого дитинства пін звик, що якщо добре попросити, то батьки йому все дозволять, що можна на когось звалити провину, і батьки в це вірять, особливо, коли винним робиш звичайних бідних людей. Толя вже так звик відбріхуватися, що не уявляє, як може бути по-іншому.
Мета дослідження
От саме та звичка брехати і відлякує мене від Толі як потенційного друга. Якби не це, то можна б було спробувати з ним товаришувати, принаймні мати добрі стосунки. Якщо він живе в багатій родині, то має відповідно нові красиві іграшки, і це можна б було використати. А якщо врахувати, що Толя бреше переважно своїм батькам, то з нього міг би вийти такий-сякий друг. Але в оповіданні є два епізоди, в яких в Толі проявилися приховані риси, які ми не бачимо одразу. Толя поліз на лід, злякався і вже нічого не міг вдіяти. Федько рятує його, але сам потрапляє у крижану воду. Як тільки крижина підпливла до берега, Толя тікає з неї, не зважаючи на те що Федько перебуває у воді і, як ніколи, потребує допомоги. Толя втік! Урятували Федька інші хлопці. Це все можна пояснити. Приміром, Толя перелякався. Але як на мене особисто, Толя мусив лягти на лід і протягти палицю, щоб Федько схопився за неї. Це перший момент. А другий — вже після смерті Федька. Перед тим, як йти на лід, була суперечка, що Федько зможе перейти на інший берег і повернутися назад. Побилися об заклад при свідках. У випадку перемоги Толя мав отримати чижика. Як ми знаємо, Федько вдало здійснив перехід з одного берега на інший. Потім, рятуючи Толю, впав уводу, застудився і врятував Голю ще раз, коли взяв усю вину на себе. Уже після смерті свого рятівника Толя забрав у батьків Федька чижика, мотивуючи це тим, що виграв його в суперечці. Після цього моменту Толя перестав для мене існувати як людина. Тепер він уявляється мені як якась химерна істота, що турбується лише про себе, про збереження своєї шкури, як це не потворно звучить. Тебе рятують кілька разів, виправдовують, і після цього ти все одно робиш такі речі. Мені здається, на це здатні лише дуже низькі люди.
