Проектна технологія

Учитель, як організатор пізнавальної діяльності учнів, створює умови, за яких найраціональніше і найпродуктивніше здійснювати процес навчання: забезпечує навчальну дисципліну й психологічний клімат, чергування занять, доцільне консультування, нормування навчальної роботи, постановку перед учнями мети і завдань навчання, здійснення розвитку учнів тощо. Його ефективність значно підсилюється, якщо дії учнів мають одночасний вияв у двох площинах: школярі активно взаємодіють не лише між собою, а й з учителем, виступають у ролі співавторів активної навчально-пізнавальної діяльності, проявляють особливу зацікавленість у досягненні позитивних результатів проектної діяльності. Основною тезою такої діяльності є : «Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені потрібно, де і як я можу ці знання застосувати».

Суть проектної технології у функціонуванні цілісної системи дидактичних засобів (змісту, методів, прийомів тощо), що адаптує навчально-виховний процес до структурних та організаційних вимог навчального проектування. Воно, у свою чергу, передбачає системне й послідовне моделювання тренувального розв’язання проблемних ситуацій, що вимагають від учасників освітнього процесу пошукових зусиль, спрямованих на дослідження та розробку оптимальних шляхів їх розв’язування, їх неодмінний публічний захист та аналіз підсумків упровадження.

Крім загального визначення суті проектної технології, можна визначити низку обов’язкових вимог до проекту:

• Наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми чи задачі, яка вимагає інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її розв'язування, наприклад, проблема використання існуючого програмного забезпечення для розв'язування різних задач та ін.
• Проект розробляється за ініціативою учнів. Тема проекту для всього класу може бути однією, а шляхи його реалізації в кожній групі різні.
• Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів (наприклад, доповідь у відповідні служби, спільний випуск газети, альманаху, план заходів, рекомендації щодо впровадження та використання педагогічних програмних продуктів, створення веб-сторінки тощо).
• Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів.
• Визначення кінцевої мети спільних/індивідуальних проектів.
• Визначення базових знань з різних галузей, необхідних для роботи над проектом.
• Структурування змістової частини проекту (з вказуванням поетапних результатів). Проект заздалегідь спланований, сконструйований, але разом з тим допускає гнучкість і зміни в ході виконання.
• Використання дослідницьких методів: визначення проблеми, задач дослідження, які випливають із проблем, висунення гіпотез щодо способів їх розв'язування, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз даних, підведення підсумків, коригування, висновки (використання в ході спільного дослідження методу «мозкової атаки», «круглого столу», статистичних методів опрацювання результатів експериментів, творчих звітів, перегляду та ін.).

Результати виконаних проектів повинні бути матеріальними, тобто оформлені певним чином (відеофільм, альбом, бортжурнал «подорожей», комп'ютерна газета, альманах, веб-сторінка). Проект реалістичний, орієнтований на ресурси школи. Освітній проект має структурну основу, яка відображається в його положенні чи програмі:

• назва проекту;
• цитата, лозунг або інша форма представлення проекту;
• ідея проекту;
• цілі і задачі проекту;
• учасники проекту;
• умови реєстрації в проекті;
• терміни реалізації проекту;
• етапи проведення проекту;
• умови участі в проекті (організаційні, технічні, інші);
• особливості проведення проекту, види діяльності учасників;
• форми взаємодії організаторів проекту з його учасниками і іншими суб'єктами;
• критерії оцінки робіт окремих учасників, всього проекту;
• діагностична і оцінкова група;
• результати проекту, їх оцінка; призи і нагороди;
• можливе продовження і розвиток проекту;
• автори, координатори, адміністратори, організатори проекту.

Етапи розробки і проведення проекту

1. Цілі проекту з визначенням знань, умінь, навичок, яких повинні набути учні в результаті роботи над проектом.
2. Презентація ситуацій, які дозволяють виявити одну чи кілька проблем з обговорюваної тематики.
3. Висування гіпотез розв'язування виявленої проблеми («мозковий штурм»). Обговорення й обґрунтування кожної з гіпотез.
4. Обговорення методів перевірки прийнятих гіпотез у малих групах (у кожній групі по гіпотезі), обговорення можливих джерел інформації для перевірки висунутої гіпотези.
5. Обговорення оформлення результатів.
6. Робота в групах над пошуком фактів, аргументів, які підтверджують чи спростовують гіпотезу.
7. Захист проектів (гіпотез рішення проблеми) кожної з груп з опануванням всіма присутніми.
8. Висування нових проблем.

Основна особливість дослідження в освітньому процесі - воно є навчальним. Це означає, що його головною метою є розвиток особистості, а не отримання об’єктивно нового результату, як в "великій" науці. Якщо в науці головною метою є отримання нових знань, то в освіті мета дослідницької діяльності - в отриманні учнями навичок дослідження як універсального способу освоєння дійсності, розвитку здатності до дослідницького мислення, активізації особистісної позиції учня на основі придбання суб’єктивно нових знань (тобто самостійно отриманих знань, які є новими і особистісно значущими для конкретного учня).

Під час проектно-орієнтованого навчання учні отримують можливість вирішувати пов’язані з реальним життям проблеми та більше зосереджуватися на поставлених перед ними навчальних задачах. Такі сценарії навчання збережуть зацікавлення предметом, що вивчається на все життя. Поданий навчальний проект допоможе створити творчу та доброзичливу атмосферу на уроках.