Визвольні змагання в Україні 1917 – 1921 рр.
Зміст
Назва проекту
Визвольні змагання в Україні 1917 – 1921 рр
Автори проекту
Група учнів 10 класу
Тема дослідження
Україна в 1919 році
Проблема дослідження
Чому українцям протягом 1917 – 1921 рр. не вдалося побудувати власної держави?
Гіпотеза дослідження
Несприятливі внутрішні і зовнішні фактори не дали можливості українцям побудувати власної держави протягом 1917 – 1921 рр.
Мета дослідження
1)Визначати хронологічну послідовність подій періоду визвольних змагань; 2)Показувати на карті місця основних подій періоду визвольних змагань та військові дії періоду громадянської війни; 3)Визначати причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами періоду визвольних змагань; 4)Описувати соціально-економічне становище, повсякденне життя, настрої населення та психологічний клімат у суспільстві за часів визвольних змагань; 5)Складати політичні портрети видатних діячів Української революції.
Результати дослідження
Нами був проведений аналіз навчальної літератури, блогів, створених учителями історії. У результаті аналізу ми з’ясували, що основними причинами поразки Української революції і визвольних змагань були:
- Низький рівень національної свідомості українців і, як наслідок, слабка соціальна база визвольного руху. Очолила Українську революцію українська інтелігенція, яка розраховувала на підтримку селян. Ентелігенція була малочисельною, а селянство – політично несвідоме, неосвідчене, неорганізоване, розпорошене. Робітники, підприємці, поміщики в більшості своїй не підтримали ідею незалежності України. - Відсутність єдності в діях українських національних сил, які не пішли на компроміс в ім’я загальнонаціональних інтересів. УЦР була усунута шляхом перевороту, здійсненого П. Скоропадським; влада гетьмана була повалена в результаті повстання, організованого Директорією УНР; особисте суперництво між В Винниченком та С. Петлюрою; українські комуністи визнавали лише радянську форму правління; не було єдності між УНР і ЗУНР.
- Несприятлива міжнародна ситуація, відсутність зовнішньої підтримки. Боротьбу проти Української революції вели набагато могутніші зовнішні сили, особливо Росія та Польща, які робили все, щоб ліквідувати незалежність України. - На позиціях невизнання самостійності України стояли і російські більшовики, і російські білогвардійці. - Підтримка білогвардійських і польських інтервентів з боку Антанти, пряме втручання з їхнього боку у внутрішні справи України. - Відсутність належного розуміння значення своєї державності, українським силам бракувало зрілості й самостійності. - Жодна українська політична сила, яка приходила до влади, не змогла провести соціально – економічні реформи, які б вивели країну із глибокої кризи.
Висновки
Таким чином ми з’ясували, що майбутнє покоління борців за незалежність України візьме за приклад боротьбу українського народу в 1917 – 1921 рр.: 1. Забезпечення єдності усіх національно – патріотичних сил для досягнення спільної мети – незалежності. 2. Враховувати важливість взаємних поступок, компроміси в різних патріотичних сил, без чого неможлива єдність їхніх дій та зусиль. 3. Досягнення незалежності неможливе без глибоких соціально – економічних реформ, які відкриють перспективу поліпшення життя основної маси населення. 4. Необхідність рахування зовнішньополітичної ситуації, домагатися підтримки незалежності великими провідними державами світу.
