Учнівська вікі-стаття: "Причини виникнення аварії на Чорнобильській АЕС"

Матеріал з Iteach WIKI
Версія від 12:44, 22 серпня 2013, створена Зуй Галина Вікторівна (обговореннявнесок) (Результати дослідження)

Перейти до: Навігація, пошук



Назва проекту

Розвиток ядерної енергетики в Україні

Автори проекту

ІІІ група, 9 клас

Тема дослідження

Які причини виникнення аварії на Чорнобильській АЕС?

Проблема дослідження

Що призвело до аварії на ЧАЕС?

Гіпотеза дослідження

. Найглобальніша екологічна катастрофа на Україні.

Мета дослідження

Вияснити, що спричинило аварію на Чорнобильській АЕС та дізнатися, як Чорнобильська катастрофа вплинула на здоров’я людей.

Результати дослідження

26 квітня 1986 року о 1-23 за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства - вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС і сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році. Четвертий реактор Чорнобильської АЕС після вибуху

Лише наступного дня, після того як у Швеції за рівнем радіації визначили, що в Україні мала місце аварія, уряд СРСР повідомив про Чорнобильську трагедію. Від вибуху і при гасінні пожежі, що тривала близько 10 днів, загинув 31 чоловік і більше 200 було госпіталізовано. За неофіційною статистикою в Україні померло не менше 15 тисяч людей, які були уражені в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.

Збудована в 1976 році, Чорнобильська АЕС, розташована за 100 кілометрів на північ від Києва; вона мала чотири реактора, кожний з яких був здатен виробляти до тисячі мегават електроенергії.

Увечері 25 квітня 1986 року група інженерів почала проводити на 4-у реакторі абсолютно непідготовлений технічний експеримент, під час якого потужність реактора була знижена на 7% від норми, а контрольні пристрої були відключені. Робота реактора стала нестабільною і неконтрольваною, а спроба відновити стандартний режим його роботи - запізнілою, і 26 квітня 1986 року на 4-у реакторі пролунали два вибухи. Вони були не ядерними, а хімічними, як наслідок перегріву реактора і накопичення великої кількості газів, що з'явились під час неконтрольованої реакції. Потужність вибухів була настільки великою, що було зруйновано стальну і свинцеву обшивку реактора, і в повітря піднялось більше 60 тон радіоактивних матеріалів.

Лише через три тижні при допомозі 4 тисяч тон піску, бору, свинця і глини вдалось ізолювати реактор, що продовжував випромінювати радіацію, і запобігти подальшому забрудненню грунту. З території в радіусі 30 кілометрів від місця аварії було евакуйовано більше 100 тисяч людей. Із-за традиційної в СРСР секретності від громадян приховувалась інформація про дійсні масштаби катастофи і в найбільш постраждалих областях України, Білорусії та Росії в перші дні після аварії не здійснювались жодні заходи по захисту населення від радіації.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним "саркофагом", збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу. Причини аварії Існує принаймні два різні підходи до пояснення причини чорнобильської аварії, які можна назвати офіційними, а також декілька альтернативних версій різної міри вірогідності.


Модель ЧАЕС в музеї «Чорнобиль» Спочатку провину за катастрофу покладали виключно, або майже виключно, на персонал. Таку позицію зайняли Державна комісія, сформована в СРСР для розслідування причин катастрофи, що проводило власне розслідування.. Значна частина публікацій у ЗМІ, у тому числі і недавніх, спирається саме на цю версію. На неї ж спираються різні художні і документальні твори. Грубі порушення правил експлуатації АЕС, скоєні персоналом ЧАЕС, за цією версією, полягали в наступному: • проведення експерименту будь-якою ціною, не зважаючи на зміну стану реактора; • вивід з роботи справного технологічного захисту, який просто зупинив би реактор ще до того як він потрапив би в небезпечний режим; • замовчання масштабу аварії в перші дні керівництвом ЧАЕС. Проте в подальші роки пояснення причин аварії були переглянуті, у тому числі і в МАГАТЕ. Консультативний комітет з питань ядерної безпеки (INSAG) в 1993 році опублікував новий звіт, що приділяв більшу увагу серйозним проблемам в конструкції реактора. У цьому звіті багато висновків, зроблених в 1986 році, було визнано помилковими. У сучасному викладі, причини аварії такі: • реактор був неправильно спроектований і небезпечний; • персонал не був проінформований про небезпеки; • персонал допустив ряд помилок і ненавмисно порушив існуючі інструкції, частково через відсутність інформації про небезпеки реактора; • відключення захисту або не вплинуло на розвиток аварії, або не суперечило нормативним документам.

Висновки

Провівши дослідження вияснили, що причиною вибуху стало неконтрольоване виділення ядерної енергії всередині ядерного реактора. Через низку помилок персоналу станції стрижні, що регулюють хід ядерних реакцій, не змогли вчасно потрапити всередину реактора й погасити ланцюгову реакцію.

Корисні ресурси

http://durdom.in.ua/uk/main/video/video_id/3162.phtml

http://eduknigi.com/ekol_view.php?id=552

http://fpm.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=159:the-chornobyl-disaster-25-years&catid=1:latest-news&Itemid=120