Особи 6-8 клас
Атей скіфський цар 4 ст. до н.е., об‘єднав племена у державу, друкував монети.
Аттіла цар гунів за якого гунський союз племен досяг найбільшої могутності серед. 5 ст. Після поразки в Каталаунській битві (451 p.) та смерті Аттіли (453 р.) гунський союз племен розпався. Аскольд напівлегендарний київський князь, варязького походження («Повість минулих літ» Нестора), нашадок Києя (атохтонна теорія). здійснював походин на Візантію, прийняв хрещення. Вбитий Олегом у 882 році.
Олег (882-912) київський князь, утворення держави Київська Русь, здійснив у 907, 911 рр. походи на Візантію (прибив щит на ворота Константинополя), походи на Кавказ та Каспій(проти хозар) та проти угорців.
Ігор (912-945) перший з династії Рюриковичів, програв похід проти Візантії у 941 р, через використання «грецького вогню». 943 році другий вдалий похід. Вперше на кордонах Русі з‘являються печеніги. Загинув під час збору данини з древлян.
Ольга (945 – 964(969) впорядкування данини: «устав», «урок», «оброк», створення адміністративно-податкових одиниць – погостів +судова влада, започаткувала державні мисливські угіддя (податки з продажу хутра. меду, віску). Прийняла християнство. Стосунки з Візантією та німецьким імператором Оттоном І.
Святослав (964-972) похіди на Волську Булгарію, розгромив Хазарський каганат. Два болгарські походи (другий поразка під Аркадіополем), 968 напад печенігів на Київ, на шляху додому вбито. Поділив землі між синами (уділи).
Володимир Великий здійснив релігійну реформу (980 – культ Перуна, 988 – хрещення Русі). Побудував захисні «змієві вали», провів судову реформа «Устав земляний» (усні закони), друкував монету з зображенням тризуба, побудував Десятинну церкву. Приєднав Червенські землі (закінчення формування території Русі).
Ярослав Мудрий – 1019-1054 боровся з братами за київський стіл, правив разом з Мстиславом (поділ по Дніпру), розбив печенігів у 1036 р, побудував Софію Київську, уклав письмовий звід законів «Руська правда»/
Нестор літописець, чернець Києво-Печерського монастиря, автор «Повісті минулих літ».
Алімпій православний святий, іконописець, чернець Києво-Печерського монастиря.
Ілларіон перший митрополит слов'янського походження, письменник, автор «Слова про закон і благодать» - першої писемної пам‘ятки присвяченої діянням Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
Андрій Боголюбський володимиро-суздальський князь, у 1169 році зруйнував Київ та вивіз Вишгородську ікону Божої Матері, як символ духовного центру Київської Русі.
Іван Калита 1325—1340 московський князь почав збір Руських земель.
Ярославичі – триумвірат Ізяслав – Київ, Святослав – Чернігів, Всеволод – Переяслав. 1072 р. «Правда Ярославичів». 1068 р поразка від половців на р. Альті.
Володимир Мономах ініціатор Любецького з´їзду 1097 р. мета: вотчини, припинити усобиці, спільна боротьба проти половців, походи проти половців, «Статут (Устав) Володимира Мономаха», «Повчання дітям».
Ігор Святославович 1178 - 1202 новгород-сіверський князь згадується у «Слові о полку Ігоревім» його похід на половців 1185 р.
Ярослав Осмомисл 1153—1187 галицький князь, який об‘єднав всі галицькі землі, розквіт князівства. Згадується у «Слові о полку Ігоревім».
Батий (1227-1255) монгольський хан, онук Чингісхана, засновник Золотої Орди.
Роман Мстиславович (1199-1205) волинський князь, об‘єднав Галицько-Волинське князівство, поширив вплив на Київ, в літописі згадується, як «самодержавець всієї Руської землі».
Данило Галицький (1219-1264) відновив єдність Галицько-Волинського князівства, переміг тевтонців у битві під Дорогочином у 1238 р, та поляків і угорців під Ярославом у 1245 р. Боровся з монголо-татарами: брав участь у битві на Калці 1223р.; у 1253 р. коронований Папою у Дорогочині. Переніс столицю в Холм, заснував Львів.
Лев Данилович 1264-1301 переніс столицю до Львова, приєднав Закарпаття/
Юрій І Львович 1301-1308 втратив Закарпаття, перейшло до Угорщини створив окрему Галицьку церковну митрополію.
Юрій ІІ Болеслав 1308-1340 останній князь з династії Романовичів, оточив себе іноземцями та католиками.
Юрій Дрогобич навчався в Кракові, став доктором та ректором Болонського університету. Написав "Прогностик 1483 року" - твір про розташування небесних тіл. Був професором медицини та мав титул "королівського лікаря".
КазимірІІІ польський король (1333–1370), після смерті Юрія ІІ Болеслава перебрав титул «Король Русі», почав захоплення Галицько-Волинського князівства.
Ольгерд 1345—1377 великий князь литовський, внаслідок перемоги у битві на Синіх водах проти татар приєднав Чернігово-Сівещину, Київщину, Подіддя, Переяславщину, боровся за Волинь.
Любарт 1340-1384 володів Волинню, претендував на Галичину. Переніс столицю до Луцька, побудував замок Любарта.
Ядвіга 1384-1399 королева Польщі, за Кревською унією вийшла заміж за литовського князя Ягайла, у 1387 р. приєднала Галичину.
Вітовт 1392—1430 великий князь литовський, виступив проти Кревської унії, але пізніше уклав Городельську. Брав участь в Грюнвальдській битві. Ліквідував автономію руських князівств.
Сігізмунд 1432-1440 великий князь литовський, представляв інтереси католиків, боровся проти Свидригайла, переміг у Вількомирській битві 1435 р. Вбитий руським шляхтичем.
Свидригайло (1430-32, князь Руський до 1440, Волинський до 1452) боровся за права православного населення з Вітовтом та Сигізмундом. Відновив удільний устрій Руських земель.
Михайло Глинський український магнат, очолив повстання за відновлення автономії руських земель у 1508 р.
Костянтин Іванович Острозький один із найвидатніших полководців 16 століття, провів 35 битв, із них програв тільки дві. приймав участь на посаді литовського гетьмана (очільника війська) у війнах з проти кримських татар, нападаючи на них коли ті поверталися із здобиччю, завдяки цьому відбулося заселення Київщини та Поділля. Також брав участь у походах на Московське князівство, переміг у битві під Оршею (1514).
Швайпольт Фіоль у 1491 р. видав кирилицею у краківській друкарні "Осьмигласник", "Тріодь цвітна", "Часословець".
