Вікі-статтю "Проюлеми взаємин між батьками та дітьми"

Матеріал з Iteach WIKI
Версія від 16:02, 28 лютого 2013, створена Притуляк Людмила (обговореннявнесок) (Корисні ресурси)

(різн.) ←Попередня ревізія • Поточна версія (різн.) • Слідуюча ревізія→ (різн.)
Перейти до: Навігація, пошук



Назва проекту

Проблеми взаємин між батьками та дітьми

Автори проекту

учні 7 класу

Тема дослідження

«Духовне випробування людини»

Проблема дослідження

Як досягти взаєморозуміння з батьками?

Гіпотеза дослідження

Труднощі, спільно подолані випробування згуртовують та об'єднують людей, навіть якщо між ними лежить ціла прірва.

Мета дослідження

Визначити, як розвиваються характери героїв у надзвичайній ситуації, що взагалі можна сказати про взаємини між батьками і дітьми з власного досвіду? Що на них впливає? Чи треба докладати зусиль, щоб ці взаємини були надійними і красивими? Чи просто це зробити? Навести приклади зі свого життя, коли якась незвичайна ситуація допомагала оцінити вчинок, найбільш виразно виявляла кращі риси характеру , сприяла розумінню дорослих людей , родичів, знайомих.

Результати дослідження

Як підсумок пропонується твір-роздум:

Одним із найвідоміших творів Дж. Олдріджа, який було екранізовано 1959 року, є новела «Останній дюйм». Цей твір привертає читацьку увагу не стільки незвичайними обставинами сюжету, скільки своїм внутрішнім драматизмом. «У моїх книжках головна тема завжди одна й та сама — вибір, — писав якось Олдрідж. — Вибір шляху, вибір дії, вибір світогляду». Цю тему автор розкриває й у згаданому творі. Новела порушує проблему взаєморозуміння між людьми, проблему взаємин батьків і дітей та розвитку людського характеру в складній ситуації. Сюжет твору простий. Двоє людей — батько (льотчик Бен) та син (десятирічний Деві) — потрапляють в екстремальну ситуацію. На початку твору, коли герої летять удвох до Акулячої бухти, кожен із них живе своїм життям, у них немає жодних спільних почуттів, зацікавлень, вони цілковито байдужі один до одного. Бен у свої сорок три роки «залишився ні з чим, якщо не брати до уваги байдужу дружину, якій він був не потрібен, та десятирічного сина... чужого їм обом». А Деві зображено «самотнім і неприкаяним»,

нещасним через те, що в свої десять років він розуміє: «мати ним не цікавиться, а батько — чужа людина, різка і мовчазна». Найближчі, здавалося б, люди не знають нічого один про одного й не намагаються зблизитися. І лише у скрутному становищі, коли під час підводних зйомок на Вена напала акула і їхній порятунок залежить лише від сміливості й витривалості Деві, батько намагається зрозуміти сина, І хлопчик упорався із завданням, зміг керувати літаком і доправити їх обох до безпечного місця. Коли від нього залежить власне та батькове життя, Деві виявляється мужнім, зосередженим, відповідальним, здатним самостійно справлятися зі складними ситуаціями. Характер Деві змінюється з розвитком сюжету, розкривається повніше. Хлопчик на наших очах стає більш рішучим, твердим, мужнім, упевненому у собі. Вен хапається за тонку ниточку розуміння сина, сподіваючись розвинути її в тісний зв'язок. А син, що несподівано розкрився в неординарній ситуації, після того знову став скромним і тихим. Долаючи випробування, змінюється батько, він сприймає сина зовсім інакше. І поступово недовіра Деві до батька зменшується до «останнього дюйма». Отже, «останній дюйм» у назві, якщо брати до уваги проблематику твору, — це відстань, яка розділяє батька й сина, відстань їхнього непорозуміння. Письменник розкриває перед нами весь шлях, який довелося пройти батькові й сину, коли вони опинилися в скруті. Але головне — шлях, що його вони пройшли назустріч один одному — це шлях до взаєморозуміння та дружби. У небезпечних умовах розкриваються характери героїв: вони змогли забути про другорядне, відчуваючи велику відповідальність за життя та долю близької людини. Батьківська суворість іноді сприймається дітьми негативно, бо вони не завжди вміють і бажають прислухатися до мудрих порад, не хочуть вчитися на чужих помилках. У таких випадках між батьками та дітьми виникають непорозуміння, і, як правило, саме мама й тато усувають ці конфлікти, тактовно й доброзичливо пояснюють дітям, хто в чому помиляється. Я вважаю, що найголовнішим у сімейному вихованні мусить бути взаємоповага між старшим та молодшим поколінням, уміння зрозуміти, вислухати одне одного, підтримати, пожаліти. Любов - ось те почуття,, яке робить сім'ю міцною, нездоланною у будь-яких життєвих випробуваннях. Головна помилка людей у родинних стосунках, на мій погляд, це те, що вони починають сприймати одне одного як належне. Вони перестають боятися образити, зробити боляче. От з чужими ми завжди ввічливі, а вдома можна нагримати на будь-кого, бо це ж твоє! Тільки родина - опора в житті кожної людини. І те, якою буде погода в домі, яким теплим та ясним буде родинне вогнище, залежить і від батьків, і від дітей.

Висновки

Чого ми навчилися:

• розібралися в головній проблемі твору – стосунках батька й сина; • проаналізували свої стосунки із старшими; • зрозуміли, що треба приділяти увагу тим, хто поруч, уміти «бачити серцем», а не тільки очима; • цінувати щирість і відвертість; • удосконалили уміння помічати художні деталі, аналізувати текст.

Корисні ресурси

http://avtc.lt/index.php?option=com_content&task=view&id=187&Itemid=49 http://schooltask.ru/ocherk-o-literaturnom-tvorchestve-dzhejmsa-oldridzha/ http://lit.1september.ru/article.php?ID=200600506 http://www.prosv.ru/metod/korovina7/36.html