Спільні ознаки і відмінності в архітектурі минулого і майбутнього

Назва проекту

Архітектура - це вид образотворчого мистецтва

Автори проекту

учні 7 класу

Тема дослідження

Спільні ознаки і вімінності в акрхітектурі минулого і майбутнього

Проблема дослідження

Які ознаки архітектури є спільними для минулого і сучасності.

Гіпотеза дослідження

Створення нової архітектури та використання актуальних технологій створює можливість нормального розвитку середовища.

Мета дослідження

Полягає в ознайомленні учнями з архітектурою світу,виховувати шанобливе ставлення до об'єктів культурної спадщини.

Результати дослідження

Архітектурний стиль – це сукупність основних форм і ознак, характерних для споруджень певного часу і певного народу, що виявляються в особливостях функціонального, конструктивного та художнього порядку. Кожна епоха створювала свій стиль. І в кожну епоху існували певні типи будівель, використовувалися особливі будівельні матеріали , конструкцiї. Змінювалися поняття про красу і доцільність, звідси і відмінності форм, і декоративного оздоблення різних часів. Стиль традиційно визначається, як сукупність рис, єдність виразних прийомів і засобів, ідейна або художня спільність, яка може бути властива певному часу, напряму в мистецтві, окремій людині або його будинку. У Росії й Англії сучасний стиль називали модерном , в Бельгії та Франції -Арт-Нуво («Нове мистецтво»), в Німеччині - югент стиль («Молодий стиль»), в Австрії - сецесіон («Відділення, догляд”). Відмова від старих стильових форм, пошук і використання нових матеріалів: заліза, скла, залізобетону. Модерн,конструктивізм, мінімалізм, стиль «техно», хай-тек, кітч – це далеко не всі стилі, які використовуються в сучасній аріхітектуре і мистецтві. У 1890-1900 роках в архітектурі з’явився, так званий, стиль «модерн». Модерн перейшов у XX століття і продовжував існувати протягом двох його десятиліть. В архітектурі «модерну» застосовувалися несиметричні плани і об’ємні рішення будівель, нові будівельні матеріали, серед яких використовувалися облицювальна цегла, поливана глазурована плитка. Архітектори прагнули естетично осмислити нові технічні можливості будівництва, але впадали в декоративні надмірності. З плином часу, модерн відмовився від непомірного збагачення фасадів і інтер’єрів архітектурно-орнаментальними деталями довільного малюнка. Він став більш раціональним. У наслідку, він зімкнувся з початковою стадією нового стилю - конструктивізму, широко поширився у всіх країнах. Виникнення конструктивізму в 20-30 роках XX століття було підготовлено появою таких матеріалів, як бетон і залізобетон. З’явилася можливість робити виносні конструкції, типу, навісів, козирків, покривати великі фасади будівель склом. До середини XX століття розвинувся стиль «мінімалізм». У перші повоєнні десятиліття, як у суспільному житті в цілому, Сучасна архітектура так і в архітектурі йшли процеси демократизації – пошук нових шляхів розвитку. Сам термін «мінімалізм» пов’язаний з концептуальними тенденціями в мистецтві 60-х років, обумовлених демократизацією і реалізацією девізу “нічого зайвого”. Мінімалізм характеризується відсутністю декору, як такого, і пошуком ідеальних пропорцій, нових колірних рішень. Однак, мінімалізм 20-х, 60-х або 2000-х років, розрізняються і за формами, і за матеріалами і за настроєм. У 1977 році з’явилося нове стильове напрям « хай-тек ». Воно передбачало ультрасучасний спосіб формування середовища зі збірних технічних деталей, відкрито виявлених в конструкціях. Хай-тек – стиль високих технологій, що пропагує естетику матеріалу. На ряду із застосуванням у композиції традиційних несучих конструкцій-рам, форм, каркасів, стали застосовуватися комбіновані системи з твердих і тросових елементів. Відмітною ознакою рішення несучих конструкцій хай-теку стало застосування стрижневих елементів закритого перетину замість елементів відкритого перетину. Частково це диктується не конструктивними, а естетичними вимогами – підкреслити «технічність» композиції.

Архітектурні стилі також відклали відбиток на історію розвитку меблів та інтер’єру . У чергуванні стилів меблів і інтер’єру відбилися соціально-побутові уклади суспільства. На початку XX століття з появою нових віянь у мисленні і змін в соціальній сфері оформлення інтер’єрів удосконалювалося, спрощувалося і оптимізувалось. Прагнучи подолати еклектизм буржуазної художньої культури XIX століття, представники модернізмувикористовували нові техніко-конструктивні засоби та вільне планування для створення незвичайних, підкреслено індивідуалізованих будівель, всі елементи яких підкорялися єдиному орнаментальному ритму і образно-символічному задуму. Образотворче та декоративне мистецтво модернізмувідрізняють поетика символізму, декоративний ритм гнучких текучих ліній, стилізований рослинний візерунок. Сучасні інтер’єри і меблі мінімалізму , пуризму, хай-теку – якщо розрізняти ці модерністські напрями, варто відразу обмовитися, що це три близнюки:  пуризм – стильова течія, ратує за чистоту і простоту форм, – мінімалістичний і функціональний;  хай-тек – по суті є блискуче виконання форм мінімалістично строгих і функціонально доцільних речей;  мінімалізм – ідейна формула чистоти, досконалості і комфорту модерністського інтер’єру. Тільки сучасні технології можуть забезпечити бездоганність виконання предметів меблів мінімалістського толку. Mінімалізм виріс із конструктивізму 20-х років XX століття, як відмова від надмірностей і прикрас. Цей напрямок долає «еклектизм» постмодерну і виходить на нові позиції конструктивної чистоти і технологічності, використання новаційних матеріалів, сучасних конструкцій і форм. Дизайнери й архітектори почали застосовувати сталь та інші метали в дизайні меблів. Вони експериментували з клеєним деревом, створюючи ексравагантно вигнуті форми, створювали крісла з шкіряними ременями замість оббивки. Сучасне розуміння хай-теку має на увазі не тільки демонстрацію техніцизму в інтер’єрі. Меблі з металевими елементами лаконічної форми з елементами, що ідеально сполучаються один з одним, віртуозно трансформуються, легко відкриваються і пересуваються – теж хай-тек. Сучасні меблі і інтер’єри як для мінімалістського, так і для інтер’єру в стилі хай-тек характерні аскетичний дизайн , максимальна раціональність і гранична лаконічність форм, відсутність «швів», дробности форм, перевага віддається великими монолітними формами.

Поверхні предметів – бажано з цілісних плит, підлоги – з найбільш довгих і широких дощок. Самі поверхні повинні бути ідеально обробленими. Тут немає нічого зайвого, все заховано в стінні шафи. Сучасні шафи-купе – данина саме цій моді. У своєму граничному втіленні стерильний мінімалізм, в кінцевому рахунку, незручний, бездушний і мало для кого психологічно комфортний. Сучасні версії мінімалізмусміливіше використовують колір, експериментують у пошуках нових засобів художньої виразності. У числі сучасної меблевої стилістики західні мистецтвознавці виділяють напрямок Contemporary – сучасний. На відміну від гостросучасної стилістики – жорстких, сухих, з елементами індустріальності – контемпорарі – це свого роду перехідний варіант від традиційних до модерністських, стиль, котрий поєднує новітні тенденції з традиціями недавнього минулого. По відношенню до інтер’єрів в традиційному дусі, в яких читаються риси конкретних історичних стилів, контемпорарі – це свого роду більш свіжа альтернатива, хоча часто поняття використовується, як загальний термін для позначення стилю, позбавленого очевидною приналежності до минулих історичних епох. New-Art – це нове мистецтво або сучасне мистецтво. Говорячи про сучасне мистецтво в архітекруре, можна з упевненістю говорити про стилі та напрямки в архітетуре XX-XXI століть. « НазадВперед »

Архітектурний стиль – це сукупність основних форм і ознак, характерних для споруджень певного часу і певного народу, що виявляються в особливостях функціонального, конструктивного та художнього порядку. Кожна епоха створювала свій стиль. І в кожну епоху існували певні типи будівель, використовувалися особливі будівельні матеріали , конструкцiї. Змінювалися поняття про красу і доцільність, звідси і відмінності форм, і декоративного оздоблення різних часів. Стиль традиційно визначається, як сукупність рис, єдність виразних прийомів і засобів, ідейна або художня спільність, яка може бути властива певному часу, напряму в мистецтві, окремій людині або його будинку. У Росії й Англії сучасний стиль називали модерном , в Бельгії та Франції -Арт-Нуво («Нове мистецтво»), в Німеччині - югент стиль («Молодий стиль»), в Австрії - сецесіон («Відділення, догляд”). Відмова від старих стильових форм, пошук і використання нових матеріалів: заліза, скла, залізобетону. Модерн,конструктивізм, мінімалізм, стиль «техно», хай-тек, кітч – це далеко не всі стилі, які використовуються в сучасній аріхітектуре і мистецтві. У 1890-1900 роках в архітектурі з’явився, так званий, стиль «модерн». Модерн перейшов у XX століття і продовжував існувати протягом двох його десятиліть. В архітектурі «модерну» застосовувалися несиметричні плани і об’ємні рішення будівель, нові будівельні матеріали, серед яких використовувалися облицювальна цегла, поливана глазурована плитка. Архітектори прагнули естетично осмислити нові технічні можливості будівництва, але впадали в декоративні надмірності. З плином часу, модерн відмовився від непомірного збагачення фасадів і інтер’єрів архітектурно-орнаментальними деталями довільного малюнка. Він став більш раціональним. У наслідку, він зімкнувся з початковою стадією нового стилю - конструктивізму, широко поширився у всіх країнах. Виникнення конструктивізму в 20-30 роках XX століття було підготовлено появою таких матеріалів, як бетон і залізобетон. З’явилася можливість робити виносні конструкції, типу, навісів, козирків, покривати великі фасади будівель склом. До середини XX століття розвинувся стиль «мінімалізм». У перші повоєнні десятиліття, як у суспільному житті в цілому, Сучасна архітектура так і в архітектурі йшли процеси демократизації – пошук нових шляхів розвитку. Сам термін «мінімалізм» пов’язаний з концептуальними тенденціями в мистецтві 60-х років, обумовлених демократизацією і реалізацією девізу “нічого зайвого”. Мінімалізм характеризується відсутністю декору, як такого, і пошуком ідеальних пропорцій, нових колірних рішень. Однак, мінімалізм 20-х, 60-х або 2000-х років, розрізняються і за формами, і за матеріалами і за настроєм. У 1977 році з’явилося нове стильове напрям « хай-тек ». Воно передбачало ультрасучасний спосіб формування середовища зі збірних технічних деталей, відкрито виявлених в конструкціях. Хай-тек – стиль високих технологій, що пропагує естетику матеріалу. На ряду із застосуванням у композиції традиційних несучих конструкцій-рам, форм, каркасів, стали застосовуватися комбіновані системи з твердих і тросових елементів. Відмітною ознакою рішення несучих конструкцій хай-теку стало застосування стрижневих елементів закритого перетину замість елементів відкритого перетину. Частково це диктується не конструктивними, а естетичними вимогами – підкреслити «технічність» композиції.

Архітектурні стилі також відклали відбиток на історію розвитку меблів та інтер’єру . У чергуванні стилів меблів і інтер’єру відбилися соціально-побутові уклади суспільства. На початку XX століття з появою нових віянь у мисленні і змін в соціальній сфері оформлення інтер’єрів удосконалювалося, спрощувалося і оптимізувалось. Прагнучи подолати еклектизм буржуазної художньої культури XIX століття, представники модернізмувикористовували нові техніко-конструктивні засоби та вільне планування для створення незвичайних, підкреслено індивідуалізованих будівель, всі елементи яких підкорялися єдиному орнаментальному ритму і образно-символічному задуму. Образотворче та декоративне мистецтво модернізмувідрізняють поетика символізму, декоративний ритм гнучких текучих ліній, стилізований рослинний візерунок. Сучасні інтер’єри і меблі мінімалізму , пуризму, хай-теку – якщо розрізняти ці модерністські напрями, варто відразу обмовитися, що це три близнюки:  пуризм – стильова течія, ратує за чистоту і простоту форм, – мінімалістичний і функціональний;  хай-тек – по суті є блискуче виконання форм мінімалістично строгих і функціонально доцільних речей;  мінімалізм – ідейна формула чистоти, досконалості і комфорту модерністського інтер’єру. Тільки сучасні технології можуть забезпечити бездоганність виконання предметів меблів мінімалістського толку. Mінімалізм виріс із конструктивізму 20-х років XX століття, як відмова від надмірностей і прикрас. Цей напрямок долає «еклектизм» постмодерну і виходить на нові позиції конструктивної чистоти і технологічності, використання новаційних матеріалів, сучасних конструкцій і форм. Дизайнери й архітектори почали застосовувати сталь та інші метали в дизайні меблів. Вони експериментували з клеєним деревом, створюючи ексравагантно вигнуті форми, створювали крісла з шкіряними ременями замість оббивки. Сучасне розуміння хай-теку має на увазі не тільки демонстрацію техніцизму в інтер’єрі. Меблі з металевими елементами лаконічної форми з елементами, що ідеально сполучаються один з одним, віртуозно трансформуються, легко відкриваються і пересуваються – теж хай-тек. Сучасні меблі і інтер’єри як для мінімалістського, так і для інтер’єру в стилі хай-тек характерні аскетичний дизайн , максимальна раціональність і гранична лаконічність форм, відсутність «швів», дробности форм, перевага віддається великими монолітними формами.

Поверхні предметів – бажано з цілісних плит, підлоги – з найбільш довгих і широких дощок. Самі поверхні повинні бути ідеально обробленими. Тут немає нічого зайвого, все заховано в стінні шафи. Сучасні шафи-купе – данина саме цій моді. У своєму граничному втіленні стерильний мінімалізм, в кінцевому рахунку, незручний, бездушний і мало для кого психологічно комфортний. Сучасні версії мінімалізмусміливіше використовують колір, експериментують у пошуках нових засобів художньої виразності. У числі сучасної меблевої стилістики західні мистецтвознавці виділяють напрямок Contemporary – сучасний. На відміну від гостросучасної стилістики – жорстких, сухих, з елементами індустріальності – контемпорарі – це свого роду перехідний варіант від традиційних до модерністських, стиль, котрий поєднує новітні тенденції з традиціями недавнього минулого. По відношенню до інтер’єрів в традиційному дусі, в яких читаються риси конкретних історичних стилів, контемпорарі – це свого роду більш свіжа альтернатива, хоча часто поняття використовується, як загальний термін для позначення стилю, позбавленого очевидною приналежності до минулих історичних епох. New-Art – це нове мистецтво або сучасне мистецтво. Говорячи про сучасне мистецтво в архітекруре, можна з упевненістю говорити про стилі та напрямки в архітетуре XX-XXI століть.

Висновки

В результаті досліджень ми дійшли висновку що ахітектура — це одночасно наука і мистецтво проектування будівель, а також власне система будівель та споруд, які формують просторове середовище для життя і діяльності людей відповідно до законів краси. На сучасному етапі розвитку людства архітектура становить одну з найважливіших частин засобів виробництва (промислова архітектура — будівництво заводів, фабрик, електростанцій тощо) та матеріальних засобів існування людського суспільства (громадянська архітектура — житлові будинки, громадські споруди та ін.). Її художні образи відіграють значну роль у духовному житті суспільства.