Користувач:Elena-kicha
Прикладні задачі математики. Роль методу проектів.
Головне завдання шкільного курсу математики, як і викладачів математики;- підготувати учнів до вступу в доросле життя, показати, що математика - це не сухі цифри та функції, математика- це те, що оточує нас кожного дня. Зокрема, Державний стандарт базової та повної середньої освіти визначає основними цілями освітньої галузі «Математика» : • опанування учнями системою математичних знань, вмінь та навичок, необхідних у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності, достатніх для успішного оволодіння на сучасному рівні предметів природничо-наукового та гуманітарного циклів, забезпечення неперервної освіти протягом життя; • формування в учнів наукового світогляду, уявлень про ідеї та методи математики, про її роль у пізнанні дійсності; інтелектуальний розвиток учнів тощо. Результати досліджень міжнародних організацій засвідчують,що значна частина учнів вітчизняних шкіл не вміє застосовувати набуті знання в реальному житті. На власному досвіді переконалась,що учні неохоче розв`язують задачі практичного змісту, які зустрічаються в підручниках та передбачені програмою з математики. Причиною вважаю той факт, що математику та життя діти сприймають окремо. Проблема дійсно існує, розв`язання її бачу в необхідності розширення прикладної спрямованості змісту курсу « Математика». Слід організовувати викладання математики так, щоб воно було захоплюючим, потрібним, цікавим. Тобто, реалізовувати прикладну спрямованість шкільного курсу математики. Це можливо здійснити ,ідучи такими шляхами: - починаючи з початкової освіти, розкривати значення математики в пізнанні навколишнього світу; - програми шкільного курсу з різних дисциплін повинні бути узгоджені в часі та за темпами вивчення; - наповнити підручники та дидактичні матеріали задачами прикладного змісту; - знайомити учнів зі сторінками життя та творчості відомих людей та роллю математики в їхньому житті. Аналізуючи дослідження науковців в методиці навчання математики, слід зазначити, що поняття прикладної та практичної спрямованості математики дещо різняться. Прикладна математика- область математики, яка розглядає застосування математичних методів, алгоритмів в інших областях науки та практики. Тому в питанні, що є прикладною математикою, неможливо встановити чітку логічну класифікацію. Математичні методи застосовують найчастіше до розвязання практичних задач шляхом складання математичної моделі, системи.
Сутність практичної спрямованості шкільного курсу математики полягає в орієнтації цілей, змісту і засобів навчання математики у напрямку:
• здійснення цілеспрямованих змістових і методологічних зв'язків математики з практикою; • набуття учнями у процесі математичного моделювання знань, умінь і навичок, які будуть використовуватись ними у повсякденному житті, в майбутній професійній діяльності. Прикладні задачі – один із дієвих і ефективних засобів для формування в учнів вмінь і навичок застосовувати набуті в шкільному курсі математики знання і вміння в нестандартних ситуаціях. Прикладна задача повинна відповідати таким вимогам: • питання задачі формулюється так, як воно зазвичай формулюється у житті; • розв’язок задачі демонструє практичне застосування математичних ідей у різних галузях; • зміст задачі повинен викликати в учнів пізнавальний інтерес; дані та шукані величини задачі мають бути реальними, узятими з життя. Виходячи з вищесказаного, означення прикладної задачі математики та задачі практичного змісту в шкільному курсі математики можна ототожнити. Аналізуючи питання ролі прикладних задач в шкільному курсі математики, я замислилась, як краще продемонструвати практичне застосування математичних ідей та методів, як проілюструвати матеріал, як зацікавити дітей та підказати вихід із скрутних життєвих становищ, використовуючи математичні знання. Одним із способів вирішення цього питання є демонстрація звязку математики з іншими науками. Адже міжпредметні звязки- це ніби мости між навчальними предметами, мости, які сприяють побудові цілісної системи навчання на основі спільності змісту знань та методів наукового пізнання. Перед нами постає наступне питання: як організувати роботу на уроці та в позаурочний час, щоб міжпредметні зв`язки постійно розширювались та , водночас, ставали тіснішими? Моє бачення вирішення даного питання- використання методу проектів при розвязанні прикладних задач математики. По-перше, метод проектів вважають одним з найперспективніших методів навчання. По- друге,метод не є принципово новим в педагогіці (виник у 20-тих роках минулого століття і довів свою ефективність). По-третє, його використання в навчально-виховному процесі допомагає дітям подолати бар`єр між теорією і практикою. Слово «проект» (у перекладі з латинської «кинутий вперед») означає план, задум організації, влаштування, заснування будь-чого, тобто, прообраз якого-небудь об`єкту,виду діяльності,тощо. Є. Кагаров ще на початку минулого століття визначив типові ознаки методу проектів: 1. Основний принцип; вихідним пунктом навчання є інтереси дітей. 2. Шкільні проекти є ніби копіями господарського життя країни, чим зумовлюється підпорядкування їм шкільних предметів. 3. Велике педагогічне значення мають принцип самостійності та робота учня від щирого серця. 4. Проект- це поєднання теорії і практики. Він полягає не тільки в постановці певного розумового завдання, а й у практичному його виконанні. Якщо метод проектів розглядати в сьгоденні, то слід зазначити такі ознаки: - розв`язується певна проблема; - результати мають практичну, теоретичну чи пізнавальну значущість для учнів; - має місце діяльність учнів (самостійна, парна, групова); - учні займаються дослідницькою роботою; - зберігаються міжпредметні зв`язки. Порівнюючи дві ознаки методу проектів, дані з проміжком майже в століття, ще раз можна впевнитись, що даний метод має право на існування та розвиток. Передбачаю реакцію скептиків на мою статтю і хочу поділитися деяким досвідом з цього питання. Працюючи над темою самоосвітньої роботи « Роль методу проектів в розвязанні прикладних задач математики», я впевнилася, що саме поняття проекту передбачає неосяжне поле діяльності. Крім того, на поточних уроках, диференціюючи домашнє завдання, можна використовувати елементи проектної технології. Так, у 5 класі, при вивченні теми « Відсотки» було проведено дослідницький міні-проект «Які солодощі корисні?» . Дітям було запропоновано принести на урок обгортку від улюблених солодощів. На уроці досліджувався відсотковий вміст білків, жирів та вуглеводів в солодощах. Подібний міні- проект можна провести в 6 класі. 8 клас. У кінці навчального року було завершено творчий, міжпредметний, колективний,довготривалий проект « Прикладні задачі планіметріі.» Результатом проекту став навчальний посібник прикладних задач планіметрії, розроблений учнями класу. 11 клас. При вивченні теми «Похідна» на уроках використовуються елементи проектної діяльності при розв`язанні прикладних фізичних задач. Підводячи підсумки, слід зазначити, що сучасний вчитель математики, втілюючи в життя Державний стандарт базової та повної середньої освіти в галузі «Математика» , акцентуючи увагу учнів на звязок математики з життям, викликає у дітей інтерес до навчання ,поглиблює знання з математики, розширює кругозір учнів, розвиває інтерес до вивчення природничих наук, абстрактне мислення .
Створюються умови для розвитку пізнавального інтересу до точних і природничих наук, дослідницької діяльності з врахуванням інтеграції наочних знань і досвіду.
Використання методу проектів при вивченні математики та розвязанні прикладних задач сприяє
засвоєнню певної системи знань за допомогою моделювання і дослідження реальних ситуацій; розвитку ситуаційного, аналітичного, логічного мислення; формуванню творчого мислення і здатності відстоювати свою думку;
створенню умов для особистісного зростання і професійного самовизначення. У повсякденному житті іноді виникають такі складні ситуації, вихід з яких нібито неможливий. І тільки мистецтво застосування математичних ідей та методів допоможе знайти вихід.
