Денисів

Матеріал з Iteach WIKI
Версія від 10:12, 3 грудня 2012, створена Advokat1715 (обговореннявнесок) (Створена сторінка: '''Денисів''' — село Козівського району Тернопільської області. Розташоване на річці Стр...)

(різн.) ←Попередня ревізія • Поточна версія (різн.) • Слідуюча ревізія→ (різн.)
Перейти до: Навігація, пошук

Денисів — село Козівського району Тернопільської області. Розташоване на річці Стрипа, на сході району. Центр Денисівської сільради, якій підпорядковане село Веснівка. Населення — 1076 осіб (2003). У селі є пам'ятки природи — три 130-річні буки чорнокорі.


Перша писемна згадка — 1559. Є версія, що Денисів та сусіднє село Купчинці у минулому були одним містечком і мали спільну назву — Бродилів. Це поселення знищили монголо-татари. Че­рез Денисів кілька разів проходили козацькі полки Б. Хмель­ницького. На місце­вих полях 12 травня 1651 відбулася битва козаків і татар із польською армією М. Калиновського. Діяли товариство «Просві­та» (24 січня 1874 заснована її читальня — перша на Терно­пільщині), хор, народна школа хорових диригентів, драматичний гурток. 1934 внас­лідок пожежі згоріли 200 господарств. Від жов­тня 1943 до березня 1944 у Денисові перебував крайо­вий Провід ОУН ЗУЗ під керівництвом Ю. Гуляка («Токара»). Від 24 березня до 14 липня 1944 на річці Стрипа зупинився фронт, населення Денисова було евакуйоване.

Пам'ятки

Є церква святого Миколая (1887; архітектор Роттер, розпи­сав 1889—1890 К. Устиянович; реставрована 1990), каплиця (поховані власники села Домарадзькі та Уейські), три «фігури» Матері Божої. Від 1874 у Денисові був пам'ятник на честь тверезості, знище­ний 1984. Споруджено пам'ятники: на честь скасу­вання панщини, Т. Шевченку (1983; скульптор Т. Олієвський), воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1984), Іванні Блажкевич (1989; скульптор І. Мулярчук), Т. Федорів, М. Шарику (1992; скульптор І. Сонсядло), о. Й. Вітошинському (1992; скульптор О. Муд­рак), на честь проголошення незалежності України (1992). Насипано моги­ли УСС (1989) та козацьку з пам'ятником (1993; скульптор Б. Рудий); встановлено меморіальні таблиці на будинках І. Блажкевич, о Й Вітошинського та поблизу пам'ятки природи — 480-річної липи Б. Хмельницького. [ред.]Музеї

Діють музеї: краєзнавчий (від 1967; від 1993 — державний), меморіальний Іванни Блажкевич та природи (у загальноосвітній школі І-ІІ ступенів).

Соціальна сфера

Функціонують Будинок культури, бібліотека, дошкільний заклад, будинок для перестарілих, поліклініка, аптека.

Персоналії

У Денисові народилися: письменниця і громадська діячка Іванна Блажкевич, літе­ратори Є. Бородієвич, Г. Глинка, письменники Б. Мазепа, М. Шарик, громадсько-культурний діяч у Ка­наді А. Глинка, біохімік, громадський діяч у Канаді І. Глинка, художники І. Дубельт, Б. Габ'як, релігійні діячі В. та І. Кузіви, краєзнавці Б. Савак та В. Хома, майстер різьби по дереву Г. Войтина. У селі проживав диригент о. Й. Вітошинський, перебу­вали письменники Т. Бордуляк, Ірина Вільде, В. Вихрущ, Володимир Ґжицький, Г. Гордасевич, Є. Дудар, О. Дучимінська, Б. Лепкий, Р. Лубківський, В. Лучук, О. Маковей, М. Павлик, О. Сенатович, В. Стефаник, І. Франко, А. Чайковський, чесь­кий етнограф Ф. Ржегорж, літературознавець, іс­торик М. Мушинка та ін. відомі діячі. Михайло Павлик, побувавши у селі позитивно оцінив діяльність читальні та хору Й. Вітошинського. Г. Глинка та І. Кузів здійснювали фольклорні записи у селі[1].