Учнівська вікі-стаття "Діалог.Полілог."

Матеріал з Iteach WIKI
Версія від 16:42, 20 вересня 2012, створена Tanya bovduy (обговореннявнесок) (Результати дослідження)

Перейти до: Навігація, пошук



Назва проекту

"Пряма мова.Діалог, Цитати."

Автори проекту

Шевченко Т., Ковальова Н.

Тема дослідження

Складання діалогів.Що таке полілог7

Проблема дослідження

З'ясувати, як записується діалог, полілог.

Гіпотеза дослідження

Діалог, полілог - це розмова людей.

Мета дослідження

Навчитися записувати діалог (розділові знаки)З'ясувати, чим діалог відрізняється від прямої мови?

Результати дослідження

Після виконання проекту учні повинні вміти читати речення з правильною інтонацією, креслити схеми речень, обґрунтовувати вживання розділових знаків. Вміти писати речення під диктовку, складати речення за поданими схемами. Перебудовувати речення ,замінивши пряму мову непрямою.

У процесі спілкування у мовців виникає потреба передавати чи відтворювати висловлювання інших. Які ж існують способи передачі чужого мовлення?

Діалог (dialog) - двосторонній обмін інформацією між двома людьми, людиною та ЕОМ в вигляді питань та відповідей. Монологічний і діалогічний тексти розрізняються між собою як з погляду структури, що лежить в основі мовленнєвої ситуації, так і з погляду закономірностей текстоутворення, що в них діють (О.І. Москальська). Відмінності в структурі мовленнєвої ситуації визначаються розподілом ролей між учасниками мовленнєвого акту. Монологічний текст – це усне чи письмове мовлення однієї особи, інший учасник мовленнєвого акту – адресат, реципієнт*, або мислиться, або не відразу реагує (лінійний ланцюжок речень). Діалогічний текст репрезентує альтернативний ланцюжок, що утворюється чергуванням висловлювань двох чи декількох учасників мовлення. В основі діалогу лежить діалогічна єдність: вираження думок та їх сприйняття, реакція на них, що знаходить відображення у структурі цього акту мовлення. Діалог складається з взаємопов'язаних реплік співрозмовників. Діалогічне спілкування являє собою не один якийсь вид мовленнєвої діяльності його учасників, а мовленнєвий акт (обмін інформацією), у якому говоріння і слухання – нерозривно пов'язані види мовленнєвої діяльності. Основними ознаками діалогу є: намір, цілеспрямованість, правила ведення розмови. Цілеспрямованість мовленнєвої дії в діалозі – це наявна чи прихована мета мовця (слухача) (повідомлення про щось, питання, наказ, порада, обіцянка і под.). Для того, щоб досягнути своєї мети кожний із співрозмовників реалізує свій намір, спонукаючи партнера до певних мовленнєвих дій. Необхідною для діалогу є правила ведення розмови: а) повідомлення подається певними порціями; б) повідомлення відповідає темі розмови; в) співрозмовники роблять мовлення зрозумілим, послідовним. Існує типовий набір смислових частин розмови: 1) установлення контакту із співрозмовником (зоровий – мовленнєвий, зоровий + мовленнєвий); 2) початок розмови; 3) розвиток теми (реакція співрозмовника + репліки); кінцівка розмови. Істотним для діалогу є той факт, що відповідач знає, про що йдеться, що дуже важливо. Саме знання ситуації і є тією ознакою, яка визначає граматичний лад усного діалогічного мовлення.

Не вживайте незрозумілих слів.

• Говоріть так, щоб вас цікаво було слухати. • Менше жестикулюйте. • Не читайте мораль у процесі діалогу. • Прагніть тримати себе впевнено навіть у складній ситуації. • Не піддавайтесь емоціям. • Прагніть постійно контактувати з аудиторією чи опонентом.

Діалогічне красномовство

Діалогічне (полілогічне) красномовство формується не одним промовцем, а двома або кількома. Основні види такого красномов¬ства: бесіда, дискусія, суперечка, диспут, нарада, прес-конферен¬ція, інтерв'ю, ділова гра, вечір запитань і відповідей, вікторина, «круглий стіл» тощо. В умовах правової держави, коли авторитарний стиль змінюється демократичним, зростає роль конструктивного діалогу не тільки в . політиці та пропаганді, а й у інших сферах суспільного життя, зок¬рема в культурі, освіті. Невміння вести конструктивний діалог при¬зводить до непотрібного протистояння і протидії сил, до гальму¬вання демократичного розв'язання проблем. Діалог як вид красномовства є дуже давнім. Великим майстром діалогічного ораторства був Сократ. У грецькій риториці мистецтво вести суперечку, полеміку називалось еристикою. Еристика є складнішим видом, ніж монологічне красномовство. Оскільки, як правило, учасникам діалогів і полілогів притаманні різні погляди, суперечливі думки й емоції, а це потребує неабиякої уваги співбе¬сідників, підготовки, відповідного настрою, переконливих доказів, тактовності тощо. У діалозі-полілозі може бути зіткнення учасників різних ідео¬логій, різних способів міркування, соціальних ролей, неоднаково¬го життєвого досвіду, діаметрально протилежних душевних станів, різної міри вихованості, а в результаті все-таки треба дійти згоди і знайти прийнятне розв'язання проблеми. Тому оратори і педагоги, для яких також головною формою роботи з вихованцями є діалог-полілог, мають враховувати всі аспекти підготовки діалогу: мов¬ний, логічний, психологічний, педагогічний, аксіологічний (оцін¬ний), політологічний і соціологічний. Полілог - це дискусія, бесіда трьох і більше учасників.

Полілог - це обмін думками з тієї чи іншої теми, де кожен учасник має власну відмінну точку зору.

Полілог - (від грецького polys - багато і logos - слово) - розмова декількох дійових осіб в літературному творі. Порівняння: діалог

Полілог – форма мовлення, яка характеризується зміною висловлювань декількох мовців і безпосереднім зв'язком висловлювань з ситуацією. Полілог часто набуває форми групового спілкування (бесіда, збори, дискусія, гра тощо). У полілозі відбувається накопичення інформації, що вноситься окремими його учасниками. Для полілогу характерні тематичні перескакування, складна взаємодія реплік, розрив діалогічних єдностей та ін. Важливими компонентами у полілозі є репліки (конструктивні і деструктивні), обговорення теми, що репрезентує діалог, обмін інформацією, а також підсумковий діалог, який спрямований на з'ясування успішності цього мовленнєвого акту. Схематично полілог може виглядати так: 1) початок: а) відкриття обговорення, б) вступне слово ведучого; 2) основна частина: а) виступ А, б) репліки, в) виступ Б, г) репліки, ґ) резюме ведучого, д) виступ В і т.д.; 3) підсумковий монолог ведучого, 4) підсумковий діалог / аналіз самого обговорення.

Висновки

З'ясували, чим відрізняється діалог від прямої мови. Навчилися записувати діалог.Знайшли приклади полілогу.

Корисні ресурси

http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%94%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B3._%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B7_%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BC._%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B7%D1%96

http://ua-referat.com/%D0%94%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B3_%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B3

http://rudiplom.ru/lectures/stilistika-teksta/1087.html