Вікі-стаття "Історичний матеріал"
Зміст
Назва проекту
- Видатні вчені-математики
Автори проекту
- Група дослідників "Шанувальники історії"
Тема дослідження
- "Видатні вчені-математики про степінь"
Проблема дослідження
- Виникнення степеня, історія його розвитку та застосування в інших галузях наук
Гіпотеза дослідження
- Дослідити розвиток степеня, його застосування в інших наукових галузях
Мета дослідження
- Метою нашого дослідження було відшукати інформацію про розвиток степеня, його використаня в інших галузях наук
Результати дослідження
Найбільший внесок у розвиток алгебраїчної символіки зробив відомий французький математик Франсуа Вієт, якого називали “батьком алгебри”. Він широко використовував буквені позначення. В “Повній арифметиці”, що вийшла в 1544 р., використані наступні символічні записи: для першого степеня – N (від першої букви слова Numerus – число), для другого степеня – Q (від другої букви слова Quadratus – квадрат), для третього степеня – C (від третьої букви слова Cubus – куб). Сучасний запис рівності у Вієта виглядав так: aequater 40.
Діофант – давньогрецький математик з Олександрії. Про його життя мало що відомо. Але збереглася частина його трактату “Арифметика” (6 книг з 13). В книгах розв’язано багато задач, що зводяться до рівнянь різних степенів. Для позначення невідомого та його степенів, рівностей Діофант використовував скорочений запис слів. Невідому величину Діофант називає “число” (ἀριθμός) і позначає літерою ς, квадрат невідомої — символом (скорочення від δύναμις — “степінь”). Є спеціальні знаки аж до шостого степеня невідомої, яку називає кубо-кубом. При множенні, додаванні та відніманні двох чисел він застосовував правило знаків. Також він мав уявлення про від’ємні числа. Наприклад, він стверджував, що квадрат від’ємного числа є число додатне.
Багато важливих відкриттів у різних розділах математики зробив видатний перський математик, астроном, філософ і поет Омар Хайям. Алгебраїчні твори Омара Хайяма – їх збереглося до наших днів два (третій, без назви, не знайдений) – містили теоретичні висновки надзвичайної важливості. У своєму знаменитому “Трактаті про доведення задач алгебри та алмукабали”, вперше в історії математичних дисциплін, Хайям дав повну класифікацію усіх видів рівнянь — лінійних, квадратних і кубічних (всього 25 видів), розробив систематичну теорію рішення кубічних рівнянь й геометрично розв’язав їх.
Степені чисел довгий час не мали спеціальних позначень, четвертий степінь числа записували у вигляді добутку аааа. Тільки пізніше замість такого добутку писали а4, aІV. І тільки Рене Декарт у своїй “Геометрії” увів сучасні позначення степеня, за виключенням другого степеня, який він записував як добуток двох множників. Протягом XVII ст. ці позначення уже поширились, але до початку XIX ст. замість використовували аа.
