Формування дослідницьких умінь молодших школярів на уроках природознавства засобами технологічної дослідницької діяльності

Особливого значення в навчанні молодших школярів, які за своєю природою прагнуть діяти, набувають практичні методи, одним з яких є лабораторні досліди. Більше того, у формуванні різноманітних умінь і навичок вони є основним засобом. Жоден урок не може бути цікавим та ефективним без застосування цих методів.Тематика завдань може змінюватись учителем відповідно до матеріально-тех-нічного забезпечення, наявності власних цікавих дидактичних розробок, підготов¬леності класу.

Розвиток національної системи початкової освіти вимагає розроблення ефективних підходів до змісту й методів природничо-математичного напряму навчання. Зокрема це стосується вивчення природи як основного джерела життя та створення на цих засадах сучасних інтерактивних підручників з природознавства, які могли б підвищити компетентність, ефективність виховання та загального розвитку молодших школярів, розширити природничу ерудицію, творчий потенціал, мотивацію до вивчення природи, викликати інтерес до навчання. Тобто комплексно й гармонійно поєднати інформаційну, виховну, розвивальну та мотиваційну функції підручника. Новітні підручники з природознавства покликані збуджувати розум та емоції й стати запорукою того, щоб уроки природознавства — нового предмета у початковій школі — стали не тільки цілком зрозумілими, а й улюбленими для молодших школярів. Адже маленьким учням дуже непросто осягнути зміст навчального предмета, у якому йдеться про основні закони і закономірності існування природи, про навколишній світ і місце в ньому людини. Тому підручник має стати і порадником, і помічником школярів на шляху здобуття природничих знань.

У процесі вивчення природознавства перед учнями розкриваються безмежне розмаїття природних об'єктів та їх значення не тільки для якості життя, а й для самого існування людини на Землі. Дітям, які у б років прийшли до школи, цікаво і корисно навчатися тоді, коли вони, ніби граючись, розглядають вірогідні й невірогідні життєві ситуації, обирають правильну відповідь з-поміж цілої низки можливих варіантів, залучаються до рольового моделювання з метою набуття власного досвіду спілкування з природою. Щодо успішного засвоєння вивченого на уроках природознавства матеріалу великі потенційні можливості мають діалогізація суб'єктів навчання (учитель—учень) і різноманітні тестові, ситуативні та творчі завдання, які входять до змісту підручників. Вони дають можливість закріпити знання, уміння, навички і перевірити готовність дітей застосовувати їх у повсякденному житті.

Відповідає віковим особливостям учнів початкових класів та стає надзвичайно актуальним у наш час системне виховання екологічної культури, що ґрунтується на почутті поваги та любові до природи. Доведено, що в процесі пізнання природи відбувається різнобічний розвиток особистості учнів: удосконалюється їх мислення, творча уява, мовлення, допитливість, яка створює мотивацію для здобуття нових знань. Розвиваються також позитивні морально-етичні якості, необхідні майбутнім захисникам природи. Тому одне з провідних положень нашої концепції полягає у постійному розкритті взаємозв'язків між розумовим розвитком і формуванням моральних засад особистості дитини та гуманного ставлення до всього живого.

Важливе значення в методиці початкового навчання надається оволодінню учнями дослідницькими і практичними вміннями, потрібними для вивчення природознавства. На цих уроках учні ознайомлюються з об’єктами та явищами природи на основі дослідницьких методів, посилення ролі самостійної роботи під час визначення сталих ознак природніх об’єктів.

На уроках природознавства цікавою і життєво важливою є різноманітна робота практичного характеру — із рулеткою, термометром, терезами, флюгером, виготовлення макетів тощо.Тематика завдань може змінюватись учителем відповідно до матеріально-тех-нічного забезпечення, наявності власних цікавих дидактичних розробок, підготов¬леності класу.

Розвиток національної системи початкової освіти вимагає розроблення ефективних підходів до змісту й методів природничо-математичного напряму навчання. Зокрема це стосується вивчення природи як основного джерела життя та створення на цих засадах сучасних інтерактивних підручників з природознавства, які могли б підвищити компетентність, ефективність виховання та загального розвитку молодших школярів, розширити природничу ерудицію, творчий потенціал, мотивацію до вивчення природи, викликати інтерес до навчання. Тобто комплексно й гармонійно поєднати інформаційну, виховну, розвивальну та мотиваційну функції підручника. Новітні підручники з природознавства покликані збуджувати розум та емоції й стати запорукою того, щоб уроки природознавства — нового предмета у початковій школі — стали не тільки цілком зрозумілими, а й улюбленими для молодших школярів. Адже маленьким учням дуже непросто осягнути зміст навчального предмета, у якому йдеться про основні закони і закономірності існування природи, про навколишній світ і місце в ньому людини. Тому підручник має стати і порадником, і помічником школярів на шляху здобуття природничих знань. У процесі вивчення природознавства перед учнями розкриваються безмежне розмаїття природних об'єктів та їх значення не тільки для якості життя, а й для самого існування людини на Землі. Дітям, які у б років прийшли до школи, цікаво і корисно навчатися тоді, коли вони, ніби граючись, розглядають вірогідні й невірогідні життєві ситуації, обирають правильну відповідь з-поміж цілої низки можливих варіантів, залучаються до рольового моделювання з метою набуття власного досвіду спілкування з природою. Щодо успішного засвоєння вивченого на уроках природознавства матеріалу великі потенційні можливості мають діалогізація суб'єктів навчання (учитель—учень) і різноманітні тестові, ситуативні та творчі завдання, які входять до змісту підручників. Вони дають можливість закріпити знання, уміння, навички і перевірити готовність дітей застосовувати їх у повсякденному житті.

Відповідає віковим особливостям учнів початкових класів та стає надзвичайно актуальним у наш час системне виховання екологічної культури, що ґрунтується на почутті поваги та любові до природи. Доведено, що в процесі пізнання природи відбувається різнобічний розвиток особистості учнів: удосконалюється їх мислення, творча уява, мовлення, допитливість, яка створює мотивацію для здобуття нових знань. Розвиваються також позитивні морально-етичні якості, необхідні майбутнім захисникам природи. Тому одне з провідних положень нашої концепції полягає у постійному розкритті взаємозв'язків між розумовим розвитком і формуванням моральних засад особистості дитини та гуманного ставлення до всього живого.