Рубаненко Анжеліка Олегівна
Зміст
Прізвище, ім'я, по батькові:
Рубаненко Анжеліка Олегівна.jpg)
Регіон:
Дніпропетровська область
Місце роботи:
Криворізький навчально-виховний комплекс №35 "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - багатопрофільний ліцей "Імпульс"
Посада:
Вчитель зарубіжної літератури
Мій внесок
Мої електронні ресурси
Мої Он-лайн вправи
Мої файли
Мої закладки
Моя стаття
Проблемне навчання отримало свою назву в зв'язку з тим, що його моделювання спрямоване на створення інноваційної пізнавальної середовища.
Постійне оновлення навчальної середовища, інформаційного та процесуального складу дій тягне за собою підвищення рівня домагання учнів в досягненні цілей і, отже, виховання суб'єктивної позиції людини, розвиток її прагнення зрозуміти, пояснити, інтерпретувати явища чи події, надані їй для аналізу, вирішити завдання-проблему, зняти наявну в задачі невизначеність, усунути перешкоду, що створює психологічний бар'єр для здійснення пізнавального процесу.
Виділено чотири головні умови успішності проблемного навчання:
• забезпечення достатньої мотивації, здатної викликати інтерес до змісту проблеми;
• забезпечення посильності роботи з виникаючими на кожному етапі проблемами (раціональне співвідношення відомого і невідомого);
• значущість інформації, одержуваної при вирішенні проблеми, для учня;
• необхідність діалогічного доброзичливого спілкування педагога з учнями, коли з увагою і заохоченням відносяться до всіх думок, гіпотез, висловлених учнями.
Головні психолого-педагогічна цілі проблемного навчання:
• розвиток мислення і здібностей учнів, розвиток творчих умінь,
• засвоєння учнями знань, умінь, здобутих в ході активного пошуку й самостійного рішення проблем, в результаті ці знання, вміння міцніші, ніж при традиційному навчанні,
• виховання активної творчої особистості учня, що вміє бачити, ставити і вирішувати нестандартні проблеми,
• розвиток професійного проблемного мислення - у кожній конкретній діяльності має свою специфіку.
Основні форми проблемного навчання
У вітчизняній педагогіці розрізняють три основні форми проблемного навчання:
- проблемний виклад навчального матеріалу в монологічному режимі лекції, або діалогічному режимі семінару;
- проблемний виклад навчального матеріалу на лекції, коли викладач ставить проблемні питання, вибудовує проблемні задачі і сам їх вирішує;
- учні лише подумки включаються у процес пошуку рішення.
Наприклад, на початку лекції «Про життя рослин» ставиться проблема «Чому корінь і стебло ростуть в протилежні сторони», але лектор не дає готової відповіді, а розповідає, як наука йшла до цієї істини, повідомляє про гіпотези і дослідах, які робилися для перевірки гіпотез про причини цього явища; - частково-пошукова діяльність при виконанні експерименту, на лабораторних роботах, у ході проблемних семінарів, евристичних бесід.
Викладач продумує систему проблемних питань, відповіді на які спираються на наявну база знань, але при цьому не містяться в колишніх знаннях, тобто питання повинні викликати інтелектуальні труднощі учнів і цілеспрямований розумовий пошук. Викладач повинен придумати можливі «непрямі підказки» і навідні запитання, він сам підсумовує головне, спираючись на відповіді учнів.
Частково-пошуковий метод забезпечує продуктивну діяльність 3-го і 4-го рівня (застосування, творчість) і 3-й, 4-й рівень знань (знання-вміння, знання-трансформації) на відміну від традиційного пояснювального і репродуктивного навчання, коли формуються лише знання-знайомства і знання-копії;
- самостійна дослідницька діяльність, коли учні самостійно формулюють проблему і вирішують її (в курсової чи дипломної роботи, НДРС) з подальшим контролем викладача, що забезпечує продуктивну діяльність 4-го рівня - творчість і 4-й рівень найбільш ефективних і міцних «знань-трансформацій».
Першою умовою проблемного навчання є система розвиваючих і розвивальних структур навчальної інформації, які зумовлюють розвиток навчальної діяльності учнів.
Друга умова проблемного навчання може бути реалізована, якщо при перекладі інформації в навчальне завдання передбачена можливість вибору способів її рішення.
Третя умова проблемного навчання - суб'єктна позиція учня, усвідомлення і прийняття ним мети пізнання і самооцінка наявних засобів для рішення і отримання результатів.
Центральною ланкою, визначальною проблемне навчання, є проблемна ситуація як спосіб взаємодії між учителем і учнями, яка характеризуюється високою активністю учнів і спрямованістю на подолання пізнавальних труднощів, викликаних поставленими вчителем завданням-проблемою.
Принципи проблемного навчання:
- самостійність у роботі учнів;
- розвивальний характер навчання;
- інтеграція і варіативність у застосуванні різних областей знань;
- використання алгоритмізованих дидактичних завдань.
