Берестейська битва

Сторони

Військо Запорозьке
Кримське ханство  Річ Посполита 

Командувачі

Богдан Хмельницький
Іван Богун

Филон Джалалій Матвій Гладкий Іслям III Ґерай Тугай-Бей † Ян II Казимир

Микола Потоцький
Мартин Калиновський
Ярема Вишневецький
Стефан Чарнецький
Станіслав Лянцкоронський 

Військові сили 100.000 (з яких близько 20.000[1] кінноти)[2][3][4] від 8.000[5] до 30.000 кримських татар[2] 200.000[2][4] Втрати не більше 10.000[6][7][8] 7.000 Битва під Берестечком (28 червня — 10 липня 1651) — найбільший бій Хмельниччини, який відбувся біля містечка Берестечко між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького та союзним йому кримськотатарським військом Ісляма III Ґерая з одного боку та армією Речі Посполитої під командуванням Яна Казимира II з іншого.

Зміст [сховати] 1 Короткі відомості 2 Передумови 3 Сили сторін 4 Хронологія битви 5 Наслідки битви 6 Таємниці битви 7 «Нас тут триста, як скло, товариства лягло» 8 Див. також 9 Примітки 10 Література 11 Посилання

[ред.] Короткі відомостіЗгідно з польськими історичними джерелами XVII-XVIII століть кількість польської армії була до 300.000 вояків[9]. Також є свідчення про те, що поляки мобілізували на війну кожного сьомого підданого держави[9]. Важливим свідченням кількості українського козацького війська є твердження одного з учасників битви з польського боку про стотисячне українсько-козацьке військо[10]. Сучасні українські академічні дослідження в середньому подають чисельність козацької армії у 100.000, кримсько-татарської у 30.000 (тобто у максимальну її можливу кількість за умови коли в поході бере участь сам хан; хоча в радянській історіографії побутувала думка про те, що чисельність кримсько-татарської орди, навіть на чолі з ханом ніколи не перевищувала 10.000-15.000 вояків, а за повідомленнями турецького мандрівника Евлія Челебі, свідчення якого певно є найбільш обєктивними та неупередженими кількість кримсько-татарської орди на чолі з ханом не могла бути більшою за 8.000-10.000 чоловік[5]). Чисельність армії Речі Посполитої оцінюється більшістю сучасних українських істориків у 200.000 військових.

Битва закінчилась перемогою польського війська, однак козацька армія не була розгромлена. Загальноприйнятою є думка, що основних своїх втрат козаки зазнали переправляючись через р. Пляшівку, під час виходу з битви. Однак останні наукові дослідження показують, що кількість загиблих козаків в польських історичних джерелах (до 30.000 убитими) є значно перебільшеною. Археологічні розкопки, що проводяться в останні десятиліття на місці битви віднайшли рештки лише близько сотні загиблих під час переправи козаків[7][8][6]. Іншим свідченням на користь незначних втрат української армії було те, що Богдан Хмельницький вже через два місяці зумів зібрати майже стотисячне військо під Білою Церквою, блокувавши там польсько-литовські війська і змусивши їх укласти мир, що було б неможливим за умов важких втрат українсько-козацької армії під Берестечком. В радянській історіографії (до початку розкопок на місці битви) була поширена цифра у 10.000 загиблих в ході битви козаків.

Причиною поразки козацького війська було те, що татари полишили поле бою захопивши з собою Богдана Хмельницького.

Битва під Берестечком була найбільшою за усю Визвольну війну.

Однією зі складових успіху королівських військ у битві під Берестечком була тактика побудови й ведення бою, що сильно відрізнялася від застосовуваної поляками раніше. Війська були розставлені цього разу незвичним німецьким способом, і козаки не змогли скористатися досвідом, який вони нагромадили за час попередніх війн. Всі атаки зустрічалися і відбивалися з незвичайною ефективністю