Вікі-стаття групи Соціологи проекту "Спроектуй своє майбутнє"
Зміст
Назва проекту
«Спроектуй своє майбутнє»
Автори проекту
Парубок Катерина Олександрівна
Тема дослідження
Основи проектування власного професійного майбутнього
Проблема дослідження
Вибір професії – одне з найважливіших стратегічних рішень у житті людини і складна комплексна проблема. Це складний акт самовизначення – свідомого вибору суб’єктом життєвої позиції, яка стає вирішальним чинником у виборі способів розв’язання тих чи інших життєвих проблем. За методами вирішення та за змістом робота по професійному самовизначенню молоді – це соціально-економічна, медико-фізіологічна та психолого-педагогічна проблема, а за сферою впливу – соціальна, результати якої відображаються і на економічному рівні.
Гіпотеза дослідження
Професійне самовизначення старшокласників розглядається як невід'ємна частина цілісного процесу у зв'язку з процесами самовизначення у світогляді, особистісного і соціального самовизначення. Саме успішне професійне самовизначення старшокласників в певній мірі залежить від усвідомлення або відчуття ними своєї "реалізаційної спрямованості", головного напрямку індивідуальної особистісної і професійної самореалізації. Реалізаційна спрямованість старшокласників, як аспект життєвого та особистісного самовизначення. Обрання сфери професійної діяльності, складання індивідуального професійного плану та визначення шляхів його реалізації, вимагає від випускника прийняття певних рішень та здійснення певного вибору. Тому, вибір є основою самовизначення старшокласників, їх професійного самовизначення.
Мета дослідження
У загальноосвітніх закладах мова йде не стільки про власне професійне самовизначення школярів, скільки про готовність до свідомого вибору професії. Тому наша голвна мета, дослідити і обгрунтувати аспекти успішного професійного самовизначення
Хід і результати дослідження
1. Визначити та проаналізувати сутність поняття:"Планування майбутнього..."
Дітей не вчать практично й конструктивно планувати своє майбутнє. Їх покинули в маніакальній теперішності. Цим вони не відрізняються від багатьох дорослих, які втратили здатність мислити перспективно й планувати, а задовольняються поганою дійсністю, котра перетворилася на щоденний «марафон».
У результаті чимало молодих людей просто «кидаються» у життя з усіма його ризиками, внаслідок чого згодом починають переживати муки тимчасовості всього. Вчитися планувати важко, але цей процес приносить задоволення, оскільки скеровує людину на дорогу щастя. Навчання доброго планування – це один з основних елементів правильного виховання оптимістично налаштованих людей. Оптимісти відчувають те, що їхнє майбутнє – в їхніх руках. Знають, що воно не залежить від обставин, – які, звичайно ж, можуть мати на нього вплив, – а найбільшою мірою від них самих. Джерелом цієї віри в себе аж ніяк не є зарозумілість. «Надувні кульки» швидко лускають. Оптимісти не мають завищених уявлень про свої можливості: вони готові визнати, що інші є здібнішими від них. Та, незважаючи та це, вони впевнені, що дадуть собі раду.
Справжній план мусить складатися з усіх обов'язкових елементів. Передусім з мети, кінцевого пункту й дороги, поділеної на етапи, щоб досягти мети, базуючись на аналізі власних можливостей. Людина, яка не має реального й обґрунтованого плану власного життя, просто кидається в погоню за щастям, не визнаючи жодної міри, крім власного задоволення. Все, що отримує в результаті таких дій, є нічим. Зазвичай через деякий час знову опиняється у вихідному пункті.
За матеріалами книжки Бруно Ферраро. Замок щастя. – Львів: Свічадо, 2010
2. Особистий професійний план, як етап становлення дорослої людини.
3. Визначити та проаналізувати основні завдання професійного самовизначення;
1) сформувати установку на власну активність та самопізнання як основу професійного самовизначення;
2) ознайомити зі світом професій, потребами ринку праці, правилами вибору професії;
3) забезпечити самопізнання та сформувати “образ-Я” як суб’єкта майбутньої професійної діяльності;
4) сформувати вміння зіставляти “образ-Я” з вимогами професії до особистості та потребами ринку праці, створювати на цій основі професійний план і перевіряти його;
5) сформувати вміння аналізу різних видів професійної діяльності, враховуючи їх спорідненість за психологічними ознаками та схожістю вимог до людини;
6) створювати умови для перевірки можливостей самореалізації в різних видах професійної діяльності шляхом організації професійних проб;
7) забезпечити розвиток професійно важливих якостей;
8) сформувати мотивацію та психологічну готовність до зміни професії і переорієнтації на нову діяльність;
9) виховувати загальнолюдські та загальнопрофесійні якості, розумні потреби.
4. Провести опитування в класному колективі щодо впливу професійного плану на майбутнє людини
5. Компоненти готовності до свідомого вибору професії
Компонентами готовності до свідомого вибору професії виступають:
1) загальне позитивне ставлення до праці;
2) знання певного кола професій, їх змісту, вимог, шляхів отримання професії та перспектив професійного росту;
3) сформованість професійних. інтересів;
4) адекватна самооцінка;
5) сформованість мотиваційної сфери;
6) наявність спеціальних здібностей;
7) практичний досвід;
8) збалансованість інтересів, здібностей і нахилів, їх відповідність вимогам професії до особистості;
9) відповідний стан здоров’я;
10) сформованість моральних якостей, які відповідають вимогам професії;
11) професійна придатність – сукупність психолого-педагогічних і психофізіологічних особливостей людини, необхідних для досягнення задовільних з точки зору суспільства успіхів у праці при наявності спеціальних знань, умінь і навичок, а також отримання власного задоволення від самого процесу праці.
Важливою передумовою успішного професійного самовизначення є також сформованість в особистості професійно-важливих якостей – окремих психічних, психологічних і фізичних властивостей, які відповідають вимогам певної професії і сприяють успішному оволодінню нею. Підготовка до свідомого вибору професії передбачає активне формування таких психологічних якостей як здібності, інтереси, ціннісні орієнтації, прагнення, професійні плани, ідеали, переконання.
6. Аналіз компонентів професійного самозначення
Виникнення професійного самовизначення охоплює весь період навчання дитини в школі і складається з таких етапів: первинного вибору професії, для якого характерні диференційовані уявлення про світ професій, ситуативні уявлення про внутрішні ресурси, необхідні для певної діяльності, нестійкість професійних намірів. На цьому етапі у особистості ще не виникає запитань про зміст професії та умови роботи.
На другому етапі виникають і формуються професійні наміри і первинне орієнтування в різних сферах праці.
Наступний етап – професійне навчання: освоєння обраної професії.
Заключний етап – самореалізація людини в праці (часткова або повна), пов’язана з виконанням або не виконанням професійних очікувань. Особливої актуальності питання професійного самовизначення набуває у підлітковому та юнацькому віці.
Висновки
Вибір професії - це не одномірний факт, а процес, що складається з ряду етапів, тривалість яких залежить від зовнішніх умов та індивідуальних особливостей суб'єкта вибору професії. Кожен стає професіоналом настільки, наскільки він сам зробив себе професіоналом. Не секрет, що далеко не всяка робота дозволяє людині відчувати себе повноцінним членом суспільства (всупереч відомим гаслам про те, що «всі роботи гарні» і т.п.). Більш того, навіть представники так званих творчих професій, що викликають захоплення, а іноді заздрість оточуючих, далеко не завжди відчувають себе гідними людьми, яким є чим пишатися. І справа не тільки в тому, що їм не завжди вдається реалізувати свої творіння, задуми, а й у тому, що оцінка їх праці з боку суспільства (і колег) не завжди буває справедливою. У підсумку праця, замість того, щоб доставляти людині радість самореалізації, нерідко призводить до серйозних страждань і відчуттю, що життя не склалося. Невдале професійне самовизначення і недостатня самореалізація можуть стати причиною багатьох власне психологічних, життєвих проблем.
