Поетичні твори Ліни Костенко вирізняються емоційною виразністю, красою поетичного слова, відсутністю набридливих повторів, яскравою індивідуальністю авторського стилю. Не останню роль у цьому відіграє вміле використання авторкою майже всіх різновидів загальномовних лексичних синонімів. Зауважимо: у досліджуваних творах не було виявлено цілком ідентичних за значенням абсолютних синонімів. Тому можна констатувати, що парадигма часткових синонімів представлена у творчості Ліни Костенко в неповному складі: вона передбачає семантичні, стилістичні та семантико-стилістичні синоніми.
Найчастіше у творах письменниці трапляються семантичні синоніми, які об’єднуються в численні та різноманітні за відтінками значень синонімічні ряди. Вони виступають як засіб уточнення, виокремлення, деталізації тієї чи тієї ознаки позначуваного поняття, таким чином забезпечуючи правдивість, точність зображення, конкретність та лаконічність вислову.
Кількісне багатство та значеннєва різноманітність семантичних синонімів у поетичному доробку Ліни Костенко свідчать про великі запаси синонімічних можливостей української мови, про бездоганне знання авторкою цих невичерпних запасів, про велику роботу митця над художнім словом.
Найбільшу кількість семантичних синонімів у мові письменниці знаходимо серед дієслів, що характеризують дію з погляду способу її виконання, протяжності (наприклад, компоненти ряду зі словом-показником іти, співати), а також виражають різну міру інтенсивності дії (наприклад, компоненти ряду з домінантою сміятися, плакати, сердитися).
За допомогою домінантного дієслова іти в найзагальнішому значенні виражається поняття «рухатися, ступаючи ногами, роблячи кроки». Цей синонім уживається тоді, коли немає потреби уточнювати характер ходи, висловлювати своє ставлення до неї, а треба лише констатувати одноразовість, неповторюваність її. Синонім позбавлений будь-якого емоційно-експресивного забарвлення: Стояли ми одна супроти одної. Ні з чим не крились, не хотіли йти.
Багатозначне слово ходити співвідноситься з домінантою синонімічного ряду іти у значенні «ступаючи ногами, переміщатися». Відрізняється воно від іти тим, що означає повторювану, тривалу дію, рух у різних напрямках, у різний час: Ходить мати в городі. І лащиться плюшевий песик; Моя любов сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі; Зброяр ходив, знайшов медові дупла Підстрелив джура в полі сайгака.
Уживання синоніма ступати зумовлено необхідністю відзначити, що хтось іде «повільно чи навіть поважно, чітко виділяючи кроки». Форми доконаного виду цього дієслова вказують на поважну ходу, обмежену одним чи кількома кроками: ... І вийшов Колумб на берег Америки вранці. Ступив на траву невідомої досі землі.
Синонім дибати у тлумачному словнику має одне конкретне значення – «повільно і важко або невміло переставляти ноги». У досліджуваному творі таку невпевнену ходу має дитина, яка тільки-но почала зводитися на ноги і робить перші кроки: А Гриць бадилля тягне за ногами, іде, маленький, дибає, іде...
Дієслово брести співвідноситься із словом-показником іти у значенні «повільно йти». В аналізованому тексті воно використовується для відтворення повільної, ніби недбалої, розслабленої ходи: Отак брести. А тиша – як в соборі з давно-давно загубленим ключем.
У значенні «повільно ходити без певної мети й напрямку; блукати» співвідноситься з іншими компонентами досліджуваного синонімічного ряду дієслово бродити. У такому ж значенні воно використовується у творі – тобто тоді, коли потрібно підкреслити, що хтось ходить безцільно, не розбираючи шляху, навіть сліпо: Як глянеш упростяж – дорога в намисті. Ці барви черлені і жовтогарячі, ці щедрі сади у багряному листі! – а люди бредуть і бредуть, як незрячі.
Семантично близьким до дієслова бродити є синонім блукати, який вказує на «повторюваний, інколи тривалий рух, який не має конкретної мети й напрямку»: В яких світах блукає той блукалець? Чи укусила нутрія за палець?
Якщо людина «ледве йде, шкандибає», то таку ходу авторка називає синонімом кульгати: Жене корів, кульгає до узбіч.
Досить широко представлено в аналізованих творах синонімічний ряд з домінантним словом співати, яке є стилістично нейтральним синонімом і означає «виконувати, відтворювати голосом словесно-музичні твори». Це дієслово є найбільш загальним і універсальним. Ним позначається як неквапливий, уповільнений, так і прискорений темп виконання пісні. Співати можна голосно, дещо афектовано і неголосно, спокійно. У досліджуваних поетичних текстах цей синонім може означати сольне і хорове виконання пісні якоюсь особою: Старий співав без гриму і гримас. Були слова палкими й не сучасними; Співала так, як лиш вона уміла! А потім враз – неначе заніміла; – Е, дівчино, я слухаю, та й байдуже, що ти ж співаєш не про того Байду вже; Співав і я на хорах і на криласі, і знаю світський і духовний спів; Співали пісню ми про Байду і про турецького царя, як Байда стрілами глобально царя у голову ціля; Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці, О горе тій горі, О горе тим лісам! У переносному значенні «говорити, твердити що-небудь (перев. довго або улесливо)» лексема співати вживається в контексті Та й, власне, що ж, відомо вже давно: співає кожен, хто якої може. І так співає, як йому дано.
Початок співу позначається дієсловом заспівати: Дівчата вчора берегом йшли, та й заспівали: «Ой не ходи, Грицю».
Одне зі своїх значень – «розповідати про що-небудь у пісні, передавати щось у мелодії; оспівувати; виливати, передавати піснею яке-небудь почуття» – реалізує використаний авторкою у творі «Маруся Чурай» синонім виспівувати: В розмові я, сказати б, то не дуже. А в пісні можу виспівати все.
Синонімом виводити письменниця послуговується тоді, коли потрібно відзначити, що співають, старанно виспівуючи мелодію, довго витримуючи окремі високі ноти в пісні, яка виконується групою: А хтось виводив тонко-тонко, гули замріяні баси. В туман, лиман, у річку Конку Впадали наші голоси.
