Учнівська wiki-стаття "Сторінками життя Т.Г. Шевченко"
Зміст
Назва проекту
Т.Г. Шевченко - духовний наставник українського народу.
Автори проекту
Учні 7 класу.
Тема дослідження
Сторінками життя Т.Г. Шевченка
Проблема дослідження
Чому Т.Г. Шевченка називають Великим Кобзарем?
Гіпотеза дослідження
Життєвий шлях письменника безпосередньо вплинув на творчість і світогляд письменника.
Мета дослідження
Метою дослідження є з’ясування життєвого шляху письменника.
Результати дослідження
Провівши дослідження життя і творчості Тараса Шевченка, можемо зробити висновок, що жив Тарас 47 років. З того 24 був кріпаком, 9 - вільним, 10 карався на засланні, а решту провів під поліційним наглядом. Працював тяжко, страждав важко, щастя зазнав мало. Що любив, чого бажав, до чого рвався душею - завжди втікало від нього. Навіть слова, велика світова слава, осінила ім'я Шевченка щойно по смерті. Посмертна доля Тараса Шевченка так само незвичайна і ні з чим незрівнянна, як і його життя. Мало хто і з великих людей був за життя такий легендарно славний, такий любимий своїм народом-і водночас такий гнаний його ворогами; рідко кому випадало стільки страждань і рідко хто, так багато віддавши людям, так мало від них дістав; рідко кому доля ставила стільки перепон і так люто переслідувала, здавалося, все роблячи для того, щоб він не став тим, ким усе-таки став. Та ось він помер, і минали роки, і світ жив без нього, а любові й ненависті до нього не зменшилося, вони наростали обидві однаковою мірою; і його ім'я, його поезія, його могила, його пам'ять ставали предметом такої боротьби, таких поклонінь і поруг, таких осягнень і фальсифікацій, що якусь аналогію знайти нелегко. Боротьба за Шевченка тривала дуже довго, була гострою, тому що це-боротьба за душу українського народу. Нині Україна самостверджується для себе і для світу під знаком Шевченка, під знаком Шевченка наш народ повертає собі національну самосвідомість і гідність, хоче, як сказав Янка Купала, "людьми бути². А Шевченків ідеал-Україна великої сім'ї, ²вольної, нової². Україна без зла. Не було в ньому ні краплини національної зарозумілості чи упередженості проти інших народів, і Україну він любив, за Україну стояв, за Україну себе віддав не тому, що хотів би її підняти над іншими народами, а тому, що хотів бачити її рівною з іншими в сім'ї світовій. Шевченко належить не тільки Україні, а всьому людству, хоч кожне його слово-про Україну. Тут відбувається часте в історії літератури перетворення: поезія, народжена злобою дня, живе вічно, поезія, зміст і характер якої безпосередньо національні, поєднуючись із світовими змаганнями, набуває загальнолюдського значення, виростає до загальнолюдських масштабів.
