Навчальний проект "Здорове харчування"
Зміст
- 1 Брюховецька Світлана Станіславівна, методист Центру ДН Луганського ОІППО
- 2 Предмети, класи
- 3 Проект присвячено
- 4 Питання, що спрямовують проект
- 5 План проведення проекту
- 6 Візитна картка проекту
- 7 Публікація учителя
- 8 Презентація учителя для виявлення уявлень та інтересів учнів
- 9 Приклади продуктів проектної діяльності учнів
- 10 Назва проекту
- 11 Автори проекту
- 12 Тема дослідження
- 13 Проблемне питання (питання для дослідження)
- 14 Гіпотеза дослідження
- 15 Мета дослідження
- 16 Результати досліджень
- 17 Висновок
- 18 Корисні ресурси
- 19 Інші документи
- 20 Матеріали з формувального та підсумкового оцінювання
- 21 Матеріали по супроводу та підтримці проектної діяльності
- 22 Корисні ресурси
- 23 Проекти за аналогічною тематикою
- 24 Інші документи
Брюховецька Світлана Станіславівна, методист Центру ДН Луганського ОІППО
Предмети, класи
Біологія, хімія, екологія, позакласна робота, 9-11класи
Проект присвячено
Проект "Здорове харчування" присвячено вивченню таких важливих питань як ведення здорового способу життя, а саме навчанню обирати до вживання здорові продукти харчування. Проект розроблено в ракурсі тем з біології "Обмін речовин, енергії, інформації", "Закономірності спадковості, мінливості", "Роль генотипу і середовища існування у формуванні фенотипу", "Форми розмноження. Закономірності онтогенезу, регенерації", "Досягнення сучасної генетики, селекції", "Біотехнології. Генетична та клітинна інженерія", "Організм як цілісна структурна і функціональна система", "Вплив факторів середовища і власної поведінки на особисте здоров'я та здоров'я наступних поколінь". В ході проекту учні дізнаються про основні напрями рішення продовольчої проблеми у світі і на Україні, навчаються визначати якість харчових продуктів за їх зовнішнім виглядом, термінами зберігання, хімічним складом за написами на упаковці, дізнаються про хімічні харчові добавки, генетично-модифіковані організми і їх значення для здоров'я людини.
Питання, що спрямовують проект
Основоположне питання
Жити щоб їсти чи їсти щоб жити?
Проблемні питання
- Чи зможе Земля нагодувати Людство самостійно?
- Як запустити резерви організму?
Навчальні питання
- Що вам відомо про харчові добавки?
- ГМО - ворог чи друг?
План проведення проекту
Візитна картка проекту
Публікація учителя
Презентація учителя для виявлення уявлень та інтересів учнів
Стартова презентація "Здорове харчування"
Приклади продуктів проектної діяльності учнів
- Презентація групи учнів за темою проектного дослідження "Харчові добавки в продуктах харчування"
- Вікі-стаття групи учнів за темою проектного дослідження "ГМО - ворог чи друг?"
Назва проекту
ЗДОРОВЕ ХАРЧУВАННЯ
Автори проекту
Група учнів 10-11 класів
Тема дослідження
Днк.jpg ГМО - ворог чи друг?
Проблемне питання (питання для дослідження)
Чи зможе Земля нагодувати Людство самостійно?
Гіпотеза дослідження
Генетично-модифіковані організми - це не лише шлях до рішення глобальної проблеми людства по забезпеченню продуктами харчування, а й один із негативних факторів впливу на здоров'я людини
Мета дослідження
- З'ясувати, яку роль в житті людини і усього людства відіграють генетично модифіковані організми.
- Навчитися розпізнавати продукти харчування, які містять ГМО.
- Дослідити продукти харчування в нашому повсякденні, які потенційно можуть містити в собі трансгени. Результати викласти в "Пам'ятці для споживачів".
Дати відповідь на запитання:
- Що таке ГМО?
- Яка наукова галузь вивчає проблеми ГМО?
- Історія виникнення генетично модифікованих організмів.
- Як практично отримують продукт генної інженерії?
- Які наслідки використання ГМО для людства (позитивні і негативні)?
- Як ГМО впливають на здоров'я людини?
- Які продукти харчування містять в собі трансгенні продукти?
Результати досліджень
Вступ
Cеред глобальних проблем, які безпосередньо впливають на долю людства, виділяють продовольчу. Вона визначається спроможністю Землі прогодувати нинішнє і майбутні покоління планети. До певної міри це наслідок того, що харчування є фізіологічною потребою людини. Згідно з даними ФАО (продовольчої і сільськогосподарської організації ООН), нині на планеті голодують понад 500 млн. осіб, а ще 1 млрд. осіб постійно недоїдають. Продовольча криза особливо актуальна для багатьох країн Африки, Азії, Латинської Америки і загрожує поширитися на інші території. У сучасному світі продовольча проблема тісно пов'язана з іншими глобальними проблемами: демографічною, енергетичною, екологічною. Недостачу в продуктах харчування людство відчувало завжди. Так, зі священних книг індіанців Центральної Америки довідуємося, що в їх ритуалах та релігійній символіці чільне місце займала головна продовольча культура цієї території — кукурудза. У щоденній християнській молитві, звертаючись до Бога, ми просимо "...хліб наш насущний дай нам днесь...". А на державному прапорі України хіба не впізнаємо блакить неба в погожу днину та золотистий колір українського хлібного степу?Оскільки можливості розширення сільськогосподарського виробництва в більшості країн світу обмежені, а інтенсифікація виробництва продовольства вимагає значних затрат, то особливий інтерес представляє розширення нетрадиційного виробництва продуктів харчування, зокрема розробка технологій виробництва білків такої якості, які б використовувалися для виробництва нових харчових продуктів, особливо таких, що імітують тваринницькі.
Створенням нових видів живих організмів займається біотехнологія — міждисциплінарна галузь, що виникла на стику біологічних, хімічних і технічних наук. З її розвитком пов'язують вирішення глобальних проблем людства — ліквідацію недостачі продовольства, енергії, мінеральних ресурсів, поліпшення стану охорони здоров'я і якості навколишнього середовища. Біотехнологія трактується як використання живих організмів і біологічних процесів у виробництві.
Генна інженерія - біотехнологічним прийомом спрямованого конструювання рекомбінантних молекул ДНК на основі ДНК, взятої з різних джерел.
Продуктом діяльності цього прийому є генетично модифіковані організми - живі організми, яким шляхом впровадження чужорідних генів були додані нові фенотипічні ознаки. Синонімом ГМО є поняття "Трансгенні культури", тобто рослинні або тваринні організми зі зміненими генами.
Коротко про історію виникнення генної інженерії
Поштовхом до стрімкого розвитку науки послужило відкриття 60-річної давності Освальда Ейвері, який довів у 1944 році, що роль першої скрипки в зберіганні і передачі спадкової інформації про будову, розвиток та індивідуальних ознаках будь-якого живого організму належить ДНК. Розшифровка генетичного коду, укладеного в ній, дозволила перенести аналітичні пізнання з області генної інженерії в прикладну біологію, точніше - в біотехнології, відкривають великі можливості в першу чергу для розвитку сільського господарства і харчової промисловості.
Перші дослідні трансгенні рослини було отримано в 1983 році в Інституті рослинництва в Кельні. Через 9 років у Китаї почали вирощувати трансгенний тютюн, який не псували комахи-шкідники. А в 1994 році з'явився і перший офіційно дозволений до продажу генетично модифікований томат FlavrSavr, не псується при транспортуванні і довго зберігає товарний вигляд. Ця культура сподобалася біоінженерії як об'єкт експериментів (рослини сімейства пасльонових легше модифікуються): сьогодні ними створений помідор, в ДНК якого вбудований ген арктичної камбали, що дозволяє рослині легко переносити холод, ведуться дослідження зі створення овочів кубічної форми, які буде легко упаковувати в ящики.
У цілому у світі створено і доведено до випробувань у польових умовах понад 900 ліній генетично змінених рослин, що відносяться до 50 видів, і більше 100 з них допущено до промислового виробництва. Серед найбільш поширених культур - соя, кукурудза, ріпак, бавовник, буряк, картопля. Сьогодні генна інженерія стоїть на гребені другої хвилі, яка обіцяє людству принести рослини з абсолютно новими, дивовижні властивості. Один з прикладів цього - «золотий рис», створений швейцарськими вченими. Вони ввели в геном рису гени, відповідальні за синтез бета-каротину (попередника вітаміну А в організмі), і гени, що сприяють зростанню вмісту заліза в зернах. Ця технологія вже використовується з метою поліпшення раціону харчування країн Південно-Східної Азії, населення яких, віддаючи перевагу рису, відчуває в той же час дефіцит вітаміну А і макроелементів. Словом, як вважає лауреат Нобелівської премії миру Норман Ернст Борлоуг, учений, якого називають батьком «зеленої революції», поширення нових біотехнологій по всьому світу дозволить позбавити людство від ганебних для XXI століття голодних смертей, а в майбутньому компенсувати нестачу площ для землеробства. В даний час в усьому світі ростуть посівні площі під трансгенні культури. 60% всіх площ відведено під вирощування сої. Лідерами у виробництві ГМО є США, Аргентина і Бразилія. На вітчизняному ринку трансгенні продукти в кінці 90-х років. З 13 сортів ГМО, дозволених в Україні, використовуються: 2 сорти картоплі, 5 сортів кукурудзи, 3 сорти сої, 2 сорти цукрових буряків, 1 сорт рису.
ГМО: проблеми контролю
У зв'язку широким розповсюдженням генетично модифікованої сої, отримати абсолютно чистий продукт її переробки неможливо. Саме тому в ряді країн введено, так зване порогове значення вмісту ГМО в продукті. Величина, що не перевищує цей рівень, характеризується як технічне забруднення і продукт не підлягає маркуванню на вміст ГМО. У країнах ЄС цей поріг встановлено на рівні 0,9%, в Японії - 5%, в США - 10%. Причому в багатьох країнах маркування товарів з ГМО суворо обов'язкове.
В країнах Євросоюзу обов'язковому маркуванню підлягають:
- продукція, що виготовлена з ГМ-рослин (потенційно небезпечних овочей, фруктів і злаків);
- усі харчові інгредієнти, зроблені з ГМ-культур, навіть ті, які фактично не містять ДНК: крохмаль, лецитин, підсолоджувачі і так далі;
- введено мораторій на використання ГМО в дитячому харчуванні.
Одинадцять країн ЄС - Австрія, Болгарія, Угорщина, Греція, Ірландія, Кіпр, Литва, Латвія, Мальта, Нідерланди і Словенія - зажадали від Ради Євросоюзу надати їм право заборони використання ГМ сільськогосподарських культур на власній території. Швейцарский уряд має намір продовжити заборону на використання сільськогосподарських біотехнологій, пов'язаних з виробництвом генетично модифікованої продукції, як мінімум до 2013 року. На території України також заборонено законом використання живих модифікованих організмів (життєздатних культур) - дозволено ввезення тільки переробленого відповідним чином рослинної сировини. На початку лютого 2009 року Кабмін України таки затвердив порядок реєстрації продукції з ГМО. Весь імпорт тепер повинен проходити відповідну експертизу, причому безпосередньо на кордоні. У разі перевищення у продукції європейської норми вмісту ГМО 0,9% - їй буде відмовлено у ввезенні. Також в Україні набув чинності наказ Міністерства охорони здоров'я про затвердження переліку харчових продуктів, у яких здійснюється контроль вмісту генетично модифікованих організмів.
Механізм створення трансгенних організмів надається нами на наступному малюнку. Поряд показані деякі приклади генетичної модифікації, що включає додавання ДНК неспоріднених організмів (від щура - до яблука, від корови до сої, від молі до салату, від нарциса до рису).
Використання генетично модифікованих організмів – вірусів, бактерій, дріжджів, грибів, рослин і тварин – реальність біотехнології сучасного світу. Незалежно від того, як ми відносимося до ГМО, їх розробка і створення – це один з напрямків прогресу людства. І як будь-який інший продукт науково-технічного розвитку, ГMO можуть бути безперечним благом, а можуть представляти серйозну небезпеку.
Позитивними аргументами на користь використання ГМО є:
- підвищена врожайність;
- екологічні переваги (переробка промислових отрут на нешкідливі);
- захист від шкідників;
- створення нових медичних препаратів (боротьба з раковими пухлинами);
- створення альтернативних видів палива.
Негативний вплив трансгенних рослин на навколишнє середовище:
- сконструйовані гени передаються з пилком близькородинним диким видам, і їх гібридне потомство набуває властивості підвищеної насіннєвої продуктивності та здатності конкурувати з іншими рослинами;
- трансгенні сільськогосподарські рослини становляться бур’янами і витісняють рослини, які ростуть поряд;
- трансгенні рослини становляться прямою загрозою для людини, домашніх та диких тварин (наприклад через їхню токсичність або алергенність);
- використання ГМО, стійких до гербіцидів, в сільському господарстві може призвести до збільшення використання гербіцидів на полях. Як наслідок, збільшиться їх кількість у навколишньому середовищі та в харчових раціонах населення;
- ГМ рослини, стійкі до колорадського жука, виробляють речовини, токсичні для комах, які їх споживають;
- ГМ культури містять у 1020 разів (за даними О. Ситника) більше токсинів, ніж звичайні організми і тому можуть бути отруйними не лише для своїх шкідників, а й для інших нешкідливих комах. Потрапляючи у ґрунт, токсини можуть попадати в інші рослини, а через них — в організм тварин і людини;
- вбудовані гени мають здатність комбінуватися з генами інших вірусів, внаслідок чого можуть з'являтися ще небезпечніші віруси;
- трансгенні рослини з кращою здатністю використовувати мінеральні речовини, перешкоджають змиву цих сполук у ґрунтові води та потраплянню в джерела водопостачання.
Негативні наслідки вживання продуктів з ГМО для здоров’я людини
Сказати офіційно, що ГМО шкідливі, не може ніхто. Найчастіше вживається термін як «потенційно небезпечні». Щоб зробити заяву про шкоду ГМО необхідно провести тривалі і масштабні дослідження та експерименти. Станом на сьогодні вчені викладають лише деякі теорії про наслідки.
Сам по собі трансген вбудуватися в генний код людини не може. Він може лише блукати по організму і провокувати синтез білків, нехарактерних для людського організму, що викликають:
- прояв алергічних реакцій (прикладом є США, де ГМ-продукти вільно вживаються в їжу і від алергії страждають близько 70% населення. У Швеції, де такі продукти під забороною, всього лише 7%);
- порушення структури слизової оболонки шлунка, поява стійкою до антибіотиків мікрофлори кишечника;
- зниження імунітету всього організму (70% імунітету людини - в кишечнику),
- порушення обміну речовин;
- провокування ракових захворювань (ГМО мають властивість вбудовуватися в генний апарат мікроорганізмів кишечника, викликає мутацію. Саме мутації клітин призводять до розвитку ракових клітин);
- несприятливість до існуючих форм антибіотиків.
Всі наведені вище наслідки не є гарантованими при прийомі їжі з ГМО. Існує лише певний ризик розвитку таких захворювань. Щоб довести всі наслідки вживання продуктів з ГМО необхідно 40-50 років.
Хочемо ми того чи ні, але кожен з нас вже з'їв неабияку порцію трансгенних продуктів. ГМО містяться не тільки в цілому ряді овочевих культур, але і в ковбасах, сосисках, м'ясних консервах, пельменях, сирі, йогуртах, кашах, цукерках, шоколаді і навіть дитячому харчуванні, тобто у звичайних повсякденних продуктах, присутніх на наших столах (40% продуктів). Відрізнити їх за кольором або смаком неможливо, а виявити можна тільки у спеціальній лабораторії.
- Найбільшу кількість ГМО виявлено в ковбасних виробах – до 85% генно-модифікованї сої, а саме у варених ковбасах, сардельках, сосисках. Багаті трансгенами і різні напівфабрикати - пельмені, чебуреки, млинчики (більшість виробників ковбасних виробів викриті у використанні ГМО).
- Друге місце щодо вмісту ГМО посідає дитяче харчування. 70% всього дитячого харчування на Україні містить ГМ компоненти. Серед виробників, які використовують ГМ компоненти, «Нестле», «Данон», «Similac» (продукт - «Растишка»). Необхідно пам’ятати, що саме діти до 4 років менше всього захищені від дії трансгенів.
- Третя позиція у кондитерської та хлібобулочної продукції. ГМ сою додають у печиво і шоколад, борошно, цукерки та морозиво, газовану воду. Хліб, який довго не черствіє - стовідсотково містить трансгени. Серед компаній, викритих Грінпісом у використанні ГМО, «Марс», «Снікерс», «Кедбері», «Кока-Кола», «Пепсі». 80% американського експорту (швидкі сніданки «Нестле», живильний «Снікерс», йогурти «Данон») містить ГМО. З вітчизняних компаній тестування пройшла компанія «Конті», її продукція має знак «Без ГМО».
- 30% ринку чаю та кави містить ГМО.
- Трансгенну сою використовують при виробництві фаст-фуду («МакДоналдс»), згущеного молока, кетчупів і соусів (Heinz Foods).
- Консервована кукурудза, овочі, фрукти (крім гречки).
У цілому, продукти, що містять ГМО, можна розділити на три категорії:
- Продукти, що містять ГМ-інгредієнти (в основному трансгенна кукурудза і соя). Ці добавки вносяться в харчові продукти в якості структуруючих, підсолоджувальних, фарбувальних речовин, а також в якості речовин, що підвищують вміст білка.
- Продукти переробки трансгенної сировини (наприклад, соєвий сир, соєве молоко, чіпси, кукурудзяні пластівці, томатна паста).
- Трансгенні овочі і фрукти, а незабаром, можливо, і тварини, що безпосередньо споживаються в їжу.
Якщо на етикетці стоїть напис "рослинний білок", це, швидше за все, соя і дуже ймовірно - трансгенна.
Часто ГМО можуть ховатися за індексами E. Однак це не означає, що всі добавки Е містять ГМО або є трансгенними. Необхідно знати [перелік], в яких саме E можуть в принципі міститися ГМО або їх похідні.
Ознаки ГМ продуктів
- Вони не псуються і не цікавлять комах.
- Всі ГМ овочі і фрукти зазвичай довго зберігаються (за рахунок «вклеєних» генів) і виглядають просто ідеально.
- ГМ продукти при розрізуванні не втрачають форму і не пускають сік.
Висновок
Корисні ресурси
Інші документи
Матеріали з формувального та підсумкового оцінювання
- Критерії оцінювання презентації
- Критерії оцінювання Вікі-статті
- Критерії оцінювання блогу