Вікі-стаття учня навчального проекту
Зміст
Назва проекту
"Змалювання боротьби русичів проти монголо-татарських нападників у повісті І.Франка "Захар Беркут"
Автори проекту
Тема дослідження
Повість Івана Франка "Захар Беркут"
Проблема дослідження
Чи можна пожертвувати власною дитиною, заради свого народу?
Гіпотеза дослідження
В багатьох темах зустрічається тема не лише самопожертви, але й пожертва власною дитиною заради свого народу. Та чи це справді так? Хто зможе пожертвувати власною, дорогою частинкою себе самого? Саме на це і спрямоване наше дослідження та тема зображена в подіях повісті Івана Франка "Захар Беркут".
Цілі дослідження
1. Що ми знаемо про Івана Франка?
2. Що таке оповідання?
3. Хто такі тухольльці?
4. Чому Іван Франко назвав своє оповідання саме "Захар Беркут"?
5. Чому твір на історичну тему починається з побутової сцени полювання?
Результати дослідження
Іван Якович Франко (1856 - 1916 р) - талановитий український поет, діяч науки, публіцист. Не можна сказати, що його життя було легким і безхмарним. Однак труднощі не зломили його, а, навпаки, сформували його характер і світогляд. Як часто буває з геніями, його талант не заохочувався, йому довелося терпіти безліч поневірянь, але ці обставини не змусили його відмовитися від своїх переконань і ідей. Його батьківщиною стало село Нагуєвичі в Галичині. Його батько був простим ковалем. Коли майбутній поет був ще дитиною його батько помер, залишивши мати одну. Жінка вступила в другий шлюб, її чоловіком став селянин, який, проте, дуже добре ставився до пасинка і виявляв турботу про його освіту. З самого раннього дитинства, юнакові довелося пізнати несправедливість життя і суть соціальної нерівності. Іван Франко ніколи не став би таким освіченою людиною, якщо б не поповнював шкільні знання читанням книг. Це було його улюбленим заняттям. Він здобував книги, де тільки міг: у товаришів, в бібліотеках, а іноді, зібравши кілька монет, із завмиранням серця відправлявся в книжкову крамницю і, насолоджуючись запахом друкарської фарби, перебирав книги, купував дешеві видання. Він зачитувався творами Пушкіна, Лермонтова, Гоголя, Тургєнева, Льва Толстого. Але найулюбленішою його книжкою був "Кобзар" великого народного поета України Тараса Шевченка. Іван Франко був не лише видатним прозаїком, але й одним з найбільших поетів свого часу. Він писав ліричні вірші, поеми, байки, притчі, драматичні твори у віршах.Франко гаряче любив російську літературу. Він писав: твори російських письменників "пробуджували нашу совість, будили в нас людини, будили любов до бідних і пригноблених". Лірика Івана Франка притягувала і притягує увагу композиторів. Ось речі, покладені на музику: "Гарна дівчино, ти, цвіте розвитий", "Спасибі тобі, моє сонечко", "Коли часом в важкій задумі", "Не забудь, не забудь", та інші. Віршем «Каменярі» автор стверджує програму життя революціонера, який став на шлях перебудови суспільства. Збірка "Зів'яле листя" - нев'янучий вінок пісень великого Каменяра, який поет сплів зі своєї любові, своїх сокровенних поривів і мрій, своєї туги і болі. Пленят ліричні перлини цього збірника: "Ой ти, дівчино, з горіха зерня", "Червона калина , чого в лузі гнешся? ".
Оповіда́ння — невеликий прозовий твір, сюжет якого ґрунтується на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажу. Невеликі розміри оповідання вимагають нерозгалуженого, як правило, однолінійного, чіткого за побудовою сюжету. Характери показані здебільшого у сформованому вигляді. Описів мало, вони стислі, лаконічні. Важливу роль відіграє художня деталь (деталь побуту, психологічна деталь та ін.).
Історія написання повісті "Захар Беркут"
Поштовхом до написання твору було оголошення у 1882 р. в народовському журналі «Зоря» літературного конкурсу на кращий твір з сучасного життя, а ще ліпше — з історичного минулого народу. У листі до М. Павлика І.Франко писав, що повість має бути «ідеальна, з життя, а ще ліпше з бувальщини нашого народу. Отже, я пишу повість історичну, з XIII віку (напад монголів), та ідеальну (по поніманню характерів). Повість тота хоч і містить у собі багато історичної і неісторичної декорації, все-таки, надіюсь, збудить живий інтерес і у сучасних людей». Як бачимо, звертаючись до історії, Франко прагнув зацікавити читачів рішучою боротьбою українського народу, аби героїзм предків став тією традицією, яку необхідно наслідувати і розвивати. Крім того, письменник висловив мрії про майбутнє, нове, вільне від експлуатації, справедливе суспільство.
Хто такі тухольці?
Село Тухля, про яке пише Франко, існує насправді й розташоване в мальовничій, порослій густими лісами місцевості неподалік від м. Стрий на Львівщині. Збереглися народні перекази про походження назви села. В одному з них його назва пов'язується із загибеллю великої кількості ординців, від яких по всій околиці йшов поганий (тухлий) запах. Коли татари знищили Тухлю, люди поселилися вище, але зберегли стару назву села. Про боротьбу тухлян з ворогами йдеться в топонімічній легенді «Цокан». (Нижче Тухлі було вбито одного з монгольських ватажків на ім'я Шпокан, тому гору при вході в тухольську долину назвали Цокан. Події минулого, як зазначав сам автор, відбувалися поблизу «стін могутнього Зелеменя» (гора у сколівських Бескидах на північному сході від сучасної Тухлі заввишки 1177 м).
Висновки
За висновками опитування ми можемо зробити висновок, що пожертвувати життям власної дитини більшість просто не зможе, тому вчинок Захара Беркута багато хто трактує як відмову від власної житини. Як бачимо, звертаючись до історії, Франко прагнув зацікавити читачів рішучою боротьбою українського народу, аби героїзм предків став тією традицією, яку необхідно наслідувати і розвивати. Крім того, письменник висловив мрії про майбутнє, нове, вільне від експлуатації, справедливе суспільство.
