Вікі-статтю "Проюлеми взаємин між батьками та дітьми"
Зміст
Назва проекту
Проблеми взаємин між батьками та дітьми
Автори проекту
учні 7 класу
Тема дослідження
«Духовне випробування людини»
Проблема дослідження
Як досягти взаєморозуміння з батьками?
Гіпотеза дослідження
Труднощі, спільно подолані випробування згуртовують та об'єднують людей, навіть якщо між ними лежить ціла прірва.
Мета дослідження
Визначити, як розвиваються характери героїв у надзвичайній ситуації, що взагалі можна сказати про взаємини між батьками і дітьми з власного досвіду? Що на них впливає? Чи треба докладати зусиль, щоб ці взаємини були надійними і красивими? Чи просто це зробити? Навести приклади зі свого життя, коли якась незвичайна ситуація допомагала оцінити вчинок, найбільш виразно виявляла кращі риси характеру , сприяла розумінню дорослих людей , родичів, знайомих.
Результати дослідження
Як підсумок пропонується твір-роздум:
Одним із найвідоміших творів Дж. Олдріджа, який було екранізовано 1959 року, є новела «Останній дюйм». Цей твір привертає читацьку увагу не стільки незвичайними обставинами сюжету, скільки своїм внутрішнім драматизмом. «У моїх книжках головна тема завжди одна й та сама — вибір, — писав якось Олдрідж. — Вибір шляху, вибір дії, вибір світогляду». Цю тему автор розкриває й у згаданому творі. Новела порушує проблему взаєморозуміння між людьми, проблему взаємин батьків і дітей та розвитку людського характеру в складній ситуації. Сюжет твору простий. Двоє людей — батько (льотчик Бен) та син (десятирічний Деві) — потрапляють в екстремальну ситуацію. На початку твору, коли герої летять удвох до Акулячої бухти, кожен із них живе своїм життям, у них немає жодних спільних почуттів, зацікавлень, вони цілковито байдужі один до одного. Бен у свої сорок три роки «залишився ні з чим, якщо не брати до уваги байдужу дружину, якій він був не потрібен, та десятирічного сина... чужого їм обом». А Деві зображено «самотнім і неприкаяним»,
нещасним через те, що в свої десять років він розуміє: «мати ним не цікавиться, а батько — чужа людина, різка і мовчазна». Найближчі, здавалося б, люди не знають нічого один про одного й не намагаються зблизитися. І лише у скрутному становищі, коли під час підводних зйомок на Вена напала акула і їхній порятунок залежить лише від сміливості й витривалості Деві, батько намагається зрозуміти сина, І хлопчик упорався із завданням, зміг керувати літаком і доправити їх обох до безпечного місця. Коли від нього залежить власне та батькове життя, Деві виявляється мужнім, зосередженим, відповідальним, здатним самостійно справлятися зі складними ситуаціями. Характер Деві змінюється з розвитком сюжету, розкривається повніше. Хлопчик на наших очах стає більш рішучим, твердим, мужнім, упевненому у собі. Вен хапається за тонку ниточку розуміння сина, сподіваючись розвинути її в тісний зв'язок. А син, що несподівано розкрився в неординарній ситуації, після того знову став скромним і тихим. Долаючи випробування, змінюється батько, він сприймає сина зовсім інакше. І поступово недовіра Деві до батька зменшується до «останнього дюйма». Отже, «останній дюйм» у назві, якщо брати до уваги проблематику твору, — це відстань, яка розділяє батька й сина, відстань їхнього непорозуміння. Письменник розкриває перед нами весь шлях, який довелося пройти батькові й сину, коли вони опинилися в скруті. Але головне — шлях, що його вони пройшли назустріч один одному — це шлях до взаєморозуміння та дружби. У небезпечних умовах розкриваються характери героїв: вони змогли забути про другорядне, відчуваючи велику відповідальність за життя та долю близької людини. Батьківська суворість іноді сприймається дітьми негативно, бо вони не завжди вміють і бажають прислухатися до мудрих порад, не хочуть вчитися на чужих помилках. У таких випадках між батьками та дітьми виникають непорозуміння, і, як правило, саме мама й тато усувають ці конфлікти, тактовно й доброзичливо пояснюють дітям, хто в чому помиляється. Я вважаю, що найголовнішим у сімейному вихованні мусить бути взаємоповага між старшим та молодшим поколінням, уміння зрозуміти, вислухати одне одного, підтримати, пожаліти. Любов - ось те почуття,, яке робить сім'ю міцною, нездоланною у будь-яких життєвих випробуваннях. Головна помилка людей у родинних стосунках, на мій погляд, це те, що вони починають сприймати одне одного як належне. Вони перестають боятися образити, зробити боляче. От з чужими ми завжди ввічливі, а вдома можна нагримати на будь-кого, бо це ж твоє! Тільки родина - опора в житті кожної людини. І те, якою буде погода в домі, яким теплим та ясним буде родинне вогнище, залежить і від батьків, і від дітей.
