Мої проекти Безотосна С.О.

Тема. Будова речовини. Урок узагальнення і систематизації матеріалу

Мета: закріпити знання теоретичних положень теми „Будова речовини”, розширити, узагальнити та систематизувати знання учнів про фізичні величини і зв’язки між ними, розширити кругозір учнів;

Розвивати спостережливість, логічне мислення, кмітливість уміння швидко переключати увагу, розвивати навички розв’язування задач та вміння застосовувати здобуті знання в різних ситуаціях; Виховувати моральні якості, такі як доброзичливість, взаєморозуміння, бажання поповнювати свої знання, викликати захоплення таємничим світом природи.

Обладнання: технічні засоби навчання – комп’ютер, мультимедійний проектор, кристали солі і мідного купоросу, плакат „У світі кристалів”

Хід уроку I. ВСТУП - Діти, сьогодні ми з вами знову зустрілися, щоб продовжувати вивчати таку цікаву, захоплюючу науку – фізику. - Хто скаже, що вивчає фізика одним словом? (Природу) - Так, а ще можна сказати і так „Фізика – наука розуміти природу”. Тому на кожному уроці ми з вами намагаємося розуміти природу, щоб будь-яке явище, що відбувається навколо нас, було нам зрозумілим. Сьогодні у нас узагальнюючий урок з теми „Будова речовини”. Щоб зрозуміти властивості речовин, нам довелося зазирнути всередину тіл. Скільки ж нових знань ми з вами здобули! А сьогодні ми з вами повторимо ці знання, розширимо та узагальнимо їх, і побачимо, як же набуті знання допомагають нам розуміти природу, розкривати її таємниці. Запишемо в зошиті число, класна робота. Так які ж наші знання? Починаємо з перевірки домашнього завдання. II. Перевірка домашнього завдання 1)Задача 1 У нас є три однакові за об’ємом кубики. Відомо, що один з них виготовлено із заліза, один із міді, а ще один із алюмінію. Як дізнатися – де який? Чим треба для цього скористатися?

Відповіді дітей. Треба скористатися терезами і зважити ці кубики, щоб дізнатися, який з них найважчий, а який найлегший. Потім, користуючись таблицею густин дізнаємось, що найважчий кубик виготовлено із міді, а найлегший із алюмінію, так як густина алюмінію – 2700 кг/м3; із заліза – 7800 кг/м3 , а з міді - 8900 кг/м3

- Означенням якої фізичної величини ви скористалися? (Означенням густини) - Перевіримо, як ви засвоїли означення та формули з теми. 2) Продовж ланцюжок знань: - Густина речовини – це ... - Густина позначається ... - Одиницею густини є ... - Щоб визначити густину, треба ... - Щоб перетворити 1г/см3 в 1 кг/м3, потрібно ... - Густина льоду 900 кг/м3 означає... 3) Домашнє завдання ”Ми дослідники” Визначити густину брускового мила Відповіді дітей. Діти розповідають, як вони визначали густину мила, яке значення вони отримали. III. Мотивація навчальної діяльності. Отже, і в класі під час виконання лабораторної роботи, і вдома ви були справжніми дослідниками. Адже, так і науковці, досліджуючи, або вивчаючи будь-яке явище, або речовину, проводять спеціальні досліди, вимірювання обчислювання та складають довідники. З одним із таких довідників ви вже ознайомилися – це довідник густин різних речовин. - А навіщо нам довідники густин? Відповіді дітей. (Користуючись довідниками густин та формулами ми можемо розв’язувати багато різних задач – тобто знаходити відповіді на багато запитань)

Отже, маючи довідники густин можна: - можна дізнатися, із чого виготовлено тіло; - дізнатися, чи суцільне воно; - дізнатися про параметри тіла – довжину, ширину, товщину стінок, тощо.. - можна дізнатися, яка маса тіла. Адже не завжди буває зручним користуватися терезами, а інколи це буває просто неможливо, тоді виконують обчислення. Наприклад, інженери, проектуючи будівлі, завжди враховують густину речовини, та обчислюють будівлі, щоб знати яку масу вони можуть витримати. Давайте запишемо з вами ще раз формулу, яку вивчили на минулих уроках. Адже ви зрозуміли, що вона надзвичайно важлива, так, як і важливі довідники густин речовин.

  або,        або   

IV. Повторення знань про густину речовини

1. Розв’язування задач

Зараз закріпимо наші знання розв’язуванням задач. На дошці умова задач. I варіант виконує задачу № 1, а II варіант - задачу № 2. Хто першим отримає відповідь, піднесіть руку. Задача № 1 I варіант Визначити масу крижини, якщо вона має довжину 2,5 м ширину -1,2 м, товщину – 40 см. Задача № 2 II варіант Мідна куля має масу 840 г , а об’єм – 120 см3. Суцільна ця куля, чи має всередині порожнину? ρл= 900 кг/м3 Перевірка задач Задача 1 Дано: СІ а=2,5 м m=900•2,5•1,2•0,4 в= 1,2 м m= 1080 кг= 1т 80 кг с= 40 см = 0,4 м V=a•b•c ρл =900 кг/м3 m=ρ•a•b•c m - ? m= кг/м3•м3=кг Відповідь: 1080 кг

Задача 2 Дано: СІ

ρм =8,9 г/см3            

m = 840 г ρ= • ρк =7 г/см3 V= 120 см3 ρк < ρм , отже куля має порожнину

ρк - ?                              

Відповідь: куля має порожнину. 2. Середня густина – фізична величина Але в житті часто буває так, що тіло виготовлене із різних речовин. Як тоді дізнатися і визначити густину тіла? Тоді, визначають середню густину речовини за формулою:

Отже, щоб знайти середню густину, треба всю масу тіла поділити на весь об’єм тіла. V. Повторення знань про основні положення будови речовини 1) Основні положення МКТ( фронтальна робота) - А чи однакову густину буде мати одна і та ж речовини в різних станах? (Ні) - Чому? (Молекули в них по різному упаковані ) - А що таке молекули? Що ми про них знаємо? Давайте повторимо ще раз основні положення МКТ – молекулярно-кінетичної теорії Основні положення МКТ - Всі тіла складаються із найменших частинок – атомів і молекул, між якими є проміжки. - Всі атоми і молекули перебувають у хаотичному русі, що залежить від температури - Всі атоми і молекули взаємодіють між собою .

Отже, ми з вами повторили основні положення МКТ, яка стала основою всієї фізики. Тому я можу вам сказати: „ Діти, перед вами скарбниця. Справжня скарбниця знань, яка є дуже цінною, від знань якої залежить розвиток всієї цивілізації. До цього скарбу людство йшло понад 2000 років. А ви отримали їх всього за 5-6 днів.”

2) Підтвердження молекулярної будови речовини( Робота в парах) - Скажіть, я чому так довго була незрозуміла будова речовини? (Тому що молекули мають дуже малі розміри, їх не можна побачити неозброєним оком, навіть у мікроскоп) - Тільки у 20-му столітті з появою електронного мікроскопу людині вдалося отримати фотографії справжніх молекул – найдрібніших частинок речовини, що зберігають всі її хімічні властивості. - А як же можна все-таки підтвердити молекулярну будову речовини? Чи існують якісь досліди, спостереження для цього? (Існують)

Зараз я демонструю вам мультимедійні досліди, деякі ви вже бачили на минулих уроках. Ваше завдання – подивитися дослід і назвати те положення МКТ, яке вони підтверджують. При цьому 1-ий варіант дає відповіді 2-му варіанту. А 2-ий варіант, вислуховує відповіді, потім перевіряє на екрані і порівнює з відповіддю сусіда і ставить йому або „+”, або „-” в його зошиті. Досліди: 1) Слайд № 15. Почергове розведення фарби у стакані з водою. Щоразу отримуємо все світліший і світліший колір ( Пояснення - Отже, всі речовини подільні) 2) Слайд № 16 Дослід, що демонструє дифузію (Пояснення Отже, всі речовини складаються із найдрібніших частинок, які знаходяться в безперервному русі)

Тепер варіанти дітей міняються завданнями – 2-ий варіант дає відповіді 1-му, а 1-ий перевіряє.

3) Слайд № 17. Якщо сталеву кульку нагріти, то вона не зможе проходити в кільце, в яке проходила холодною (Пояснення Між молекулами або атомами речовини існують проміжки, які можуть збільшуватися при підвищенні температури) 4) Слайд № 18. Демонстрація броунівського руху.(Пояснення – броунівські частинки рухаються в результаті ударів об них великої кількості молекул, отже молекули знаходяться у хаотичному безперевному русі Слайд № 19) 3) Пояснення властивостей речовини на основі молекулярної будови тіла (Фронтальна робота з класом) - Слайд № 20. А про що свідчить цей фрагмент ? (Існує три агрегатних стани речовини) Слайд № 21 А цей фрагмент? (Вода може одночасно перебувати у трьох агрегатних станах) - чи однакові молекули води, льоду, пару? (Однакові) - Чому ж такі різні властивості мають вода, лід і пара? (Молекули однакові, а властивості визначаються проміжками між молекулами речовини і характером їх руху) - Слайд № 23. Визначте, якому стану речовини відповідають наступні моделі VI. Закріплення вивченого. Якісні задачі Як ми розгадуємо таємниці природи (Фронтальна робота з класом) - 1) Слайд № 24. Як комахи знаходять квіти? - 2) Слайд № 25 Чому дим з часом розсіюється у повітрі? - 3) Слайд № 26 Що заважає семикласнику Миколі, якого побачив під час паління директор школи, розпастися на окремі молекули і зникнути? - 4) Слайд № 27 Леся, яка стояла у мами за спиною, тихенько вилила собі на голову парфуми. Як мама про це дізналася? - 5) Слайд № 28. Чому рейки укладають не щільно, а роблять між ними проміжки? - 6) Слайд № 29. Коли пахощі квітів більш відчутні – в теплу чи холодну погоду? - 7) Слайд № 30. В якому стакані цукор розчиниться швидше – у стакані з холодною водою чи з гарячею? VII. Підсумок уроку та отримання домашнього завдання. - Чи допомогли нам знання фізики, а зокрема основні положення молекулярно-кінетичної теорії відповісти на таємниці природи, що нас оточують? (Відповіді дітей) - Вам сподобалось розгадувати загадки природи? А яка найбільше сподобалась? (Відповіді дітей) - А якщо сподобалось, то вдома спробуйте розгадати ще одну загадку. - Домашнє завдання: замалювати в зошиті кілька сніжинок і дати відповідь на запитання - чому сніжинки мають таку симетричну форму? - А зараз я пропоную Вам ще раз перевірити, на скільки ви добре засвоїли основні положення молекулярної будови тіла, та знання про фізичну величину – густину. На протязі 5 хвилин вам треба знайти правильні відповіді на запитання тесту. Результати виконаного тесту покажуть вам, чи добре ви озброєні знаннями. VIII. Перевірка знань. Індивідуальна робота з тестами з наступною перевіркою. Діти міняються бланками з виконаними тестами і здійснюють перевірку за поданими відповідями, підраховують число правильних відповідей, потім здають бланки відповідей вчителю