Портфоліо Охотюк Світлани "Розвиток пізнавальної активності підлітків у процесі домашньої навчальної роботи з музики"

Назва проекту

"Розвиток пізнавальної активності підлітків у процесі домашньої навчальної роботи з музики"

Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети

Зв`язок з гуманітарними предметами естетичним циклом та інформатикою.

Навчальна тема (як записано в програмі)

Виконання домашньої роботи

Вік учнів, клас

12-14 років 2(6),3(7),4(8)гімназичні класи

Стислий опис

Шляхи розвитку пізнавальної активності підлітків у процесі домашньої навчальної роботи з музики

Активізація пізнавальної діяльності підлітка вимагає, на думку В.І. Лозової, застосування різних методів, засобів, форм навчання, які спонукають його до виявлення активності. Для цього потрібна така організація процесу пізнання, в якій об’єкт пізнання був би включеним у сферу діяльності підлітка, і діалектично взаємодія між ними створювала б передумови виявлення активності особистості. Методична розробка даної теми потребує уточнення поняття „пізнавальна активність”. Про необхідність і важливість аналізу наукового поняття „активність” пишуть філософи, психологи, педагоги: С.Л. Рубінштейн, В.О. Петровський, В.З. Коган, А.І. Арістова, Т.І. Шамова, Г.І. Щукіна та ін. В наш час активність як наукова категорія досліджується в різних аспектах біологічному, психологічному і педагогічному, соціологічному. Слово „активність” походить від латинського aktivus і означає „діяльний”, „енергійний”, „ініціативний”. Тобто людина з такими рисами характеру прагне до живої участі у всьому, виявляє себе в діяльності. Автор статті про активність в „Педагогической энциклопедии” Г.С. Костюк дає істотне доповнення до визначення поняття „ активність”: „здатність змінювати навколишню дійсність відповідно до особистих потреб, поглядів, мети. Як риса особистості активність виявляє себе в енергійній, ініціативній діяльності у праці, у навчанні, у громадському житті, різних видах творчості, у спорті, іграх та ін. Питання про сутність активності є багатоаспектним, що свідчить про його складність. Тому не можна дати одне визначення цього поняття, оскільки активність може розглядатися або як загальна категорія, або як біологічна, психологічна, або як фізіологічна особливість. Біологічний аспект передбачає пристосування організму до навколишнього середовища, фізіологічне – активність у плані регулятивної функції мозоку. Психологи вбачають в активності діяльність, в якій суб’ект змінює свою поведінку і свої психічні властивості. Гносеологія розглядає активність як діяльні пізнання. У педагогіці поняття „активність” трактують як рису людини, яка виявляється в стані готовності, у прагненні до самостійної діяльності, а також під час здійснення діяльності, виборі оптимальних шляхів досягнення поставленої мети. Як вказують науковці, внутрішні стимули активності – це потреби, інтереси, інтелект, воля, емоції та ін. „Передумовою будь-якої діяльності є та чи інша потреба, - вважає О.Н. Лєонтьєв, - бо вона являє собою об’ективну необхідність кожної людини в певних умовах, які забеспечують її життя і розвиток”. Соціальні потреби людини є об’ективними джерелами людської активності, а спрямованість особи з її інтересами, метою, ідеалами складає суб’єктивні джерела. Але як зазначає Т.С. Арефьєва, активність породжують не самі по собі потреби, а протеріччя між ними та існуючими умовами беття суб’єкта. Відсутність будь якого з компонентів діяльності викликає активність, бо потрібен пошук об’єкту потреби, засобів їх задовільнення. Якщо не буде потреби, не буде й активності людини. Активність виступає і як умова, і як момент що реалізує потреби. З поняттям потреби тісно пов’язане і поняття мети, тобто те, до чого прагнуть, чого бажають досягти. О.В. Петровський бачить динаміку активності особи в переході від освідомлення мети як передумови діяльності до її реалізації. Постановка мети та її реалізація передбачають певні мотиви діяльності. У мотиві відбувається з’єднання, синтез зовнішніх та внутрішніх сил, які визначають характер діяльності суб’экта. Якщо потреба виражає необхідність, мета – конкретизовану потребу, то мотиви характеризують внутрішні причини цих процесів. М.І. Алексєєва визначає такі дві групи мотивів навчпнні учнів: 1. Пізнавальні мотиви, пов’язані зі змістом навчальної діяльності і процесам її виконання, тобто закладені в самому процесі навчання; 2. Соціальні мотиви, пов’язані з різноманітними взаємодіями школяра з іншими людьми. У цій мотивації розкриваються вагомі для особистості соціальні настанови, прагнення, запити. У свою чергу, серед пізнавальних мотивів автор визначає підгрупи: а) широкі пізнавальні мотиви, які спонукають учнів виявляти інтерес до знань, постановки перспективи в придбанні новиз знань; б) навчально-пізнавальні мотиви, які сприяють формуванню пізнавальної активності школяр, оскількі він у прцесі навчання виявляє інтерес до різних засобів оволодіння знаннями, до прийомів самостійного придбання знань, до методів наукового пізнання. Коли з’являються труднощі, учень їх переборює, виявляє при цьому терпіння то посидючість; в) мотиви самоосвіти, які спонукають учня до пізнання нового з метою розширення свого кругозору, до формування бажання відкрити для себе те нове, що раніше було невідомо в будь якій галузі науки. На думку М.І. Алексєєвої, соціальні мотиви навчання мають великі значення для учнів середнього шкільного віку.Це пов’язано з психо-фізиологічними особливостями підлітка. У групі соціальних мотивів автор виділяє такі підгрупи: а) широкі соціальні мотиви – пов’язані з почуттям громадського обов’язку, бажанням використовувати знання у праці; б) вузькі соціальні мотиви – спонукають школяра до навчання, яке він сприймає як шлях до особистого благополуччя. Учень прагне посісти гідне місце в колективі, серед товаришів і дорослих: одержати від них схвалення, заслужити в них авторітет та ін.; в) мотиви соціального співробітництва виступають як основи самовиховання, самовдосконалення особистості. А.К. Маркова зазначає, що у школярів середнього та старшого шкільного віку можуть виявлятися творчі мотиви навчання. Саме творчі мотиви свідчать про те, що учні шукають нові засоби дій у навчанні і формах спілкування з оточуючими. Педагог вважає, що у формуванні пізнавальної активності підлітків необхідне поєднання різних мотивів навчання. Отже, активність людини передбачає певний психологічний стан, який зумовлюється її потребами, інтересами, мотивами та вольовими прцесами. У психологічній та дедактичній науках не має єдиного підходу до вивчення поняття „пізнавальна активність”, хоч у багатьох випадках вчені називають деякі загальні істотні риси цього поняття. Так, у працях Д.В. Вількєєва, Б.Н. Єсіпова, Н.О. Половнікової підкреслюється вольова та емоційна настроєність суб’єкта як важливий показник активності школяра: готовність і прагнення до енергійного засвоєння знань, психічний стан, який виявляється в настрої вирішувати інтелектуальні завдання. М.І. Махмутов визначає пізнавальну активність як виявлення у навчальному процесі вольової, емоційної та інтелектуальної сторін особистості. Т.І. Шамова розглядає пізнавальну активність учнів та їхню розумову діяльність, спрямовану на досянення певного пізнавального результату, і як підвищену інтелектуально орієнтовану реакцію до навчального матеріалу на с=основі пізнавальної потреби. Л. Арістова вважає, що активність слід розуміти як виявлення перетворювального, творчого ставлення індивіда до об’єктів пізнання і передбачає наявність таких компонентів активності, як вибирання підходу до об’єктів пізнання, постановку мети, завдання, яке нкеобхідно виконати, перетворення об’єкта в наступній діяльності. Г.І. Щукіна розглядає пізнавальну активність як „творення особистості, яке виявляє інтелектуальний відгук на процес пізнання, живу участь, розумово-емоційну чуйність учня в пізнавальному процесі”. Наведені визначення поняття „пізнавальна активність” дозволяють зробити висновок, що освоєння невідомоо спонукає людину до творчої діяльності. При цьому зовнішний вплив відбивається через психічний стан конкретної особи, через її вольові якості, емоціїї. І засвоєння об’єкта пізнання, і відбиття зовнішнього впливу вимагає активності суб’єкта. Отже, пізнавальна активність характеризує індивідуальні особливості людини в процесі пізнавальної діяльності. Питання методики музичного виховання учнів підліткового віку детально висвітлені в науково-методичних працях Ю.Б. Алієва, Д.Б. Кабалевського, Н.П. Радчука, О.Я. Ростовського, Е.П. Печерської та ін. Педагогами запропонована низка різноманітних методів, що сприяють розвитку пізнавальної активності учнів на уроках музики. Але нам хотілося б звернути увагу на те, що уроки музики в загальноосвітніх навчальних закладах проводяться лише один раз на тиждень. Тому важливим доповенням до роботи у класі можна вважати домашню навчальну роботу. Домашнє завдання бажано давати систематично, що сприяє формуванню в дітей позитивної мотиваціїї учіння. Домашнє завдання має бути логічним, доступним для них, різноманітним, цікавим. В нашій практичній роботі ми пропонуємо гімназитам такі домашні завдання: - прочиитати вірш, поему чи повість, що послугувала літературною основою музичних творів, які вивчаються на уроці; - виконати малюнок, що віддзеркалює художній образ чи настрій прослуханого музичного твору; - підібрати аналогічний до музичного твір іншого виду мистецтва (література, образотворче мистецтво, скульптура, архітектура); - відшукати інформацію про того чи іншого музиканта (композитора, виконавця); - підготувати розповідь про улюбленого співака або музично-виконавський колектив; - створити оповідання чи вірш, співзвучні прослуханій музиці; Виконані домашні завдання прослуховуються (проглядаються) у класі, де кожен має змогу висловити власні думки. Домашні завдання стимулюють інтерес учнів до музики й пізнавальну активність. Відомо, що ефективними у навчанні й розвитку школярів є ігрові методи. Один з них – відгадування кросвордів. На уроках музики ми теж використовєио цей метод – переважно, під час закріплення навчального матеріалу. Відгадування кросворду вносить „ділове пожвавлення” в урок, активізуючи пізнавальну діяльність, пам’ять, мислення учнів. До речі, цікаво ознайомитися з деякими факторами з історії кросвордів. Як зазначають сучасні дослідники єдиної думки щодо часу появи перших кросвордів немає. Вчені висловлюють припущення, що люди захоплювалися ними ще в другому тисячоліті до н.е. Як і багато інших геніальних цивілізацій, вони з’явилися ще у Древній Греції. Про це свідчать глиняні таблички з малюнками, схожими на сучасні кросворди, що знайдені на острові Крит. У подальшому вони одержали розповсюдження в античному Римі. Так, при розкопках древньоримського поселення Коринум у 1868 році в Англії, була знайдена плита із зображенням малюнком, дуже схожим на кросворд. Знахідка датувалася III-IV століттям н.е. Дещо подібне було виявлено на колоні у Помпеях під час розкопок 1936 року. Це творення відносилося до 79 року нашої ери і дивувало тим, що могло читатися однаково: зліва направо, зправа наліво, згори вниз і знизу догори.

Навчальні цілі (скопіювати з Плану)

Розвивати пізнавальну активність підлітків,стимулювати інтерес до музичного мистецтва.

Діяльність учнів (скопіювати з Плану)

Мацинкевич Юлия, 4-В 1. Один из видов музыки (Камерная). 2. Один из видов музыкальных инструментов, который относится к медным (Туба). 3. Один из видов регистра (Низкий). 4. Ударный музыкальный инструмент (Литавры). 5. Одна из подгрупп музыкальных инструментов (Щипковые). 6. Самый низкий мужской голос (Бас). 1. Фамилия человека, который в 1711 г. изобрел фортепиано (Кристофори). 2. Инструмент, который был изобретен еще во времена Пифагора (Монохорд). 3. Песня о любви (Романс). 4. Критик, который входил в общество созданное в 1859 г. (Стасов). 5. Инструмент изобретенный в XVII в. (Клавесин). 6. Город, в котором изобрели фортепиано (Падуэ). 7. Основатель «Могучей кучки» (Балакирев). 8. Инструмент созданный в XVI в. (Клавикорд). 9. Музыкальное произведение в стихотворной форме, положенное на музыку (Песня). 10. Город, в котором было создано общество в 1859 г. (Москва). Ергиев Владислав, 4-А По горизонтали: 1. Один из мужских певческих голосов. 2. Один из мужских певческих голосов. 3. Клавишно-ударный инструмент, изобретенный в 12–14 вв. 4. Большой коллектив музыкантов, играющих на различных музыкальных инструментах. 5. Один из женских певческих голосов. 6. Клавишно-ударный инструмент, изобретенный в 1711 г. 7. Клавесин – клавишно-… инструмент. 8. От перемещения чего зависела высота звука в монохорде?

По вертикали: 1. Одна из трех групп, на которые делится симфонический оркестр. 2. Клавишно-щипковый инструмент, изобретенный в 16–17 вв. 3. Имя итальянского мастера, который изобрел фортепиано. 4. Человек, руководящий симфоническим оркестром. 5. Инструмент, в переводе означающий «струна». 6. Одна из трех групп, на которые делится симфонический оркестр. 7. Один из женских певческих голосов. 8. Как звучит клавикорд – тихо или громко? 9. Один из мужских певческих голосов. 10. С помощью чего на фортепиано можно делать динамику? 11. Какая педаль звучит громче и протяжнее? ОТВЕТЫ По горизонтали: 1. Бас. 2. Баритон. 3. Клавикорд. 4. Оркестр. 5. Альт. 6. Фортепиано. 7. Щипковый. 8. Клапан. По вертикали: 1. Ударные. 2. Клавесин. 3. Бартоломео. 4. Дирижер. 5. Монохорд. 6. Духовые. 7. Контральто. 8. Тихо. 9. Тенор. 10. Педали. 11. Правая. Жилик Анастасия, 4-А По горизонтали: 1. Певческий мужской голос среднего тона (высоты). 2. Духовой музыкальный инструмент. 4. Ударный музыкальный инструмент (во мн. ч.). 6. Самый высокий мужской голос. 8. Средство музыкальной выразительности. 9. Духовой музыкальный инструмент. 10. Средство музыкальной выразительности. 11. Клавишный инструмент, изобретенный в XVI–XVII веке. 12. Средство музыкальной выразительности. 13. Веселый лад.

По вертикали: 1. Самый низкий мужской певческий голос. 3. Клавишный струнный инструмент, входящий в состав симфонического оркестра по желанию композитора. 5. Изобретатель пианино. 7. Группа музыкальных инструментов. 10. Иетсрумент с одной струной времен Пифагора. 14. Вид музыки. ОТВЕТЫ По горизонтали: 1. Баритон. 2. Саксофон. 4. Тарелки. 6. Тенор. 8. Динамика. 10. Мелодия. 11. Клавесин. 12. Регистр. 13. Мажор. По вертикали: 1. Бас. 3. Фортепиано. 5. Кристофори. 7. Ударные. 10. Монохорд. 14. Симфоническая. Мисевра Анастасия, 4-Г 1. Великий русский композитор. 2. Где родился Петр Ильич Чайковский? 3. Фортепианный цикл, который написал П.И. Чайковский. 4. Струнно-смычковые, духовые, ударные. Что это? 5. p – тихо, mp – не очень тихо, f – громко, mf – не очень громко. Как это называется? 6. Кто в 1862 г. открыл музыкальную школу в которой учились дети бедняков? 7. Кто написал летопись о тяжелой доле русского народа? 8. Какакя галерея была открыта в 1891 г.? 9. Какой инструмент был изобретен во времена Пифагора? Великий немецкий композитор. 11. Основоположник украинской классической музыки. 12. Лучшее клавирное произведение Баха, написанное в 1717 г. ОТВЕТЫ 1. Чайковский. 2. Урал. 3. Времена года. 4. Группы. 5. Динамика. 6. Балакирев. 7. Некрасов. 8. Третьяковская. 9. Монохорд. 10. Бах. 11. Лысенко. 12. Инвенции. Чернат А., 4-Г 1. Певческий мужской средний голос. 2. Основатель «Могучей кучки». 3. Один из поэтов-писателей. 4. Кто написал летопись о тяжелой доле русского народа? 5. Один из художников-передвижников. 6. Кто такой Третьяков? 7. Во времена кого был изобретен монохорд? 8. Что было изобретено до фортепиано? 9. Кто изобрел фортепиано? 10. Великий русский композитор. 11. Кто написал 12 лондонских симфоний? 12. Произведение Баха в первый период его творчества. ОТВЕТЫ 1. Баритон. 2. Балакирев. 3. Добролюбов. 4. Некрасов. 5. Левитан. 6. Меценат. 7. Пифагор. 8. Клавикорд. 9. Кристофори. 10. Чайковский. 11. Гайдн. 12. Фуга. Малецкая Лена, 4-А По горизонтали: 1. Слова положенные на музыку (Песня). 2. Танцуют на сцене оперного театра (Балет). 3. Известный русский композитор (Чайковский). 4. Мужской певческий голос (Баритон). 5. Композитор органной музыки (Бах). 6. Нота (До). 7. Серьезное музыкальное произведение (Симфония). 8. Каждое произведение имеет свою … (Тональность). 9. Музыкальный инструмент (Гитара). 10. Опера Римкого-Корсакова (Снегурочка). 11. Мелодия (Музыка). 12. Танец (Мазурка). По вертикали: 1. Мужской низкий голос (Бас). 2. Музыкальный инструмент (Тромбон). 3. Нота (Ми). 4. Струнный инструмент (Арфа). 5. Лад (Минор). 6. Чем пользуется композитор, сочиняя музыку (Нота). 7. Чем музыкант тренирует свою технику (Гамма). 8. Умеренный, быстрый, медленный (Темп). Вчені сходяться в думці, що прообразом сучасних кросвордів є так звані „Магічні квадрати” – відома з античності гра, в якій одні й ті самі слова розташовуються по горизонталі і вертикалі. Вважається, що такі „магічні квадрати” мають здатність приносити вдачу, тому древні римляни часто зображували їх на стінах своїх будинків. Серед них відомий магічний квадрат з латинською фразою „SATOR AREPO TENET OPERA ROTAS” (IV ст. нашої ери) S A T O R A R E P O T E N E T O P E R A R O T A S Кросворд у сучасному розумінні з’явився біля століття тому. Але версії його виникнення суперечливі. Три країни – Великобританія, Сполучені штати Америки та Південно-Африканська Республіка – сперечаються за право називатися батьківщиною кросворду. Так, один з „претендентів” на першість – так звані „змішані квадрати”, надруковані в „Народному домашньому журналі” (США, 2004). А за даними енциклопедії „Americana”, першим був „Хрест слів” („Words Cross”) Артура Уінна, опублікований в журналі „New-York World”. Причому поштовхом для складання кросвордів був листочок з незвичайно записаними словами, знайдений Уінном серед паперів свого дідуся. Можейко, 4-В 1. Имя основателя «Могучей кучки» (Милий). 2. Город, где было изобретено фортепиано (Падуе). 3.Один из регистров (Низкий). 4. Один из основоположников русского романса (Доргомыжский). 5. Один из видов музыки (Камерная). 6. Одно из средств музыкальной выразительности (Лад). 1. Женский голос (Сопрано). 2. Он бывает духовой, симфонический (Оркестр). 3. Песня о любви (Романс). 4. Инструмент, необходимый для игры на скрипке (Смычок). 5. Предшественник фортепиано в 14 веке (Клавикорд). 6. Предмет, лежавший в основе монохорда (Дощечка). 7. Щипковый инсрумент (Арфа). 8. Один из деревяных духовых музыкальных инструментов (Фагот). Еремеева Валерия, 4-В 1. Балет П.И. Чайковского («Щелкунчик»). 2. Лад музыки (Мажор). 3. Музыкальный инструмент, входящий в подгрупу (Арфа). 4. Один из характеров музыки (Строгий). 5. Мужской маленький певческий голос (Бас). 6. Основоположник «Могучей кучки» (Баоакирев). 7. Лад музыки (Минор). 8. Один из духовых инструментов (Валторна). Галимова Севиль, 4-Г По вертикали: 1. Кто был директорами консерваторий (Рубинштейн). 2. Вокально-инструментальный ансамбль (ВИА). 6. Из какого фильма песня снежинка («Чародеи»). 4. Какая галлерея была открыта в Москве (Третьяковская). 8. В XIV веке инструмент похожий на монохорд (Клавикорд). 5. Обрядовая песня, которая поется на щедрый вечир (Щедривка). 11. Кем были Серов и Левитан (Художник). 12. Большой коллектив музыкантов, играющих на разных музыкальных инструментах под руководством дирижера (Оркестр). 15. Перевод слова «слезы» («Лакримоза»). 17. Кто написал оперу «Наталка-Полтавка» (Лысенко). 18. Музыкально произведение, состоящее из 4-х частей, главных тем, в которой передается только с помощью музыкальных инструментов (Сюита). 19. Кому принадлежат слова: «Ты, Моцарт, Бог, и сам того не знаешь» (Пушкин). 21. Какую симфоническую сюиту написал Римский-Корсаков (Шахерезада). По горизонтали: 3. Кто изобрел фортепиано (Бартоломео). 9. С каким композитором всречается Гайдн после того, как его выгнали из церковного хора (Пароле). 7. Инструмент, входящий в 4-ю группу симфонического оркестра (Литавры). 10. Где родился Моцарт (Зальцбург). 13. Какую песню написал бородин («Снежинка»). 14. Где была открыта первая консерватория (Москва). 15. Как зовут Бетховена (Людвиг). 16. Обрядовая песня, которая поется перед Новым годом (Колядка). 20. Кто написал летопись о тяжелой доле русского народа (Некрасов).

Відомості про автора

Ім'я, прізвище

Світлана Охотюк

Фах, навчальний предмет

Вчитель музики і співу, методист з виховної роботи

Навчальний заклад

Одеська гімназія №5

Місто\село, район, область

Місто Одеса

Контактні дані

svetlanagan@gmail.com