2.2 Загальна середня освіта - частина 2
Вектор третій: від розтягнутої на 12 років початкової школи І-ІІІ ступеню до окремих шкіл(початкової, основної, старшої).
Так є(у чому суть проблеми)
Зазіхнувши не тільки на раннє дитинство (першокласник з 6 років), але й на юність (12-класник до 19 років), система загальної освіти в нашій країні не склалася як така. Інакше кажучи, утворюючи її вже у 12-річному варіанті, ми забули домовитися про те, навіщо на довгі 12 років віддаємо своїх дітей до «загальноосвітньої» школи.
І дитині, що готується бути громадянином нашої країни (6 – 15 років), і повноцінному громадянинові із паспортом (16 – 19 років) суспільство (з ініціативи і на відповідальність чільників освіти і з мовчазної згоди батьків та вчителів) на разі пропонує один-єдиний вид “суспільно корисної" діяльності – репродукування доволі безсистемного набору “знань ". Замість бути просто дитиною (6 років) або корисним членом суспільства (студентом, робітником, батьком, активним громадянином – 17 – 19 років), замість отримувати системні, практично-корисні знання у віці пізнавальної активності (7 – 16 років), усі ці несумісні вікові категорії окупують авдиторії та коридори шкільних будинків, де їх здебільшого безуспішно закликають “суворо дотримуватися статуту й розпорядку школи ".
Чому так(у чому полягають причини існування цієї проблеми)
Замінивши радянську “загальноосвітню політехнічну трудову " 10-річку «європейською» (насправді американською) 12-річкою, керівні органи освіти України навіть не потурбувалися дізнатися, як і для чого дитина – підліток – юнак на Заході вчиться 12 років і чи справді вона/він при цьому встигає лише отримати “загальну " освіту.
Так має бути(які є варіанти вирішення проблеми)
На сьогодні в системі освіти більшості розвинутих країн панує така стабільність, якій не загрожує жодна криза. Ця стабільність є нічим іншим, як суспільним консенсусом щодо базових цінностей виховання та освіти, якого геть нема в Україні.
Це дуже прості цінності, які базуються на аксіомах вікової психології.
У дітей має бути дитинство. У підлітка мають бути спорт, свіже повітря, міжособистісні стосунки і трішечки (тут уже час!) загальної освіти або «загального розвитку», за принципом: якщо після школи тобі хочеться не забитися у куток і не «сісти на голку», а керувати машиною, компанією, штатом, країною — “значит, нужные книжки ты в детстве читал". У цих книжках обов'язково має бути щось на кшталт: «Всі роботи гарні — вибирай на смак». Тому що в 16—18 років почнеться навчання у коледжі, high school (не плутати з вищою школою — higher school), яке вже плавно підводить до освоєння майбутньої професії.
Отже, що таке цивілізована, апробована в світі 12-річка з її головними цілями й установками? Як вона виглядає?
Початкові школи: 1—4 (6) класи (у нас це 6—10 років, але за віковими особливостями правильніше було б 7 – 12 років, і у деяких країнах світу так воно і є). Це окремі, спеціально обладнані приміщення, в яких маленьким дітям комфортно прожити першу половину робочого дня, але в яких вони, за бажанням, можуть знайти собі справу до смаку і протягом усього робочого дня, і у вихідний день. Ми хочемо бачити дитину здоровою, щасливою, доброю, відкритою. Основні види шкільних занять — пізнавальні ігри, живе спілкування. Категорично протипоказане насильство над особистістю, муштра і щоденне 5—6-годинне сидіння у задушливому класі.
Основні школи: 5 (7) — 9 класи (10 (12)—15 років). Це окремі, спеціально обладнані приміщення, в яких так званим “раннім підліткам" комфортно прожити першу половину робочого дня, але в яких вони, за бажанням, можуть знайти собі справу до смаку і протягом усього робочого дня, і у вихідний день. Ми хочемо бачити підлітка здоровим, товариським, у міру розумним і настільки освіченим, щоб він міг реально уявити, по-перше, ким він є («чого я хочу, що я можу і на що я здатен»), і, по-друге, що таке світ сучасного дорослого життя і ринок праці. В ідеалі до кінця цієї стадії навчання учень має визначити приблизну сферу свого майбутнього життя і професії. Категорично протипоказане насильство над особистістю, муштра і зазіхання на особистий (вільний) час.
Старші школи (high schools): 10—12 класи — (15—18 років). Це окремі, спеціально обладнані приміщення, в яких юнакам та дівчатам комфортно прожити першу половину робочого дня, але в яких вони, за бажанням, можуть знайти собі справу до смаку і протягом усього робочого дня, і у вихідний день. Ми хочемо бачити юнака та дівчину здоровими фізично, розумово і морально, щоб вони шанували цінності сім'ї та держави, були готові стати відповідальними чоловіком і дружиною та відповідальними громадянами (тобто платниками податків і виборцями), які знайшли себе на ринку праці та уявляють собі свій бажаний кар'єрний ріст. Категорично протипоказаний дріб'язковий контроль «отриманих знань».
Крапки над І
(за матеріалами «Артеківських діалогів 2008»)
Освіта за Конституцією є єдиним правом, яка є і нашим «почесним обов'язком» як була у радянські часи служба в армії. Hight school, яку в нас віднесли до середньої освіти і зробили обов'язковою, не є тією «середньою освітою», яка має бути обов'язковою.
Володимир Звяніцковський
Давайте зробимо так! (що конкретно пропоную)
Єдине, чим можна зарадити катастрофі, яка вже навалилася на ціле покоління школярів і загрожує наступним, це посилення ролі та відповідальності самих освітян в умовах глобальної кризи (навіть якщо їм доведеться працювати за дуже низьку зарплатню, тобто йдеться про альтруїзм і героїзм). Треба чітко усвідомити, що ніхто за нас і крім нас не зможе чітко сформулювати завдання освіти щодо подолання кризових явищ в сучасному світі. Класичному рузвельтівському виходу з Великої Депресії (суспільні роботи – будування мостів та доріг) у нашій країні саме життя підкинуло альтернативу, тобто будівництво чогось більш локального, конкретного і доступного для перевірки в рамках кожного муніципалітету. А саме – “старших шкіл" (коледжів), конче потрібних за самою логікою переходу (з 2000 р.) до 12-річної повної середньої освіти саме на 2010 рік.
Зважаючи на це, наукова та освітянська інтелігенція має взяти на себе свою міру відповідальності і запропонувати наступну поправку до національного курикулума, який наразі приймається.
1. Терміни та умови повної загальної та середньої освіти. Профільна (професійно-технічна) освіта як перехідний етап від загальної середньої до вищої освіти
1.1. Загальна освіта в Україні, як у більшості розвинутих країн світу, надається протягом 9 років.
1.2. Повною середньою освітою, відповідно до ст. 53 Конституції України, вважається 12-річна освіта (див. п. 1.3 – 1.4).
1.3. Повна середня освіта складається з 9-річної загальної освіти та 3-річної профільної (професійно-технічної) освіти – старшої школи (high school), яка водночас є перехідним етапом до вищої освіти (higher school).
1.4. 3-річна профільна (професійно-технічна) освіта надається на базі єдиної всеукраїнської системи коледжів (high school).
1.5. Єдина всеукраїнська система коледжів (high school) починає працювати з 2010 р., як логічне продовження освітньої реформи-2000, на базі одночасної реформи системи вищої освіти (higher school), а саме – приведення системи бакалаврату у відповідність до вимог Болонської системи.
1.6. Відповідно до п. 1.5 загальноосвітні кафедри (лабораторії, цехи, майстерні тощо) вишів (тобто такі, що відповідають за завершення загальної освіти студентів) переходять (без пониження оплати працівників) до системи коледжів (high school). Це насамперед загальногуманітарні (історії, мов, філософії, культурології, релігієзнавства тощо), а також профільні загальноосвітні кафедри (напр., біології, фізики і хімії у медичних університетах), що переводяться до відповідних профільних коледжів (напр., медичних).
1.7. Єдина всеукраїнська система коледжів (high school) забезпечує безкоштовне навчання і, при необхідності, проживання (у гуртожитку) кожного учня, який закінчив 9 класів загальноосвітньої школи, виявив інтерес до обраної спеціалізації (профілізації) та успішно склав випускні іспити з профільних дисциплін за 9 клас загальноосвітньої школи.
1.8. Відповідно до п. 1.1 – 1.7, навчання у загальноосвітніх школах закінчується в 9-му класі, набір учнів на 10-й та наступні роки навчання до загальноосвітніх навчальних закладів (шкіл, гімназій) після 01.06.2010 р. припиняється, оскільки у той же час розпочинається перший всеукраїнський набір учнів на перші курси коледжів (10-й рік повної загальної середньої освіти).
1.9. Відповідно до специфічних умов підготовки кадрів у тій або іншій галузі народного господарства, науки та культури передбачається гнучка система прийому випускників відповідних коледжів на 1, 2, або 3 курси бакалаврату відповідних фахів.
2. Першочергові заходи, необхідні для запровадження профільної освіти (системи коледжів) як перехідного етапу від загальної середньої до вищої освіти
2.1. До 2010 р. розширити матеріально-технічну базу коледжів (high school), тобто разом із збереженням та всілякою підтримкою існуючої системи професійно-технічних навчальних закладів та профільних коледжів (ліцеїв) при університетах створити матеріально-технічну базу (починаючи з нових або відповідно переобладнаних окремих приміщень) необхідної кількості коледжів з усіх сфер і напрямів фахових знань, виходячи, з одного боку, з кількості випускників 9 класів на 2010 р., а з другого – з потреб ринку праці у фахівцях з середньою спеціальною освітою на 2013 р. і з вищою (бакалавр) – на 2015 – 2017 рр.
2.2. Магістратуру педагогічних університетів починаючи з 2008 р. переорієнтувати в основному на підготовку педагогічних кадрів для системи коледжів (high school).
2.3. Разом з активним використанням головних ресурсів поповнення педагогічних кадрів для системи коледжів (відповідно до п. 1.6 і 2.2) запровадити широкий відбір дипломованих фахівців з усіх сфер освіти, науки, культури та виробництва на посади викладачів, майстрів, методистів та адміністраторів коледжів (на конкурсній основі, віддаючи перевагу тим, хто втратив роботу протягом 2008 – 2010 рр. внаслідок скорочення робочих місць).
2.4. Завершити комплектацію педагогічного складу коледжів (відповідно до п. 1.6, 2.2 і 2.3) до 20.08.2010 р.
Володимир Звиняцьковський, д.ф.н., професор, зав. кафедрою соціально-гуманітарних дисциплін, проректор з наукової роботи Українсько –американського гуманітарного інституту «Вісконсінський міжнародний університет (США) в Україні» (м. Київ),
Оксана Філенко, к.ф.н., доцент Університету сучасних знань (м. Київ)
