СТАТТЯ

Останніми роками багато і часто говорять про недостатню ефективність процесу навчання. Вчителі стурбовані тим, що школярі насилу засвоюють навчальний матеріал, не можуть застосовувати знання в зміненій ситуації, вибрати той або інший метод розв`язку рівнянь. Більше всього посилаються на те, що учні не вивчають правила, не уміють застосовувати їх, не можуть вивчити теорему. В той же час в школі все ще переважає традиційна модель, орієнтована на засвоєння знань, умінь і навиків учнів, і інформаційні методи навчання. А з іншого боку, вивчення математики пов’язане із специфічними математичними видами пізнавальної діяльності, це загальні і специфічні. Серед загальних видів пізнавальної діяльності головне місце займають логічні прийоми мислення. З погляду діяльнісного підходу до навчання, слід озброюватись системою загальних і специфічних прийомів діяльності - як розумовою, так і практичною. Очевидно, що логічні розуміння є найважливішим компонентом розумової діяльності, оскільки однією з істотних характеристик мислення є те, що це логічно організований пошуковий процес, зосереджений на вирішуваній проблемі. Отже, вчителі найчастіше не володіють повною мірою уміннями розвивати логічне мислення, організовувати навчальну діяльність учнів по засвоєнню поняття, правила, методів рішення математичних завдань, відбирати для цього навчальний матеріал. В результаті не створюються умови для ефективного розвитку загально-навчальних умінь. У цих випадках навчання є інформаційним: вчитель розповів новий матеріал, показав зразки рішення задачі або рівняння, перевірив знання правив, теорем, дав завдання для самостійного вирішення і оцінив виконання їх. В цьому випадку не доводиться говорити про розвиток учнів. Таке навчання не робить істотного впливу як на загальний психічний розвитку дітей, так і на розвиток їх спеціальних здібностей. Не можна не погодитися з думкою відомого американського математика і методиста Д. Пойа, що, якщо викладач математики «заповнить відведений йому навчальний час натаскуванню учнів в шаблонних вправах, він уб'є їх інтерес, загальмує їх розумовий розвиток і упустить свої можливості». Розвиток учнів багато в чому залежить від тієї діяльності, яку вони виконують в процесі навчання, — репродуктивною або продуктивною (творчою). Творча діяльність учня, направлена на творче розуміння засвоюваного матеріалу і породження нових способів дії, її розвиток залежать від наявності трьох складових мислення: 1) високий рівень сформованості елементарних розумових операцій; 2) високий рівень активності мислення, що виявляється у висуненні безлічі гіпотез, варіантів рішень, нестандартних ідей; 3) високий рівень організованості і цілеспрямованості мислення, що виявляється у виділенні істотного в явищах, усвідомленні власних способів мислення. Сформованість названих якостей мислення дозволить подолати труднощі в оволодінні навчальним матеріалом і приведе до розвитку творчої особи учня. Це пояснюється тим, що учень, отримуючи теоретично обгрунтовані способи дій, знання, може самостійно виробляти подібні способи в незнайомих ситуаціях або нові способи при рішенні поставлених проблем. Таким чином, завдання вчителя зводиться до формування вказаних компонентів мислення. При цьому інструментом для розвитку мислення є цікаві завдання (завдання на «міркування», логічні завдання, головоломки, нестандартні завдання). Їх можна успішно використовувати на уроках як додатковий, допоміжний шлях для тренінгу мислення і формування елементів творчої діяльності. Слід зазначити, що в переважній більшості підручників і дидактичної літератури для середньої школи практично відсутні завдання, які б сприяли підготовці учнів до діяльності творчого характеру і формуванню у них відповідних інтелектуальних умінь. У традиційних підручниках, в основному, містяться завдання, що вимагають «обчислити», «знайти», «вирішити», «перевірити», «перерахувати» і т.д. Такий матеріал не орієнтує вчителя на організацію діяльнісного підходу до навчання учнів. Якщо ж ми хочемо навчити школяра логічно мислити, то треба учити саме цьому, потрібно давати можливо більше вправ, що розвивають здібність до логічного мислення, як взагалі потрібно багато вправлятися, щоб навчитися якому-небудь виду діяльності. Необхідно використовувати на уроках завдання нестандартні, завдання, що вимагають відомої незалежності мислення, здорового глузду, оригінальності. Все це приводить вчителя до необхідності шукати нестандартні завдання в різних навчальних посібниках, методичній літературі. За час моєї роботи в школі спостерігалося зниження пізнавального інтересу до уроків математики, рівня успішності учнів, обумовленого недостатньо розвиненим мисленням, недостатнім розвитком математичної мови і обчислювальних навичок в учнів, розвитку обдарованих дітей. Тому стало необхідним урізноманітити методи навчання, активізувати пізнавальну і розумову діяльність учнів. Розвиваючі завдання — відмінний інструмент для такого розвитку, вони дають можливість включити в активну роботу всіх учнів, розвинути самостійність, пізнавальний інтерес, формують математичний стиль мислення, розвивають здібності дітей.