Учнівська вікі-стаття на тему: "Інсценізація казки "Рукавичка""
Зміст
Назва проекту
Українські народні казки про тварин
Автори проекту
Вчитель Молчанова Наталія михайлівна
Тема дослідження
Казка "Рукавичка"
Проблема дослідження
Ми вважаємо, що українські казки містять не лише вигадку, а й глибоку мораль.
Мета дослідження
Вивчити українські народні казки про тварин.
Результати дослідження
Ведучий.
Раз дідусь йшов через ліс,
Песик з ним маленький біг.
Рукавичку дід згубив,
Десь в снігах її лишив.
(Іде. З ‘являється мишка).
Мишка.
Я маленьке мишенятько,
Утекло від мами й татка.
В лісі добре — нема кішки. .
Де б погрітись мені трішки?
Ой, а хто отут живе?
Пусто… Нікого й просити…
Значить я тут буду жити.
(Ховається в рукавичку).
Жабка.
Хоч узимку жабки сплять,
Не заснуть мені ніяк.
А хто, хто ось тут живе?
То прийміть в тепло й мене.
Мишка.
Шкряботушка-мишка я.
А яке твоє ім’я?
Жабка.
Жабка, жабка я мала.
Мишка.
Заходь, хатка не тісна.
Зайчик.
Холод в лапки допікає.
Де зігрітися шукаю.
Ой, а хто тут проживає?
Зайчик в лісі замерзає.
Мишка.
Мишка-шкряботушка.
Жабка.
Жабка-скрекотушка.
Зайчик.
То впустіть і мене.
Жабка.
Та вже йди, мале.
Лисичка (прислухається).
Десь розмовоньку я чую.
Може, вдасться, заночую.
Справді, тепла хатка є.
А хто, хто у ній живе?
Мишка.
Мишка-шкряботушка.
Жабка.
Жабка-скрекотушка.
Зайчик.
Зайчик-побігайчик.
А ти хто така?
Лисичка.
Лисичка-краса.
Відчиніть свою хатинку.
Запросіть хоч на хвилинку.
Мишка.
Щиро просимо, ходи.
Заховайся від біди.
Вовк.
Так метелиця гуде,
Що і вовка страх бере.
Рукавиця… Подивися!..
Хто сховався в ній, озвися.
Мишка.
Мишка-шкряботушка.
Жабка.
Жабка-скрекотушка.
Зайчик.
Зайчик-побігайчик.
Лисичка.
Лисичка-сестричка.
А ти хто такий?
Вовк.
А я вовк незлий.
Снігу гори намело —
Упустіть мене в тепло.
Лисичка.
Що ж, приймем?
Заходь скоріше,
Та сиди.
В кутку тихіше.
Кабан.
Кабанові взимку лихо.
А хто, хто сидить тут тихо?
Мишка.
Мишка-шкряботушка.
Жабка.
Жабка-скрекотушка.
Зайчик.
Зайчик-побігайчик.
Лисичка.
Лисичка-сестричка.
Вовк.
Вовчик-братик.
А ти що за пан?
Кабан.
Я не пан.
Я кабан-іклан.
Змилуйтесь, впустіть
Хоч хвостик зігріть.
Вовк.
Знаєм лихо. Йди сюди.
Тільки скраєчку сиди.
Ведмідь.
Ну й мороз розперезався.
До барлоги аж дібрався.
Рукавичко? Ти чия?
Проживає тут звіря.
Мишка.
Мишка-шкряботушка.
Жабка.
Жабка-скрекотушка.
Зайчик.
Зайчик-побігайчик.
Лисичка.
Лисичка-сестричка.
Вовк.
Вовчик-братик.
Кабан.
Кабан-іклан.
А ти що за дід.
Ведмідь.
Я не дід.
Я ведмідь-набрід.
І мене прийміть.
Кабан.
Та в нас місця нема.
Рукавичка мала.
Ведьмідь.
Пожалійте, бо біда.
Може добра є душа
Лисичка.
Що ж робити?
Добре, йди.
Рукавиці не порви.
Дідусь.
Ніби йшов я, не дрімав.
Рукавичку не виймав.
Ніч стоїть вже на порозі.
Можу згинути в дорозі.
Песик.
Шкода, шкода дідуся,
Рукавичка ж не стара.
Щось ворушиться… Впізнав
Гав-гав, гав-гав,
Гав, гав, гав!
Висновки
Ми навчились виконувати різні ролі.
