Учнівська вікі-стаття "Вплив режиму річок на довкілля"
Зміст
Назва проекту
"Вплив режиму річок на довкілля"
Автори проекту
Учні 6 класу - друга група
Тема дослідження
Вплив режиму річок різних кліматичних поясів на довкілля
Проблема дослідження
Як режими річок змінюють природу навколишньої території (на прикладі річки Дніпра)?
Гіпотеза дослідження
Зміна рівня води в річках протягом року може впливати на природу?
Мета дослідження
Досліжити яким чином, у які пори року, на які компоненти природи вплив режиму річки на довкілля найбільший.
Результати дослідження
Режим річок – це закономірна зміна стану річок з часом, яка залежить в першу чергу від кліматичних умов. Протягом року у річках змінюється рівень води та кількість води (витрата води).
У режимі річок виділяють повінь (найвищий рівень води в річці буває щороку в певний час), межень (найнижчий рівень води в річці), паводки (раптові підйоми рівня води в будь-який час року).
Під час повені річки виходять із берегів, затоплюють заплаву та під час сильної повені долину річки, таким чином рівень підземних вод підвищується і в даний період створюються найкращі умови для проростання вологолюбної рослинності. З курсу історії ми знаємо, як впливали повені та паводки на утворення родючих грунтів в долині річки Нілу.
На річці Дніпро повінь наступає навесні, це приводить до замулювання долини річки. В таких умовах росте трав'яниста рослинність (осока, очерет тощо). Кількість води в річці зростає, тому вона набуває більшої сили і активно руйнує береги (правий). Це часто призводить також до затоплення територій заселених людьми в долині річки.
Під час літньої межені рівень води в річці знижується, грунтові води опускаються нижче. Кількість води в річці зменшується. Трав'яниста рослинність засихає.
Оскільки річка Дніпро протікає в помірному кліматичному поясі то взимку на ній спостерігається льодостав, а на весні льодохід. Лід захищає річкових жителів від холоду взимку, тому риби, рачки, водорості не гинуть. Щоб не допускати негативних наслідків повеней на річках будують водосховища. Разом з тим ГЕС, особливо ті з них, що побудовані на рівнинних ріках, завдають великої екологічної шкоди. Наприклад, водосховищами на Дніпрі затоплено величезні площі родючих земель: Київським – 922 км2, Канівський – 675, Кременчуцьким – 2250, Дніпродзержинським – 567, Дніпровським – 410, Каховським – 2155 км2. У сумі це становить майже 7 тис. квадратних кілометрів – чверть території Бельгії. Важко підрахувати колосальну вартість тієї сільгосппродукції, яке не одержана Україною внаслідок затоплення цієї величезної площі най родючіших в Європі земель. Із затоплених площ довелось відселити жителів сотень сіл, прокласти нові комунікації й дороги тощо. У місцевостях, розташованих поруч із водосховищами, спостерігається підйом рівня ґрунтових вод, заболочування території: виведення з сівозміни значних площ землі, на водосховищах тривають обвали берегів, які на окремих ділянках відступили вже на сотні метрів.
Греблі перетворили Дніпро на низку застійних озер, які мають слабкий водообмін і самоочищуваність і перетворюються на вловлювачів промислового бруду.
Дуже потерпають від греблі на річках мешканці рік – планктон і риба. Риба не може проходити через греблі до місць своїх звичних нерестовищ, які до того ж ще й стають непридатними для нересту внаслідок затоплення. Багато риби й планктону гине в лопатках турбін. Водосховища перезабруднені стоками й добривами, що змиваються з полів, улітку нерідко "цвітуть", що викликає масову загибель риби й інших мешканців водойм.
Але навесні, щоб запобігти негативним проявам повеней на водосховищах спускають воду. 12 березня 2011 року на Кременчуцькому водосховищі штучно спустили воду на 3 метра. Сотні тон риби загинуло під товщею льоду. Так було і в 2010 році на Київському водосховищі.
Висновки
Провівши дослідження й опрацювавши матеріали сайтів, наша група зробила висновок, що режим річок впливає на рівень підземних вод, рослинний і тваринний світ, життя людей у долинах річок.
