Учнівська вікі-стаття "Інформаційний простір"

Назва проекту

Комп'ютер і книга в інформаційному просторі

Автори проекту

Учні 9 класу

Тема дослідження

Чи одержуємо ми основну інформацію з комп'ютера?

Проблема дослідження

Переваги та недоліки комп'ютерного життя

Гіпотеза дослідження

З часом всю інформацію ми будемо отримувати тільки з віртуального світу

Мета дослідження

Дослідити переваги та недоліки комп'ютерного спілкування

Результати дослідження

Комп’ютер сьогодні є невід’ємною частиною нашого життя. Ми використовуємо його для роботи, для навчання, для спілкування, розваг, покупок, ігор. Можна продовжувати цей перелік скільки завгодно, тому що сучасне комп’ютерне життя потрохи відбирає у нас справжнє і розповсюджується далі у всі сфери нашого буття. Найбільш піддаються цьому впливу діти та підлітки.

А чим займатися вдома, особливо, коли батьки зайняті. Звісно із комп’ютером можна цікаво провести час, адже в інші ігри діти граються сьогодні набагато рідше. Тож вони сідають за диво технічної думки та й відбувають у віртуальний світ, вирвати їх звідти дуже важко, хвилини плавно перетікають в години, а години – у добу…і так з’являється залежність.

До речі, комп’ютерна залежність вже отримала класифікацію та має свою статистику. 78 відсотків дітей та підлітків ризикують стати залежними від комп’ютера. Ця хвороблива залежність відноситься до нехімічних і буває птаких типів. -Перший – це мандрування інтернет-сторінками, так званий інтернет-серфінг, він може продовжуватися довіку. -До речі як і другий тип – віртуальне спілкування та знайомства. На цьому типі дали ми зупинимося детальніше. - Наступний же тип комп’ютерної залежності – це ігри у інтернет-мережі, вони бувають різними, тому ніколи не закінчуються. Гратися у них може не тільки дома, але скоріш за все саме в інтернет-клубах, тому батькам треба бути вдвічі уважнішими, адже проконтролювати це значно важче, ніж вдома.

Залежні від комп'ютера	78%
Незалежні	12%

Дослідження показують й те, що в кожному п’ятому випадку дитина хоча б раз, але зустрічається із тими, з ким спілкується в інтернеті, і мова не йде про їхніх однолітків, вони зустрічаються із дорослими.

Чи можемо ми бути впевнені в тому, що наміри дорослих людей, які свідомо запросили на зустріч дитину чи підлітка, є добрими та взагалі безпечними?! Ми боїмось, що наші діти потраплять в погану компанію? В інтернеті ця ймовірність зростає в декілька разів. І батьки нічого не довідуються. Проблема в тому, що ідентифікувати особу людину в світовій мережі ІНТЕРНЕТ майже неможливо

Висновки

Спілкування в соціальних мережах, особливо підлітків, призводить до деградації спілкування. Люди все рідше зустрічаються в дружніх компаніях за чашкою кави, а пишуть один одному повідомлення навіть якщо знаходяться в сусідніх квартирах.