Роздуми маленького цуценя

Помилка створення мініатюри: Файл не знайдено

А це я, цуценя!

"Нарешті прийшла довгоочикувана весна! Адже мені, маленькому цуценяті, так холодно і голодно довгими зимовими днями. Добре хоч є смітники, на них є чим поживитись та й де погрітись.  Ось  гарна смачна кісточка, ой, а це  що  так гарно пахне... Як добре! Чому людям не подобаються смітники?   Чому вони весь час бажають їх прибрати? Що тоді робити нам?"   - відшукуючи смачненькі кісточки роздумувало маленьке цуценяю. Адже саме за допомогою смітників я і мою друзі можуть жити,як у раю! Смітник - це ніби магазин,у якому є усе,чого душі завгодно. Люди - є дуже жорстокі до кинутих тварин, і якщо б не смітники, я б помер... Люди хочуть знищити усе,що заважає їм жити,а як же я...Чому вони ніколи не думають про тих,кого покинули?
Дякуючи смітникам,я не лише можу смачно поживитися,але й знайти притулок - теплий і такий рідний дім! Прошу Вас,люди зупиніться,не треба руйнувати те,що залишилося у мене,адже я нічий і нікому не потрібен! 

Повернутися на домашню сторінку проекту