Обговорення користувача:Кузнєцова К.
На осінніх канікулах учні 8-А класу на чолі з класним керівником Кузнєцовою К.В. відвідали культурну столицю України – «Місто Лева». Кажуть, воно схоже на Відень або Краків, що в ньому є щось від Праги, а собори подібні до римських. Можливо, так воно і є. Львів - особливий.
По прибуттю учні опинилися в величній будівлі львівського залізничного вокзалу, яка є пам'яткою архітектури початку ХХ століття.
Протягом двох днів вони жили на вулиці Дорошенка, 19 – місці, де з'явились перші львівські готелі, ресторани, кафе, банки та фотоательє. В кількох кроках від хостелу знаходиться міська ратуша – самісінький центр міста.
Центральний історичний ансамбль Львова - це величезний архітектурний музей під відкритим небом, який розкинувся приблизно на 400га і нараховує понад 2000 історичних, архітектурних та культурних пам'яток. Після численних екскурсій учні мали багато вільного часу, за який вони могли самостійно дослідити його. Ця частина міста ніби завмерла у часі. Старі будинки, що тісняться між собою, показуючи дивовижні фасади, затишні вулички, вимощені бруківкою, разом з чарівними ліхтарями створюють неповторні відчуття. Ніби ти повернувся у часі на сто-двісті років. Все дихає старовиною. Можна зустріти вуличних музикантів, молодих жінок, переодягнених в костюми старомодних дам, ковалів, сучасних персонажів. Дехто з них прямо посеред вулиці починає зачитувати фрагменти української поезії.
Вражають дрібні крамниці, майстерні, кав’ярні, кафе та ресторани, що розкидані тут в неймовірній кількості. Все має свій неповторний настрій – від загадкових кавових «копалень» до таємничої «Криївки». Всі вони так і манять зайти та насолодитися їхньою атмосферою. Яскраво вимальовується поєднання різних культур і традицій. Поряд з корінним українським населенням тут жили й трудилися вірменські купці та ремісники, німці, поляки, євреї, працювали італійські майстри-будівничі тощо. Все це відобразилося на колориті міста. Сформувалася неповторна львівська ґвара. Є багато національних кварталів.
Учні побачили більшість відомих пам'яток. Насолодилися красою і величчю багатьох храмів, серед яких: Домініканський та Бернардинський собори. Наступного дня ми вирушаємо в Карпати. Спочатку оглянули залишки середньовічної наскельної фортеці Тустань.
В минулому фортеця відігравала важливу роль, бо була митним пунктом на Соляному шляху. Біля Тустані в XIII ст. проходив кордон між Угорщиною та Галицько-Волинським князівством. Піднявшись на скелі, ми будете вражені прекрасним виглядом на навколишню місцевість. Мандрівники можуть побачити рештки муру, коридори, сходи, печери, склепіння і криниці. Історикам та археологам відомо надто мало про дерев’яну архітектуру домонгольської доби — а фортеця Тустань від початку була побудована саме з дерева. Звісно, її разів 5 перебудовували… Але про початковий вигляд досвідченим археологам оповідають залишки у камені пазів та врубів. Дерев’яна споруда вбудовувалась у скелю, тому фахівцям вдалось зробити графічну реконструкцію старовинних мурів. Далі їдемо до водоспаду на річці Кам’янка. Його висота складає 7 м. Цим дивом природи можна любуватися вічно. Біля водоспаду є сірководневе джерело мінеральної водин типу «Нафтуся». Неподалік від водоспаду розташоване озеро за назвою Мертве Озеро (Журавлине). Вода в ньому дуже багата на сірководень, тому в озерці нема ніякої живності.
Сподіваюся, що дана екскурсія дасть початок гарній традиції відвідувати дивовижні міста України учнями школи №37.
Відвідування Львова учнями 8-А класу
На осінніх канікулах учні 8-А класу на чолі з класним керівником Кузнєцовою К.В. відвідали культурну столицю України – «Місто Лева». Кажуть, воно схоже на Відень або Краків, що в ньому є щось від Праги, а собори подібні до римських. Можливо, так воно і є. Львів - особливий.
По прибуттю учні опинилися в величній будівлі львівського залізничного вокзалу, яка є пам'яткою архітектури початку ХХ століття.
Протягом двох днів вони жили на вулиці Дорошенка, 19 – місці, де з'явились перші львівські готелі, ресторани, кафе, банки та фотоательє. В кількох кроках від хостелу знаходиться міська ратуша – самісінький центр міста.
Центральний історичний ансамбль Львова - це величезний архітектурний музей під відкритим небом, який розкинувся приблизно на 400га і нараховує понад 2000 історичних, архітектурних та культурних пам'яток. Після численних екскурсій учні мали багато вільного часу, за який вони могли самостійно дослідити його. Ця частина міста ніби завмерла у часі. Старі будинки, що тісняться між собою, показуючи дивовижні фасади, затишні вулички, вимощені бруківкою, разом з чарівними ліхтарями створюють неповторні відчуття. Ніби ти повернувся у часі на сто-двісті років. Все дихає старовиною. Можна зустріти вуличних музикантів, молодих жінок, переодягнених в костюми старомодних дам, ковалів, сучасних персонажів. Дехто з них прямо посеред вулиці починає зачитувати фрагменти української поезії.
Вражають дрібні крамниці, майстерні, кав’ярні, кафе та ресторани, що розкидані тут в неймовірній кількості. Все має свій неповторний настрій – від загадкових кавових «копалень» до таємничої «Криївки». Всі вони так і манять зайти та насолодитися їхньою атмосферою. Яскраво вимальовується поєднання різних культур і традицій. Поряд з корінним українським населенням тут жили й трудилися вірменські купці та ремісники, німці, поляки, євреї, працювали італійські майстри-будівничі тощо. Все це відобразилося на колориті міста. Сформувалася неповторна львівська ґвара. Є багато національних кварталів.
Учні побачили більшість відомих пам'яток. Насолодилися красою і величчю багатьох храмів, серед яких: Домініканський та Бернардинський собори. Наступного дня ми вирушаємо в Карпати. Спочатку оглянули залишки середньовічної наскельної фортеці Тустань.
В минулому фортеця відігравала важливу роль, бо була митним пунктом на Соляному шляху. Біля Тустані в XIII ст. проходив кордон між Угорщиною та Галицько-Волинським князівством. Піднявшись на скелі, ми будете вражені прекрасним виглядом на навколишню місцевість. Мандрівники можуть побачити рештки муру, коридори, сходи, печери, склепіння і криниці. Історикам та археологам відомо надто мало про дерев’яну архітектуру домонгольської доби — а фортеця Тустань від початку була побудована саме з дерева. Звісно, її разів 5 перебудовували… Але про початковий вигляд досвідченим археологам оповідають залишки у камені пазів та врубів. Дерев’яна споруда вбудовувалась у скелю, тому фахівцям вдалось зробити графічну реконструкцію старовинних мурів. Далі їдемо до водоспаду на річці Кам’янка. Його висота складає 7 м. Цим дивом природи можна любуватися вічно. Біля водоспаду є сірководневе джерело мінеральної водин типу «Нафтуся». Неподалік від водоспаду розташоване озеро за назвою Мертве Озеро (Журавлине). Вода в ньому дуже багата на сірководень, тому в озерці нема ніякої живності.
Сподіваюся, що дана екскурсія дасть початок гарній традиції відвідувати дивовижні міста України учнями школи №37.
