Оздоровчі технології у роботі з дітьми раннього віку

 «Я не боюся ще і ще раз повторити: турбота  про здоров’я – це найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили.» 

В.О.Сухомлинський

ВСТУП

Дошкільний вік – важливий період у житті дитини, коли формується її здоров’я, розвиваються основні фізичні якості, удосконалюються рухові вміння та навички. Саме в цей період найбільше уваги потрібно приділяти фізичному розвитку кожної дитини. Система фізичного виховання дошкільного навчального закладу має мету – на основі повного використання засобів фізичної культури та спорту реалізувати можливості всебічного розвитку дитячого населення України, удосконалити їхні рухові здібності й сформувати моральні та вольові якості. Організація роботи з фізичного виховання є одним з ефективних засобів усебічного розвитку особистості. Це відображено в низці офіційних державних документів, широкому висвітленні питань активізації наукових досліджень із проблеми комплексного оздоровлення дітей. Пошук і розробка нових ефективних засобів і методів підвищення рівня здоров'я, працездатності, фізичної підготовленості та профілактики захворюваності підростаючого покоління сьогодні знаходяться в центрі уваги. У зв'язку з цим у пошуках нових шляхів підвищення ефективності фізкультурно-оздоровчих занять не можна не розглянути різні види терапевтичного впливу на дитячий організм, які створюють оптимальні умови для зміцнення здоров'я, підвищення рівня фізичної підготовленості, профілактики захворюваності під час проведення занять із дітьми. Головним чинником збереження здоров’я дітей раннього віку є нормовані фізичні навантаження, насамперед фізичні вправи різного спрямування. Необхідність їх застосування зумовлюється різнобічним впливом на організм дитини. Заняття фізичними вправами зумовлюють підвищення загального тонусу, активізують діяльність центральної нервової системи, серцево-судинної, дихальної та інших систем організму, стимулюють обмінні процеси, забезпечують перерозподіл м’язового напруження, зміцнення м’язів, створення м’язового корсета. Виконання фізичних вправ у тренують організм, сприяють виникненню й закріпленню нових умовних рефлексів. Відповідно, проблема виховання здорової дитини, що стоїть перед нами, була і залишається найбільш актуальною, і в зв'язку з цим виникає необхідність пошуків ефективних шляхів зміцнення здоров'я дитини, корекції недоліків фізичного розвитку, профілактики захворювань і збільшення рухової активності. Аналіз літературних джерел, свідчить про наявність значної кількості досліджень у галузі охорони здоров’я, що піднімають питання профілактики захворювань у дітей дошкільного віку. Також тема фізичного виховання дітей дошкільного віку достатньо добре висвітлена у спеціальній педагогічній літературі, де окрім загальних рекомендацій щодо організації життя дітей у навчальному закладі, режиму чергування праці і відпочинку, додержання гігієнічних умов тощо значну увагу приділено й організації занять фізичними вправами, подані методичні рекомендації щодо їх підготовки та проведення, ролі вихователя під час цих заходів, співвідношенню різних форм фізичної культури. Можна відзначити, роботи Є.С. Вільчковського, Л.П. Матвєєва та Д.Ф. Мосунова показали високу ефективність застосування засобів фізичного виховання дітей раннього віку для їх фізичного розвитку. Висока захворюваність дітей раннього віку під час адаптаційного періоду та на протязі року спонукала нас шукати нові методи і прийоми для оздоровлення дітей та зміцнення їхнього імунітету. Водночас відчувається недостатність наукових напрацювань, присвячених комплексному використанню загально-профілактичних засобів − фізичних вправ, масажу, дихальних вправ, аромотерапії й іншого для попередження різних захворювань у дітей раннього віку. Метою даного посібника є впровадження здоров’язберігаючих технологій в групах раннього віку, аналіз ефективності їх застосування, представлення системи оздоровчої роботи з дітьми у групах раннього віку. Методичний посібник ґрунтується на аналізі науково-методичної літератури, наукових статей, періодичних видань та напрацювань сучасних та досвідчених педагогів та вчених і дослідників в галузі застосування оздоровчих технологій та фізичного виховання дітей дошкільного віку.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ОЗДОРОВЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ У РОБОТІ З ДІТЬМИ РАННЬОГО ВІКУ

Актуальні проблеми у роботі по оздоровленню дітей в групах раннього віку

Виховання здорової дитини – одна з найголовніших завдань сім'ї і дошкільного навчального закладу. У батьків часто виникають питання про здоров'я. Якими способами і засобами виробити у дошкільника свідоме ставлення до свого здоров'я? В даний час відзначається збільшення кількості дітей дошкільного віку з різними відхиленнями в стані здоров'я, відставанням у фізичному розвитку, зниженням опірності організму до шкідливих факторів середовища, в тому числі інфекційно-вірусних захворювань. За даними досліджень питома вага часто хворіючих дітей перших шести років життя коливається в межах 20-25 %, тобто часто хворіє кожна четверта-п'ята дитина. Такі діти з великими зусиллями порівняно зі здоровими долають труднощі в засвоєнні знань. З більш значними психофізіологічними витратами справляються з висунутих до них вимог, передбаченими умовами життя і виховання в дошкільному закладі. Відповідно, фізичний розвиток дитини – важлива функція ДНЗ. Сьогодні йдеться мова в програмі ДНЗ вже не про фізкультуру, як таку, а про фізичний розвиток в цілому, що передбачає розвиток рухової активності, фізичних якостей дошкільників, знання свого тіла, його функцій, призначення його основних частин, можливостей організму, вміння бути домірним до нього, розвиватися в межах індивідуальних можливостей, власного потенціалу. Треба досконало знати сьогодні стан здоров'я кожного вихованця (фізичного, психічного, духовного, соціального), особливості його розвитку, щоб створити найбільш сприятливі умови для гармонійного розвитку малюка, його фізичної пристосованості до навколишнього життя . Одне з головних завдань сучасного дошкільного закладу – створити якнайсприятливіші умови для правильного фізичного розвитку дитячого організму, для підвищення його опірності інфекціям, а також для поступового та систематичного загартування дітей з активним використанням здоров'язберігаючих технологій; зберігати і зміцнювати фізичне, психічне, соціальне і духовне здоров'я дітей, підвищувати їх фізичну і розумову працездатність, розвивати кожну дитину за її індивідуальною природною програмою . Принцип оздоровчої технології при використанні оздоровчої фізичної культури полягає в тому, що фізична культура у дітей раннього віку повинна сприяти зміцненню здоров’я. Всесвітня організація охорони здоров’я прийняла визначення, що таке здоров’я. «Здоров’я – це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб або фізичних вад». Здатність організму адекватно змінювати свої функціональні показники і зберігати оптимальність в різних умовах – найбільш характерний критерій норми здоров’я. В сучасних умовах розвитку нашого суспільства спостерігається різке зниження стану здоров’я населення і довголіття. За даними різних досліджень, лише близько 10% дітей мають нормальний рівень фізичного стану і здоров’я, тривалість життя скоротилась на 7–9 років, в результаті знижується і виробничий потенціал суспільства. Тільки оптимальне фізичне навантаження в поєднанні з раціональним харчуванням і способом життя є найбільш ефективним попередженням багатьох захворювань і збільшення тривалості життя. Щоб фізична культура давала позитивний вплив на здоров’я людини, необхідно дотримуватись певних правил: • засоби і методи фізичного виховання повинні застосовуватись тільки такі, які мають наукове обґрунтування їх оздоровчої цінності; • фізичні навантаження повинні плануватися відповідно з можливостями дітей; • в процесі використання всіх форм фізичної культури необхідно забезпечити регулярність і єдність лікарського, педагогічного контролю і самоконтролю. Принцип оздоровчої спрямованості для дітей раннього віку зобов’язує спеціалістів так організовувати фізичне виховання, щоб воно виконувало і профілактичну і розвиваючу функцію. Це означає, що з допомогою фізичного виховання необхідно: • удосконалювати функціональні можливості організму, підвищуючи його працездатність до негативних впливів; • компенсувати недостачу рухової активності, яка виникає в умовах сучасного життя. Вибір тої чи іншої методики занять фізичними вправами з оздоровчою спрямованістю є співвідношення з реальними обставинами, можливостями, вимогами, деколи є справою індивідуального смаку і інтересу. Оздоровчий ефект фізичних вправ спостерігається лиш тільки в тих випадках, коли вони раціонально збалансовані по спрямованості до індивідуальних можливостей дітей. Заняття фізичними вправами активізують і удосконалюють обмін речовин, покращують діяльність центральної нервової системи, забезпечують адаптацію серцево-судинної, дихальної і інших систем до умов м’язової діяльності, прискорюють процес входження в роботу і функціонування систем кровообігу і дихання, а також скорочують довжину функціонального відновлення після зрушень, які викликає фізичне навантаження. Крім оздоровчого ефекту, фізичні вправи діють тренувально на організм людини, (збільшують розумову і фізичну працездатність), дозволяють збільшити рівень фізичних якостей, впливають на формування і подальше удосконалення життєво важливих рухових умінь і навичок (масажі, різні види терапії і т.д.). Оздоровчий, лікувальний і тренувальний вплив оздоровчих технологій на організм стає більш ефективним, якщо вони правильно поєднуються з загартуванням у вигляді водяних процедур, сонячних і повітряних ванн, а також масажу. Відповідно, регулярне застосування фізичних вправ і загартовуючих факторів покращує життєвий тонус організму, загальний стан імунної системи, функції вегетативних систем, працездатність і попереджує передчасне старіння.

Система оздоровчої роботи з дітьми у групах раннього віку

Проблема здоров'я та його збереження в сучасному суспільстві стоїть дуже гостро. Без заперечення те, що в дитячому саду найбільшу увагу треба приділяти самим маленьким вихованцям, саме тому, що раннє дитинство – це особливий період становлення всіх органів і систем дитини. Це вік, коли відбувається "закладка" основ здоров'я і характеру людини. Саме тому вкрай важливо створити маленькій дитині в дитячому садку максимально сприятливі умови для зростання, виховання, розвитку. Робота була спрямована, насамперед, на охорону і зміцнення здоров'я дітей тому що, в нашій групі знаходяться діти, хворі на анемію, на їх повноцінний фізичний розвиток, формування рухових навичок і розвиток фізичних якостей, на освоєння культурно – гігієнічних навичок. На забезпечення безпеки при виконанні фізичних вправ. Для реалізації поставлених завдань складений режим дня у відповідності з рекомендаціями Базового компоненту та програми «Українське дошкілля». Його виконання сприяє формуванню культурно-гігієнічних навичок, виховання організованості і дисциплінованості. У дитячому садочку створено музично – фізкультурний зал з різноманітним традиційним і не традиційним фізкультурним обладнанням, здійснюється лікарський контроль дітей медичним персоналом дитячого садка. У груповій кімнаті облаштувано фізкультурний куточок. Посібники, які в ньому є (м'ячі, кеглі, скакалки, торбинки з піском, обручі та ін.), стимулюють активний рух дітей, сприяють закріпленню рухових умінь. Кожен посібник в куточку залишається, поки він викликає інтерес у дітей і правильне використання, потім міняється на інше. Все це підвищує інтерес малюків до фізкультури, збільшує ефективність занять, дозволяє дітям вправлятися у всіх видах основних рухів у приміщенні. У групі використовуємо багатофункціональні дидактичні посібники для дітей раннього віку, які сприяють розвитку зорового сприйняття, уваги, дрібної моторики рук. Це і розстібання, і застібання блискавок, ґудзиків, кнопок, використання шнурівок; у тому числі виготовлені самостійно дидактичні ігри «Кольорові макарони», посібник «Злови метелика» (для розвитку дрібної моторики), «Іскри в пляшці» (для дихальної гімнастики), «Чарівні пружинки» (можна використовувати як еспандер для рук або як масажер) Оздоровлення дітей проводиться в системі, згідно з освітньою програмою, що включає в себе роботу щодо оздоровлення дітей через ігри, режимні моменти, а також взаємодія з сім'єю, залучення батьків до закріплення навичок здорового способу життя.

         Свою роботу я проводжу в різних формах: рухова діяльність (фізкультура 3 рази в тиждень); систематичні заняття, ранкова гімнастика (щоденно); пальчикова гімнастика (під час режимних моментів); проводжу фізкультхвилинки і динамічні паузи під час занять, у міру стомлюваності дітей. Туди включаю елементи гімнастики для очей, використовуючи наочний матеріал, показ педагога, дихальної гімнастики та інші залежно від виду заняття. Перед проведенням дихальної гімнастики даю дітям інструкції про обов'язкову гігієні порожнини носа перед проведенням процедури.

Починається день з ранкової гімнастики. Гімнастику проводжу сама, в якості музичного супроводу використовую бубон. На зарядку діти йдуть босоніж. З цього вже починається загартовування.

        В ранкову гімнастику я включаю спеціальні дихальні вправи, елементарний самомасаж. Все це відбувається в ігровій формі, в сприятливої емоційної атмосфери. На зарядці іноді присутня дидактична іграшка і я пропоную виконати вправи разом з нею. При проведенні роботи використовую позитивну оцінку, похвалу, заохочення.
        Ефективність занять з фізичної культури здійснюється за рахунок правильного розподілу дітей на підгрупи в залежності від віку і рівня фізичного розвитку. Тому на початку року перше, що ми разом з медичною сестрою зробили - це детально вивчили медичні картки дітей і залежно від стану здоров'я розділили дітей на групи. Проводячи фізкультуру, я ділю дітей на ці групи і для ослаблених дітей фізичне навантаження даю нижче.

Фізкультурний зал ми використовуємо для зняття фізичної напруги і для зарядки позитивними емоціями.

        Діти дуже люблять відвідувати фізкультурний зал! Для них вихід з групи завжди асоціюється з чимось цікавим, захоплюючим. При організації та проведенні рухової активності дітей вітаються всі прояви гарного настрою.

Ефективним засобом зміцнення здоров'я є загартування. Але щоденна робота по загартовуванню дітей в групі починається після закінчення адаптаційного періоду. У своїй роботі використовую цілий комплекс процедур, що гартують. Кращими засобами загартовування є природні сили природи: сонце, повітря і вода – в поєднанні з достатнім руховим режимом. Прогулянка – один з найважливіших режимних моментів, під час якого діти можуть у достатній мірі реалізувати свої рухові потреби. Оптимальною формою для цього є рухливі ігри та фізичні вправи на вулиці. Дітям більше подобається грати в рухливі ігри з простим змістом, не складними діями. Підтримувалися ігри, в яких удосконалюються основні рухи (ходьба, біг, кидання, катання). Дітям сподобалися найбільше такі ігри, як: «Курчата і кішка», «Спробуй дострибнути», «Закинь м'яч у кільце», «Пузир», «Сонечко і дощик ». Влітку, коли температура повітря досягає 18-20 градусів, все життя дітей ми переносимо на ділянку. Для забезпечення високого оздоровчого ефекту на прогулянці намагаюся: не допускати скорочення часу перебування на відкритому повітрі; забезпечити досить високу рухову активність під час прогулянки за умови полегшеного одягу дітей. Для успішності і ефективності загартовування я дотримуюся ряд принципів: поступовість, систематичність, комплексність, облік індивідуальних особливостей. Перед сном діти роздягаються в груповій кімнаті, де температура повітря вище, ніж у кімнаті на 2-3 градуси і переходять в майочках і трусиках в спальню. Сплять діти в теплу пору року при відкритих фрамугах, в холодну в добре провітреній спальні. Оздоровча гімнастика після денного сну допомагає повністю прокидатися і заряджатися енергією на другу половину дня. Для масажу ступень ніг і розвитку координації рухів проводиться ходьба по масажних килимках, для цього в групі зроблені різнокольорові вужі, наповнені квасолею; чарівні мішечки, наповнені рисом, горохом, перловкою, гречкою; доріжка з пробок. Перебуваючи в приміщенні і на повітрі у відповідному одязі, умивання прохолодною водою, ходьба босоніж, сон при доступі свіжого повітря, активне заняття фізкультурою на повітрі – все це моменти загартовування, які я використовую у своїй роботі. Для зняття напруги, підвищення емоційного настрою в різних формах фізкультурно-оздоровчої роботи використовую музичний вплив або оздоровчий спів.

         Дітям прищеплюю гігієнічні навички, розвиваю самостійність, малюки намагаються стежити за собою: можуть самі намилювати і мити руки, після цього скористатися своїм рушником. Якщо у дитини не виявиться носової хустки, малюки самостійно користуються паперовими серветками, які знаходяться в доступному для них місці.                            

У період підвищеної захворюваності на грип та ГРЗ проводиться ряд заходів для профілактики захворювань це фіто і аромотерапія: «часникові» кіндери, фітонциди (цибуля,часник).

        У групі ведеться журнал здоров'я, де проводиться моніторинг за групами здоров'я, виявляються і відзначаються частохворіючі діти, спільно з медичною сестрою та методистом знаходимо раціональні шляхи досягнення поставлених цілей.

Питання оздоровлення дитини вирішуються у тісному контакті з родиною, так як головними вихователями дитини є батьки. Від того, як правильно організований режим дня дитини, яку увагу приділяють батьки здоров'ю дитини, залежить його настрій, стан фізичного комфорту. В цілях співпраці з батьками щодо формування здорового способу життя у дітей, нами розроблена система заходів, до яких відносяться: батьківські збори, консультації, папки-пересувки, індивідуальні бесіди. Систематичне застосування в роботі всіх цих методів, дозволило зменшити захворюваність дітей в групі. На поліпшення здоров'я малюків, їх сприятливий фізичний розвиток впливає весь уклад життя дитини в дитячому саду, турботливе та уважне ставлення до нього дорослих, високе почуття відповідальності колективу за кожного вихованця. Важливим показником результатів моєї роботи є здоров'я дітей. Аналіз захворюваності у групі свідчить про зниження кількості днів, пропущених по хворобі одним вихованцем.