Бежанідзе Ірина Годерзієвна
Зміст
Прізвище, ім'я, по батькові:
Бежанідзе Ірина Годерзієвна
Регіон:
Дніпропетровська область
Місце роботи:
Криворізький навчально-виховний комплекс №35 "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - багатопрофільний ліцей "Імпульс"
Посада:
Вчитель математики
Мій внесок
Мої електронні ресурси
Мої Он-лайн вправи
Оцінка параметрів розподілу знайди пару Оцінка різниці між двома сукупностями. Завдання на відповідність
Мої файли
Мої закладки
Моя стаття
Як показує досвід, у шкільному віці одним з ефективних способів розвитку мислення є рішення школярами нестандартних логічних завдань. Крім того, рішення нестандартних логічних завдань здатне прищепити інтерес дитини до вивчення «класичної» математики. Педагогами неодноразово стверджувалося, що розвиток у дітей логічного мислення – це одне із найважливіших завдань початкового навчання. Уміння мислити логічно, виконувати висновки без наочної опори, зіставляти судження за визначеними правилами – необхідна умова успішного засвоєння навчального матеріалу. Основна робота для розвитку логічного мислення повинна вестися із завданням. Адже в будь-якій задачі закладені великі можливості для розвитку логічного мислення. Нестандартні логічні задачі – відмінний інструмент для такого розвитку. Існує значна кількость такого роду завдань; особливо багато подібної спеціалізованої літератури було випущено в останні роки. Однак що найчастіше спостерігається на практиці? Учням пропонується завдання, вони знайомляться з нею і разом із вчителем аналізують умову і вирішують її. Але чи є з такої роботи максимум користі? Немає. Якщо дати це завдання через день-два, то у частини учнів може знову викликати затруднення при рішенні. Найбільший ефект при цьому можна досягти у результаті застосування різних форм роботи над завданням.
Це: 1. Робота над вирішеною задачею. Багато учнів тільки після повторного аналізу усвідомлюють план рішення задачі. Це шлях до вироблення твердих знань у математиці. Звичайно, повторення аналізу вимагає часу, але ця робота окупається. 2. Рішення задач різними способами. Мало приділяється уваги рішенню задач різними способами в основному через нестачу часу. Але ж це уміння свідчить про досить високий математичний розвиток. Крім того, звичка знаходження іншого способу рішення зіграє велику роль у майбутньому. 3. Правильно організований спосіб аналізу задачі - з питання чи від даних до питання. 4. Уявлення ситуації, описаної в задачі (намалювати "картинку"). Учитель звертає увагу дітей на деталі, які потрібно обов'язково представити, а які можна опустити. Уявна участь у цій ситуації. Розбивка тексту задачі на значеннєві частини. Моделювання ситуації за допомогою креслення, малюнка. 5. Самостійне складання задач учнями. Скласти задачу: 1) використовуючи слова: більше на, стільки, менше в, на стільки більше, на стільки менше; 2) розв'язувану в 1, 2, 3 дії; 3) по даному її плані рішення, діям і відповіді; 4) по вираженню і т.д. 6. Рішення задач з відсутніми чи зайвими даними. 7. Зміна питання задачі. 8. Складання різних виражень за даними задачам і пояснення, що позначає те чи інше вираження. Вибрати ті вираження, що є відповіддю на питання задачі. 9. Пояснення готового рішення задачі. 10. Використання прийому порівняння задач та їхніх рішень. 11. Запис двох рішень на дошці - одного вірного й іншого невірних. 12. Зміна умови задачі так, щоб задача зважувалася іншою дією. 13. Закінчити рішення задачі. 14. Яке питання і яка дія зайві в рішенні задачі (чи, навпаки, відновити пропущене питання і дія в задачі). 15. Складання аналогічної задачі зі зміненими даними. 16. Рішення зворотних задач.
Систематичне використання на уроках математики і позаурочних занять спеціальних задач і завдань, спрямованих на розвиток логічного мислення, організованих відповідно до приведеної вище схемі, розширює математичний кругозір молодших школярів і дозволяє більш впевнено орієнтуватися в найпростіших закономірностях навколишньої їхньої дійсності й активніше використовувати математичні знання в повсякденному житті.
