Відмінності між версіями «Вікі статті»
(→Хід і результати дослідження) |
(→Хід і результати дослідження) |
||
| Рядок 83: | Рядок 83: | ||
Таблиця 1. Датування будівлі пірамід | Таблиця 1. Датування будівлі пірамід | ||
| + | |||
'''3. Дослідити з яких пір конуси стали називати конусами, а піраміди - пірамідами.''' | '''3. Дослідити з яких пір конуси стали називати конусами, а піраміди - пірамідами.''' | ||
| Рядок 90: | Рядок 91: | ||
Конус - тривимірна фігура, утворена прямокутним трикутником, що обертається навколо одного з катетів (рис. 2). | Конус - тривимірна фігура, утворена прямокутним трикутником, що обертається навколо одного з катетів (рис. 2). | ||
| − | [[Зображення:Илл.jpg|none|right|center|left|150px|рис. 1]] [[Зображення:Тддд.jpg|150px|thumb|center|рис. 2]] | + | [[Зображення:Илл.jpg|none|right|center|left|150px|рис. 1]] [[Зображення:Тддд.jpg|150px|thumb|center|рис. 2]] |
| + | |||
| + | '''4. Дослідити ким було описано поняття конуса''' | ||
| + | |||
| + | [[Зображення:Image027.jpg|300px|thumb|center|]] | ||
| + | |||
| + | Аполлоній Пергський — останній з трьох великих математиків епохи еллінізму. Молодим він приїхав до Александрії і вивчав математику в послідовників Евкліда в Мусейоні. Потім жив і працював у другому центрі грецької культури — місті Перга. | ||
| + | Аполлоній — автор багатьох математичних праць, найвизначнішою з яких є «Коніка» («Конусні»). Із восьми книг цього твору збереглися сім. «Коніка» присвячена конічним перерізам, або кривим другого порядку. Їх вивчали і до Аполлонія. Є свідчення, що учень Евдокса Кнідського — Менехм (бл. 360 до н. е.)— відкрив еліпс, гіперболу і параболу («тріада Менехма»), вивчив їх властивості і застосував до розв'язання задачі подвоєння куба (делоської задачі). Конічні перерізи вивчали Евклід, Архімед та інші вчені. Один з біографів Архімеда навіть звинувачував Аполлонія в плагіаті, хоча аналіз «Коніки» свідчить, що для цього немає підстав. Попередники Аполлонія розглядали конічні перерізи за умови перпендикулярності площини перетину до твірної конуса. Якщо конус прямокутний, утворювалася парабола, гострокутний — еліпс, а якщо тупокутний — вітки гіперболи. Аполлоній розглядає загальний випадок утворення конічних перерізів при перетині довільного кругового двопорожнинного конуса площиною під будь-яким кутом. Учений дістає еліпс, параболу або гіперболу залежно від того, перетинає площина всі твірні тільки однієї порожнини конуса, паралельна вона одній твірній чи перетинає обидві порожнини. Аполлоній увів назви параболи, гіперболи й еліпса. Для кожної із цих кривих Аполлоній відкриває і доводить основні її властивості. Зокрема, в першій книзі «Коніки» за основу класифікації кривих прийнято, по суті, властивості їх алгебраїчних рівнянь, які Аполлоній записував в словесно-геометричній формі і називав симптомами кривої. Із сучасного погляду можна сказати, що Аполлоній досліджував властивості конічних перерізів відносно прямокутної системи координат, у якій одна вісь збігалася з головним діаметром кривої (в еліпса — це була велика вісь), а друга — проходила через вершину кривої. При цьому вчений досліджував саме ті властивості, які залишаються незмінними (інваріантними) при допустимих перетвореннях. Ця ідея стала зрозумілою лише в XIX ст., коли німецький математик Ф. Клейн (1849—1925) у своїй знаменитій Ерлангенській програмі запропонував розглядати кожну геометрію (синтетичну, аналітичну, проективну, афінну, топологію і т. д.) як теорію, що вивчає геометричні властивості фігур, інваріантних відносно певної спеціальної групи перетворень площини або простору. Зокрема, евклідова геометрія — це наука, яка вивчає інваріанти метричної групи перетворень. | ||
==Висновки== | ==Висновки== | ||
Версія за 07:08, 12 травня 2016
Зміст
Назва проекту
Хеопс з нами по-всюди!
Автори проекту
Учні 11 класу група Історики
Тема дослідження
Історія виникнення понять піраміда та конус.
Проблема дослідження
Під час прогулянки містом ми зустрічаємо дуже багато споруд та витворів мистецтва, які схожі на піраміду та конус, але ми не знаємо історії створення. Також проблемою є те, що ми не знаємо за яких умов виникали колись піраміди і конуси.
Гіпотеза дослідження
Добре відомо, що багато років тому математика не була такою як зараз. Доречно буде згадати про еволюцію математичних ідей. А саме історизм у викладенні математики передбачає розкриття еволюції фундаментальних ідей. Ознайомлення з історією математики дає змогу дізнатися про історію розвитку певного поняття, з’ясувати місце цього поняття в системі понять. Тим самим сприяє кращому розумінню і засвоєнню математичної термінології.
Мета дослідження
Дослідити історію виникнення понять про конуси і піраміди. Та історію виникнення формул для обчислення об'ємів та площ поверхонь заданих тіл.
Хід і результати дослідження
1. Знайти де насамперед виникло поняття про піраміду
У Стародавньому Єгипті понад 4000 років тому усипальниці фараонів будувалися у формі пірамід. Піраміди — найдавніші й водночас найвеличніші у світі монументальні споруди, які здіймаються в небо між сріблясто-жовтою пустелею й величним Нілом.
Упродовж кількох тисячоліть стоять ці кам'яні дива на рівнині й мільйони людей приїздять, щоб побачити їх. Вони стоять перед пірамідами в німому зачаруванні. Кому могло спасти на думку нагромадити такі гори каміння, до того ж у таку сиву давнину? Версій щодо виникнення пірамід у наш час дуже багато. Найбільш реальна версія, яку підтвердили сучасні науковці, така: піраміди — це величезні гробниці фараонів.
Нині відкрито близько 90 пірамід. Найвідоміша з них — Велика піраміда Хеопса біля Гізи. На її будівництво витратили 20 років, фараон сам спостерігав за зведенням власної гробниці. Висота піраміди становить 147 м. Вона залишалася найвищою спорудою на Землі, доки в 1887 році не збудували Ейфелеву вежу. Кожна зі сторін Великої піраміди має довжину 230 м, що в 2 рази більше, ніж розміри футбольного поля! Усередині знаходиться поховальна камера розміром з невеликий дім. Кожна кам'яна брила так відшліфована, а всі глиби так точно підігнані одна до одної, що між ними неможливо просунути навіть лезо ножа.
За давніх часів піраміди вважалися першим із Семи Чудес Світу. І хоч нині споруджуються телевізійні вежі куди вищі, ніж найвища і найбільша піраміда, за компактно забудованою площею й масивністю її поки що не перевершила жодна новітня споруда.
З матеріалу, витраченого на піраміду Хеопса, нині можна було б побудувати вздовж усього середземноморського узбережжя Єгипту кам'яну греблю завширшки 1 м і заввишки в 2 м 50 см.
2. Дослідити коли виникли перші згадки про конуси і піраміди
У період перших династій з'являються спеціальні "вдома після життя" - мастаби - похоронні будівлі, що складалися з підземної поховальної камери і кам'яної споруди над поверхнею землі. Сам термін відноситься до арабського часу і пов'язане з тим, що форма цих схожих у розрізі на трапецію гробниць нагадувала арабам великі лавки, що називалися "мастаба".
Мастаби будували для себе і перші фараони. Найдавніші царські мастаби, що відносяться до часів I династії, споруджувалися з адобов-необпаленої цегли з глини та / або річкового мулу. Вони будувалися в Нагада й Абідосі у Верхньому Єгипті, а також у Саккарі, де знаходився головний некрополь Мемфіса, столиці правителів перших династій. У наземній частині цих будівництв знаходилися молитовні і помешкання з похоронним інвентарем, а в підземній-власне похоронні камери.
| Фараон | Приблизні дати | Розташування |
|---|---|---|
| Джосер | 2630-2612 рр. до н.е. | Саккара |
| Снофру | 2612-2589 рр. до н.е. | 2 піраміди в Дахшуре одна в Мейдуме |
| Хуфу | 2589-2566 рр. до н.е. | Гіза |
| Джедефра | 2566-2558 рр. до н.е. | Абу Раваш |
| Хафра | 2558-2532 рр. до н.е. | Гіза |
| Мікерін (Menkaura) | 2532-2504 рр. до н.е. | Гіза |
| Сахура | 2487-2477 рр. до н.е. | Абусире |
| Неферікара Кака | 2477-2467 рр. до н.е. | Абусире |
