Відмінності між версіями «Вікові аспекти виховання»

Поточна версія на 20:20, 26 лютого 2015

Становлення особистості – процес багатоплановий, суперечливий і довготривалий. Розпочинається він з перших років життя людини і продовжується в усі наступні періоди її соціального і психічного розвитку. У зв’язку з цим віковий аспект у психології виховання є одним з найважливіших і складних. Він передбачає врахування того, що дитина як об’єкт виховання безперервно змінюється, перетворюється на суб’єкта виховання. Психологічні особливості, можливості вихованця, мотиви його поведінки і діяльності, ставлення суттєво відрізняються на кожному з вікових етапів розвитку.

Побудова виховного процесу з урахуванням провідного виду діяльності забезпечує можливість активно і цілеспрямовано формувати у дітей відповідного віку на основі їх природної активності необхідну систему потреб, мотивів і цілей.

У дошкільному віці провідною є ігрова діяльність. Цілеспрямоване керування ігровою діяльністю дошкільника є неодмінною передумовою забезпечення успіху її виховної сили. Виконуючи різноманітні ролі дорослих, відтворюючи багатогранні сторони їх життя і праці, діти засвоюють найважливіші соціальні функції людини, оволодівають основами стосунків між людьми, правилами і нормами поведінки в суспільстві.

В іграх відбуваються перебудова і удосконалення психологічних процесів (уваги, сприймання, пам’яті, уяви, мислення), що поступово набирають довільного характеру. Збагачується сфера емоцій, виникають вищі почуття, формується особистість дитини в цілому.

Важлива роль ігрової діяльності в моральному розвитку дитини. В ній дитина звикає до необхідності враховувати бажання інших людей, підпорядковувати свої дії та вчинки певним правилам поведінки. На цій основі виникають елементарні форми самоконтролю моральної поведінки дитини дошкільного віку.

Ієрархію цінностей дитина-дошкільник завжди переймає від дорослих. Вона сприймає предмети як щось цінне, якщо дорослий вважає їх цінними, внутрішню цінність вона розуміти ще не здатна.

З віком у дитини починає розвиватися самостійність. У формуванні суспільних мотивів поведінки значну роль відіграють зразки, у ролі яких виступають конкретні дорослі люди. У власній діяльності дитина починає керуватися відомими і зрозумілими їй правилами поведінки. Повсякденна дія за правилами забезпечує формування найскладніших звичок: побутових, культурних, моральних.

Варто пам’ятати, що діти не в змозі оцінити і зрозуміти фрази, складені більше ніж з 8 слів, а тому нотації батьків є малоефективними. Слід використовувати короткі вказівки, як і що робити.