Відмінності між версіями «Критичне мислення на уроках історії»

Поточна версія на 21:25, 20 лютого 2015

В умовах модернізації суспільства процес навчання націлений на створення умов для самовизначення й самореалізації особистості, на досягнення конкретних результатів у вигляді сформованих умінь і навичок, узагальнених способів діяльності, соціально-значущих компетенцій, у тому числі й уміння критично мислити. Під час проведення уроків було встановлено, що головними проблемами для учнів залишаються самостійний аналіз історичних документів (їх адекватна інтерпретація), встановлення логічних зв′язків між подіями та явищами, неспроможність більшості вирішувати аналітичні операції, оцінювати історичне джерело з позицій об′єктивності тощо. Згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів з історії найвищі бали виставляються за вияв учнем уміння мислити. Отже, першочерговою є потреба формувати у школярів уміння орієнтуватися в інформації, аналізувати її, узагальнювати, робити висновки тощо. Очевидно, що способи і прийоми, використовувані у традиційному навчанні, дозволяють досягти лише перших трьох рівнів навчальних досягнень учнів. З огляду на це особливого значення набуває формування критичного мислення у процесі вивчення історії.

Технологія розвитку критичного мислення є інтерактивною, тому її застосування забезпечує взаємодію суб’єктів освітнього процесу в різних режимах: учитель- учень, учень-підручник, учень- учень, учень-група, група- група, учень-клас.

В основу технології покладено трьохфазову структура уроку: виклик, осмислення, рефлексія. Перша стадія - виклик. Присутність цієї стадії на кожному уроці обов’язково.

Мета стадії: - актуалізувати й узагальнити наявні в учня знання по даній темі або проблемі; активізувати раніше отримані знання; створити асоціативні ряди; - викликати стійкий інтерес до досліджуваної теми, мотивувати учня до навчальної діяльності; - спонукати учня до активної роботи на уроці й будинку. Друга стадія - осмислення, допомагає учням: - одержати нову інформацію; - осмислити її; - співвіднести із уже наявними знаннями.

Ця стадія передбачає активну  роботу з різноманітними  джерелами інформації: таблицями, схемами, документами, картами, з підручником.

Третя стадія – рефлексія. Тут основним є: цілісне осмислення, узагальнення отриманої інформації; одержання нового знання, нової інформації учнем; формування в кожного з учнів власного відношення до досліджуваного матеріалу.

         1 стадія	                 2 стадія	              3 стадія

Виклик: -актуалізація наявних знань; -пробудження інтересу до одержання нової інформації; -постановка учнем власних цілей навчання. Осмислення змісту: -одержання нової інформації; -учні співвідносять старі знання з новими.

	Рефлексія:

-міркування, народження нового знання; -постановка учнем нових цілей навчання.

Стадія (фаза) Діяльність учителя. Завдання даної фази. Діяльність учнів. Можливі прийоми й методи. Стадія виклику Виклик уже наявних знань по досліджуваному питанню, активізація учнів, мотивація для подальшої роботи. Учень «згадує», що йому відомо по досліджуваному питанню (робить припущення), систематизує інформацію до її вивчення, задає питання, на які хотів би одержати відповідь. Складання списку «відомої інформації», -розповідь- припущення по ключових словах; -систематизація матеріалу (графічна) -кластери, таблиці; -вірні й невірні твердження;

Стадія осмислення (реалізація)

	Збереження інтересу до теми при безпосередній роботі з новою інформацією, покрокове просування від знання «старого» до «нового».	Учень читає (слухає) текст, використовуючи запропоновані вчителем активні методи читання, робить  позначки на полях або веде записи в міру осмислення нової

інформації. Методи активного читання: -маркування з використанням значків «v», «+», «-«, «?» -пошук відповідей на поставлені в першій частині уроку питання. Стадія рефлексії Повернути учнів до первісних записів – припущень, внести зміни, доповнення, дати творчі, дослідницькі або практичні завдання на основі вивченої інформації. Учні співвідносять «нову» інформацію зі «старою», використовуючи знання, отримані на стадії осмислення. -Заповнення кластерів, таблиць, -повернення до ключових слів, вірним і невірним твердженням -відповіді на поставлені питання; -організація різних видів дискусій; -написання творчих робіт (есе).

Прийомами технології «Розвитку критичного мислення» є: 1) ИНСЕРТ – звуковий аналог умовного англійського скорочення в дослівному перекладі позначає: інтерактивна система запису для ефективного читання й міркування (автори – Воган і Эстес, 1986г; модифікація Мередит і Стил, 1997г). Прийом здійснюється в кілька етапів. І етап: Пропонується система маркування тексту, щоб підрозділити укладену в ньому інформацію в такий спосіб: V «галочкою» позначається те, що вже відомо учнем; - знаком «мінус» позначається те, що суперечить їхньому поданню; + знаком «плюс» позначається те, що є для них цікавим і несподіваним; ? «знак питання» ставиться, якщо щось неясно, виникло бажання довідатися більше. ІІ етап: читаючи текст, учні позначають відповідним значком на полях окремі абзаци й пропозиції. Знайомство з текстом може здійснюватися «на слух». ІІІ етап: Учнем пропонується систематизувати інформацію, розташувавши її у відповідності зі своїми позначками в наступну таблицю: V + - ?