Відмінності між версіями «Галаніна Лариса Олегівна»

Версія за 16:34, 18 лютого 2015

Прізвіще, і'мя, побатькові

Галаніна Лариса Олегівна

Місце роботи

Комунальний заклад "Середня загальноосвітня школа №9 м. Орджонікідзе Дніпропетровської області"

Посада

Вчитель англійської мови

Педагогічне кредо

Дитина повинна приносити зі школи радість

Блог

Мій блог

Сайт

Мій сайт

Вікі-стаття

Креативне мислення на уроках англійської мови Нові реалії життя в Україні, її поступове перетворення на демократичну, соціально орієнтовану країну обумовили глобальні зміни у філософії освіти, визначенні її мети, завдань, методів діяльності. Сьогодні створюється нова школа, де учень повноцінно живе, проектує своє майбутнє, свій шлях, враховуючи власні можливості, ставлячи перед собою завдання самовдосконалення, самовиховання, самоосвіти. При цьому особливого значення набуває креативність особистості, її здатність до творчого нестандартного мислення, вміння ефективно вирішувати складні проблеми власної життєдіяльності. Концепція сучасної креативної освіти відповідає основним документам, що забезпечують діяльність освітньої галузі: Загальна декларація прав людини, Декларація прав дитини, Національна доктрина розвитку освіти України, закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», державні документи щодо реформування сучасної освіти. Такими Відомі вчені Г.Айзенк, А.Алейніков, М.Бердяєв, Д.Богоявленська, Л.Виготський, В.Лернер, А.Маслоу, О.Моляко, А.Полякова, Я.Пономарьов, В.Рибалко, В.Семиченко, С.Сисоєва, Р.Штайнер, Е.Фромм, Б.Юсов та інші креативність розглядають як основу, психологічний механізм, що зумовлює творчу активність людини для самоактуалізації та творчої самореалізації в різних видах життєдіяльності. Отже, креативність є характерною ознакою творчої особистості, спроможної реалізовувати свій творчий потенціал за власною ініціативою і з вибором відповідних засобів. Креативність розглядається дослідниками і як передумова для будь-якої творчої діяльності, вмотивованої прагненням індивідуума до самоствердження. В системі освіти творчі можливості, закладені у кожній дитині природою, мають бути розвинені та педагогічно скориговані. Школа, а саме вчитель, повинні закласти підгрунтя розвитку творчого потенціалу особистості та визначити сталий напрямок цього процесу. За результатами досліджень таких психологів, як Виготський Л.С., Пономарьов Я.А., Давидов В.В., Шмельов А.Г. можна засвідчити, що більшість школярів не вміє максимально розкрити свій творчий потенціал, проявити ініціативу, аргументовано відстояти свою точку зору, спираючись на власний життєвий досвід, відхилитися від шаблона та проявити фантазію, оригінальність, завзятість. Це може стати причиною зниження самооцінки у дітей, зниження їх самоорганізації, працездатності, творчої активності, індивідуальності, імпровізаційності. Але ж, саме ці риси сприяють самоактуалізації формування творчої зрілості та більш ефективній соціалізації особистості. Таким чином, креативна освіта повинна відповідати такій організації навчання, виховання і розвитку творчої активності, у якій як педагог, так і учень мають сприятливі умови для самореалізації, прагнуть отримати творчий продукт інтелектуальної діяльності і самостійно створювати новий. У своїй педагогічній діяльності та практиці я дуже тісно пов`язую розвиток креативності з комунікативним підходом у навчальному процесі. Реалізація комунікативного підходу на уроках із іноземної мови означає, що формування іншомовних мовленнєвих навичок та вмінь відбувається шляхом і завдяки здійсненню учнем іншомовної мовленнєвої діяльності. Тому, першочерговим завданням учителя вважаю навчити учнів розмовляти німецькою мовою на актуальні, та зрозумілі для дітей теми, які вони можуть застосовувати в життєвих ситуаціях, стимулювати їх до висловлювань, заохочувати до спілкування, до виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь. Для того, щоб розвивати у дітей творчість, пізнавальну діяльність та комунікативні здібності постійно створюю на уроці певні умови: - використовую різноманітні форми та методи організації навчальної діяльності. Навчальний матеріал має різний зміст, вид і форми; - створюю атмосферу зацікавленості кожного учня в роботі класу; - впроваджую не тільки індивідуальні, але й групові форми роботи; - використовую на уроці дидактичний матеріал, який сприяє більш швидкому запам`ятовуванню лексики, граматичних правил; - оцінюю учнів не тільки за остаточним результатом (правильно/неправильно), але й за процесом його досягнення, тобто визначаю оригінальність відповіді, самостійність. Слід зазначити, що такі якості можуть бути сформовані на уроках, де творче вирішення проблеми, аргументоване висловлювання власної думки, розвиток комунікативної діяльності стоять на першому місці. В цьому вчителю як найкраще допомагають активні технології навчання. На уроці за технологією розвитку креативних можливостей етап «Розминка» замінює організаційні моменти традиційного уроку. Головна його функція – створення сприятливого психологічного клімату, що допомагає кращому засвоєнню навчального матеріалу, психічному розвантаженню учнів, активізації емоційності, розумової діяльності, зосередженню на конкретному. Доцільним під час «розминок» вважаю використання тих прийомів, які розвивають логічне мислення, зорову пам`ять, уміння аналізувати мовні завдання, творче використовувати життєвий досвід відповідно до запропонованих комунікативних завдань і ситуацій. Під час цього етапу використовую такі завдання, як «запропонуй тему уроку», «семантичне поле», «асоціативні малюнки», «словесна асоціація», що дає можливість активізувати мовний запас учнів, сформувати думку. Етап «мотивація діяльності» передбачає визначення теми і мети уроку. Він сприяє розвитку внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми з німецької мови. Переконана, що урок може бути максимально продуктивним лише тоді, коли учні розуміють конкретну практичну важливість для кожного з них вивченого матеріалу і чітко знають, що вимагатиметься від них на уроці. Оптимальними методами, що використовую на цьому етапі уроку, вважаю «визнач основну думку», «пошук аналогів», «логічний ланцюжок», мета яких – допомогти учням усвідомити, де й яким чином здобуті знання можуть бути використані в подальшому вивченні мовної теми, в оволодінні мовленнєвими вміннями. Одне із основних завдань етапу «актуалізація» – викликати інтерес, зацікавленість, схвилювати, спровокувати учнів, пригадати те, що вони вже знають, навчити робити прогнози. Такі методи і прийоми, як «Suchlesen», «дослідження та аргументування», «Spitzzettel» спрямовані на розвиток в учнів самостійності в прийнятті рішень, уміння бачити і формулювати проблему, знаходити шляхи для її вирішення, робити аргументовані висновки, зіставляти з аналогічними або альтернативними варіантами розв`язання проблеми. На уроках я віддаю перевагу завданням і вправам комунікативно-творчого характеру таким, як «Rollenspiel», «Nimm deine Stellung ein», розвитку творчого письма: «Denke...aus », «Formuliere den Hauptgedanke…», «Gib einen Rat…», «Schätze…ein», які формують спроможність учнів зорієнтуватись в ситуації, уявити себе в іншій ролі, розвивають творчі здібності, надають можливість активізувати вивчену лексику, а також вправам, які сприяють аналітичному розвитку учнів – це складання схем і моделей. Такі завдання створюють сприятливі умови для спілкування. Застосовуючи проектну роботу під час процесу навчання, я маю можливість ознайомити дітей ближче, яскравіше з культурою, традиціями та звичаями Німеччини. З пасивних слухачів вони перетворюються на активних учасників цих традицій, що допомагає їм назавжди запам`ятати такі проекти. Для створення проекту пропоную різні творчі і комунікативні завдання: видання книжок «Schreibe eine Anleitung», «Express-Heft», «Express-Buch», «Präsentation», ігри, вікторини, проведення позакласних заходів «Virtuelle Reise nach Berlin» тощо. Така робота підвищує рівень інтелектуального розвитку дитини, її соціально-комунікативну роль, стимулює інтерес до нових знань. Одним із етапів розвитку комунікативної активності є навчання аудіюванню. Завдання на розвиток аудіювання формують слуховимовні навички, навички імітації звуку, розвивають короткочасну і словесно-логічну пам`ять, вчать сприймати, розпізнавати та аналізувати особливості мови носіїв. Контроль навичок аудіювання здійснюється мною переважно через тестові завдання: альтернативних, множинних, з конструйованою відповіддю. Розвиток комунікативних вмінь на уроці німецької мови неможливий без опанування граматичними навичками. Етап презентації граматичного явища відбувається на основі раніше вивченої, тематично пов`язаної лексики, при цьому створюються умови для творчого і правильного перекомбінування раніше засвоєного і досліджуваного лексичного і граматичного матеріалу в усному і писемному мовленні. Важливим є те, щоб не просто навчити говорити учнів, а навчити говорити грамотно. Продемонструвати свої знання, практичне їх застосування, усвідомити, що було зроблено на уроці, учні можуть під час заключної частини уроку «рефлексїї». Використовую на цьому етапі такі завдання, як «оціни себе», «експертиза власної діяльності», які сприяють контролю і самоконтролю учня, визначають рівень його досягнень на уроці. Переконана, що зазначені мною вище прийоми, методи та завдання не тільки сприяють креативно ставитися, але й стимулюють і підтримують інтерес до вивчення німецької мови саме в комунікативній сфері. Мова – це засіб спілкування, а основа засобу спілкування-діалог. Ось чому комунікативно спрямовані уроки повинні займати керівну позицію при вивченні іноземної мови. Будь-яка мова складається з «трьох китів»: фонетики, граматики та лексики. Формування цих навичок слід здійснювати саме через креативні завдання, враховуючи тенденції учнів до обговорення тем, що хвилюють, до тенденцій регуляції та аналізу власної та чужої поведінки, їх здатності до абстрактно-логічного мислення, до творчості. Розвиток креативних можливостей та комунікативної активності учнів є актуальним і результативним. Саме різноманітність методик робить процес навчання дійсно творчим, збуджує зацікавленість учнів та поліпшує розуміння й засвоєння матеріалу. Працюючи з активними методиками, учні можуть відчути себе першовідкривачами, дослідниками; навчитись працювати в групі, критично мислити, аргументовано висловлювати свою думку, приймати рішення, розв`язувати проблемні ситуації, здобути елементарні навички участі в громадському житті тощо. Форми роботи, які я використовую на уроках, орієнтовані на всебічний розвиток дітей, сприяють досягненню більшістю учнів належного рівня знань, навчають толерантності, поваги до особистої думки (навіть якщо вона і в меншості), виховують почуття справедливості. Використання зазначених форм роботи, методів навчання зумовлює демократизацію навчально-виховного процесу, сприяє розвитку в учнів креативного мислення, вчить бути демократичними, розвинутими, творчими, активними особистостями.

Фото

Електронна пошта

larcom962@gmail.com