Відмінності між версіями «Вірші про дітей»
(Створена сторінка: А я люблю, коли сміються діти А я люблю, коли сміються діти, Коли на личку радість виграє...) |
|||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
А я люблю, коли сміються діти, | А я люблю, коли сміються діти, | ||
+ | |||
Коли на личку радість виграє. | Коли на личку радість виграє. | ||
+ | |||
А усмішка ясним промінням світить... | А усмішка ясним промінням світить... | ||
+ | |||
І в цьому мудрість виховання є. | І в цьому мудрість виховання є. | ||
+ | |||
Коли любов’ю сповнене сердечко, | Коли любов’ю сповнене сердечко, | ||
+ | |||
Турботою за маму й татуся. | Турботою за маму й татуся. | ||
+ | |||
Й за тих, хто поруч, далі й недалечко. | Й за тих, хто поруч, далі й недалечко. | ||
+ | |||
У тому мудрість виховання вся. | У тому мудрість виховання вся. | ||
+ | |||
Коли дитина змалку розуміє, | Коли дитина змалку розуміє, | ||
+ | |||
Що від любові розпочався світ, | Що від любові розпочався світ, | ||
+ | |||
Добро і злобу розрізнити вміє | Добро і злобу розрізнити вміє | ||
+ | |||
І має доброту з маленьких літ | І має доброту з маленьких літ | ||
+ | |||
В своїй душі і наміри хороші, | В своїй душі і наміри хороші, | ||
+ | |||
А світло серця людям роздає | А світло серця людям роздає | ||
+ | |||
Від щедрості людської, не за гроші... | Від щедрості людської, не за гроші... | ||
+ | |||
От в цьому мудрість виховання є. | От в цьому мудрість виховання є. | ||
Рядок 24: | Рядок 39: | ||
Усе незвично. В школу йде дитина. | Усе незвично. В школу йде дитина. | ||
+ | |||
Батьки ведуть за руку в перший клас. | Батьки ведуть за руку в перший клас. | ||
+ | |||
Тривога й страх у серденьку постійно, | Тривога й страх у серденьку постійно, | ||
+ | |||
Що буде потім, там покаже час. | Що буде потім, там покаже час. | ||
+ | |||
А на щоці небажана сльозина, | А на щоці небажана сльозина, | ||
+ | |||
Бо як там буде? Парту з ким ділить? | Бо як там буде? Парту з ким ділить? | ||
+ | |||
Розгублена й налякана дитина, | Розгублена й налякана дитина, | ||
+ | |||
Бо це для неї незбагненна мить. | Бо це для неї незбагненна мить. | ||
+ | |||
Та ти не бійся, сонечко маленьке, | Та ти не бійся, сонечко маленьке, | ||
+ | |||
Все буде добре, тільки не страшись. | Все буде добре, тільки не страшись. | ||
+ | |||
Йди по життю упевнено й легенько | Йди по життю упевнено й легенько | ||
+ | |||
І наполегливо та з радістю учись. | І наполегливо та з радістю учись. | ||
+ | |||
Учитель буде щиро й мудро вчити, | Учитель буде щиро й мудро вчити, | ||
+ | |||
Розкриє всі дороги і путі. | Розкриє всі дороги і путі. | ||
+ | |||
Покаже, як правдиво в світі жити, | Покаже, як правдиво в світі жити, | ||
+ | |||
Як труднощі долати у житті. | Як труднощі долати у житті. | ||
+ | |||
Навчить всьому найкращому, що треба, | Навчить всьому найкращому, що треба, | ||
+ | |||
І подарує мрію і політ. | І подарує мрію і політ. | ||
+ | |||
Прихилить до душі твоєї неба, | Прихилить до душі твоєї неба, | ||
+ | |||
Щоб ти успішним відправлявся в світ. | Щоб ти успішним відправлявся в світ. | ||
+ | |||
Іди до школи радісно й щасливо, | Іди до школи радісно й щасливо, | ||
+ | |||
Стежиною випробувань, удач… | Стежиною випробувань, удач… | ||
+ | |||
Наука — це найбільше в світі диво! | Наука — це найбільше в світі диво! | ||
+ | |||
Іди сміливо в школу і не плач… | Іди сміливо в школу і не плач… | ||
Рядок 54: | Рядок 92: | ||
Не можна дітям в пакості рости, | Не можна дітям в пакості рости, | ||
+ | |||
У потуранні і без заборон. | У потуранні і без заборон. | ||
+ | |||
Це до трагедій може призвести, | Це до трагедій може призвести, | ||
+ | |||
Працює у житті простий закон. | Працює у житті простий закон. | ||
+ | |||
Батьківська велич діє на дітей | Батьківська велич діє на дітей | ||
+ | |||
Й гординя у серцях живе тоді, | Й гординя у серцях живе тоді, | ||
+ | |||
А в поведінці — зверхність до людей, | А в поведінці — зверхність до людей, | ||
+ | |||
То ж ненароком бути і біді. | То ж ненароком бути і біді. | ||
+ | |||
В таких умовах до свавілля — крок, | В таких умовах до свавілля — крок, | ||
+ | |||
Бо беззаконня править у душі, | Бо беззаконня править у душі, | ||
+ | |||
А в серці не добро, а змій клубок, | А в серці не добро, а змій клубок, | ||
+ | |||
Тоді дитя готове зло вершить, | Тоді дитя готове зло вершить, | ||
+ | |||
Упевнене в могутності батьків, | Упевнене в могутності батьків, | ||
+ | |||
У вседозволеності — з рук зійде! | У вседозволеності — з рук зійде! | ||
+ | |||
Безмежний статок очі засліпив, | Безмежний статок очі засліпив, | ||
+ | |||
Та егоїзм по світу їх веде. | Та егоїзм по світу їх веде. | ||
+ | |||
Але змія отруйна назавжди, | Але змія отруйна назавжди, | ||
+ | |||
Хоч превелика чи іще мала. | Хоч превелика чи іще мала. | ||
+ | |||
Від неї ждати можна лиш біди, | Від неї ждати можна лиш біди, | ||
+ | |||
Не світла, не добра, а тільки зла. | Не світла, не добра, а тільки зла. | ||
+ | |||
Творить добро — це ж треба поповзти, | Творить добро — це ж треба поповзти, | ||
+ | |||
Напружувати тіло раз у раз. | Напружувати тіло раз у раз. | ||
+ | |||
А пакості — це як з гори коти! | А пакості — це як з гори коти! | ||
+ | |||
Й нічого більше... Та зупинить час. | Й нічого більше... Та зупинить час. |
Поточна версія на 19:52, 12 лютого 2015
А я люблю, коли сміються діти
А я люблю, коли сміються діти,
Коли на личку радість виграє.
А усмішка ясним промінням світить...
І в цьому мудрість виховання є.
Коли любов’ю сповнене сердечко,
Турботою за маму й татуся.
Й за тих, хто поруч, далі й недалечко.
У тому мудрість виховання вся.
Коли дитина змалку розуміє,
Що від любові розпочався світ,
Добро і злобу розрізнити вміє
І має доброту з маленьких літ
В своїй душі і наміри хороші,
А світло серця людям роздає
Від щедрості людської, не за гроші...
От в цьому мудрість виховання є.
В перший клас
Усе незвично. В школу йде дитина.
Батьки ведуть за руку в перший клас.
Тривога й страх у серденьку постійно,
Що буде потім, там покаже час.
А на щоці небажана сльозина,
Бо як там буде? Парту з ким ділить?
Розгублена й налякана дитина,
Бо це для неї незбагненна мить.
Та ти не бійся, сонечко маленьке,
Все буде добре, тільки не страшись.
Йди по життю упевнено й легенько
І наполегливо та з радістю учись.
Учитель буде щиро й мудро вчити,
Розкриє всі дороги і путі.
Покаже, як правдиво в світі жити,
Як труднощі долати у житті.
Навчить всьому найкращому, що треба,
І подарує мрію і політ.
Прихилить до душі твоєї неба,
Щоб ти успішним відправлявся в світ.
Іди до школи радісно й щасливо,
Стежиною випробувань, удач…
Наука — це найбільше в світі диво!
Іди сміливо в школу і не плач…
Обережно, діти
Не можна дітям в пакості рости,
У потуранні і без заборон.
Це до трагедій може призвести,
Працює у житті простий закон.
Батьківська велич діє на дітей
Й гординя у серцях живе тоді,
А в поведінці — зверхність до людей,
То ж ненароком бути і біді.
В таких умовах до свавілля — крок,
Бо беззаконня править у душі,
А в серці не добро, а змій клубок,
Тоді дитя готове зло вершить,
Упевнене в могутності батьків,
У вседозволеності — з рук зійде!
Безмежний статок очі засліпив,
Та егоїзм по світу їх веде.
Але змія отруйна назавжди,
Хоч превелика чи іще мала.
Від неї ждати можна лиш біди,
Не світла, не добра, а тільки зла.
Творить добро — це ж треба поповзти,
Напружувати тіло раз у раз.
А пакості — це як з гори коти!
Й нічого більше... Та зупинить час.