Відмінності між версіями «Використання фреймових структур у процесі формування комунікативних навичок учнів на уроках іноземної мови»

Поточна версія на 16:26, 12 лютого 2015

Використання фреймових структур у процесі формування комунікативних навичок учнів на уроках іноземної мови Суспільна вимога сьогодення - це школа нового покоління, це акцент на впровадження інноваційних процесів у освітній галузі. На нашу думку, нове у діяльності навчального закладу — це не лише ідеї, підходи, методи, технології, котрі ще не використовували, а й той комплекс елементів або окремі елементи педагогічного процесу, які дають змогу ефективно вирішувати завдання розвитку і саморозвитку творчої особистості вчителя і учня. Це співіснування двох стратегій організації навчання і виховання - традиційної та інноваційної. Проблема оптимального співіснування даних стратегій у сучасний освітній системі полягає у протиріччі між кардинальними змінами у визначенні цілей освіти та сталістю принципів конструювання її змісту. На наш погляд, одним із можливих шляхів створення умов скоординованих дій у рамках реалізації новітніх цілей є поступовий перехід і впровадження сучасних педагогічних технологій, а також інтенсифікація навчально-виховного процесу. Дані фактори суттєво впливають на активізацію розумових дій, розвиток пам’яті школярів, розкриття їх творчого та інтелектуального потенціалу. Дієвими у цьому контексті науковці називають такі способи репрезентації навчального матеріалу: опорні конспекти, концептне (фреймове) структурування, візуалізація, застосування мультимедіа. Можливість інтенсифікувати навчальний процес дозволяє фреймова технологія, яка базується на концепції фрейму, як особливої когнітивної структури. Поняття «фрейму» пов’язано з прізвищем американського дослідника Марвіна Мінського. Він запропонував теорію фреймів («фрейм» - в перекладі з англійської мови означає каркас, система, структура), згідно якої людина пізнає та засвоює нові знання на основі активізації вже відомої, близької за значенням інформації, що зберігається в її довгочасній пам’яті. Подальшими дослідженнями теорії фреймів займалися такі американські вчені, як Ч. Філлмор, З. Шенк та інші. Можливості використання фреймового підходу в методиці викладання іноземних мов вивчали такі вчені, як Є.Є.Соколова, Р. В. Гуріна, І. І. Халєєва, Г. А. Тюріна, Т. Б. Межова та ін. На сучасному етапі не існує єдиного підходу до тлумачення фрейму в лінгвістичній науці. Згідно В. З. Дем’янкову, фрейм – це структура даних для представлення стереотипних ситуацій. Він також включає в себе організацію представлення знань, які зберігаються у пам’яті, а також обробку і процес логічного висновку. В концепції І. Гофмана, «фрейм» асоціюється з англійським словом framework(каркас) і вказує на аналітичні базові елементи, завдяки яким ми пізнаємо свій власний досвід в межах певної ситуації. Визначаючи фрейм, М. Л. Макаров зазначає, що на відміну від тривіального набору асоціацій, фрейми містять лише найсуттєвішу типову і потенційно можливу інформацію, що асоціюється з даним концептом. У контексті означеної проблеми значущими є дослідження про роль знаково-символічних структур у розвитку мислення людини (Л.Виготський, Р. Немов), технології інтенсифікації навчання (С. Лисенкова, В. Шаталов, Л.Підласий), теоретичні та методичні засади впровадження фреймового підходу (Р. Гуріна, М. Мінський), проблеми формування уміння репрезентувати навчальні тексти (О. Горошкіна, В. Павлова, В. Паламарчук), питання удосконалення загальнонавчальних умінь (В.А.Кулько, В.Ф.Паламарчук, Г.В.Писарук, Л.В.Скуратівський, Т.Д.Цехмістрова). Концепція навчання англійської мови передбачає опору на фундаментальність сучасних дидактичної, психологічної та методичної наук, враховує те, що різні точки зору функціонують на основі взаємодоповнюваності та набувають максимальної ефективності за певних умов організації навчального процесу. Важливим успіхом вивчення англійської мови є розуміння того, що мова найкраще засвоюється тоді, коли учням пропонується індивідуальна методична увага й участь, які ґрунтуються на аналізі особистісних навчальних потреб і відповідальності, забезпечення навчального процесу видами та типами діяльності, що сприяють використанню мови. Основною метою навчання англійської мови є формування в учнів комунікативної компетенції, що означає оволодіння мовою як засобом міжкультурного спілкування, розвиток умінь використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу, а також використання новітніх методів. Відповідно до загальноєвропейських вимог щодо мовної освіти визначають пріоритетним структурований підхід до вивчення іноземної мови, в межах даного підходу ті, що навчаються, беруть активну участь у процесі навчання оволодіння мовою. Як показує практика, застосування фреймового структурування у процесі викладання іноземної мови значною мірою підвищує рівень комунікативних навичок школярів, дозволяє оптимізувати засвоєння нового матеріалу. Функція фреймових технологій у навчанні іноземної мови полягає в забезпеченні реалізації інтенсивного засвоєння лексичних, граматичних та стилістичних норм іноземної мови, ефективному вилученню інформації, сприйнятті та її відтворенні у мовленні. До того ж, фреймові технології сприяють формуванню системного мислення, необхідного для формування різних типів висловлювань іноземною мовою. Фреймовий підхід до організації знань базується на фреймуванні, що є високоефективним способом стиснення певної інформації. Доцільність використання фреймових технологій у навчанні іноземної мови пояснюється тим, фреймова структура, яка містить ядро або ключове тематичне поняття, і периферію, тобто решту тематичної лексики згрупованої навколо ядра, може значно збільшити ефективність вивчення лексики на основі засвоєння логіко-семантичних відношень між словами. Під час навчання іноземної мови функцію таких фреймових структур виконують асоціативні малюнки, символи, схеми, опорні слова і графічні зображення, які сприяють спрощенню, візуалізації тієї інформації, яку необхідно засвоїти. Ураховуючи те, що під час сприйняття і розуміння матеріал потрапляє в пам’ять у згорнутому вигляді, то вводити інформацію теж варто структуровано, використовуючи таблиці, схеми, графічні зображення тощо. Структурування навчального матеріалу, який необхідно засвоїти школярам на уроках іноземної мови, необхідно застосовувати із врахуванням принципів: системності (чіткої логічної структури, доступної організації знань); інтерактивності (ефективного діалогу між учасниками навчально-виховного процесу); модульності (інформація вводиться логічно завершеними блоками, поєднаними тематично) адаптивності (адаптація навчальної інформації до інтелектуальних здібностей учнів); індивідуалізації та диференціації (врахування індивідуальних особливостей дітей, їх мовленнєвих умінь та навичок); рефлексії (відтворення усвідомленого осмислення предметної діяльності, навчального матеріалу). Обробка і презентація інформації полягає у стисненні навчального матеріалу і введенні його короткого змісту у вигляді опори – знаково-символічного, схематичного, логічно послідовного зображення головного з широким використанням асоціацій. Використання фреймів на уроках іноземної мови інтенсифікує засвоєння предмету, що досягається внаслідок активізації пізнавальної діяльності школярів, які краще сприймають образну інформацію, схеми, символи, малюнки – і, як наслідок, навчальний матеріал стає доступним і легше запам’ятовується. Робота з фреймовими опорами дає учням можливість не лише пасивно сприймати матеріал, а й доповнювати їх, тим самим демонструвати якість засвоєння вивченого. Використання даної технології дозволяє раціонально та продуктивно розподіляти час на різних етапах урочної діяльності. Будь-який фрейм складається зі слотів, які обов’язково повинні бути заповненими або вчителем, або учнями – в залежності від мети відповідного завдання. Використання фреймового структурування у практичній діяльності можна назвати алгоритмом, який і полягає в основі фреймової педагогічної технології. Відповідно до мовленнєвого спрямування можна виділити такі фрейми: -лінгвістичні (передбачають формування в учнів навичок письма, говоріння, вмінь користуватися лексичним та граматичним матеріалом) У процесі формування навичок говоріння доречним є застосування комунікативних слотів – учні складають діалоги за поданим фреймом. Даний вид роботи є ефективним на різних етапах вивчення тієї чи іншої теми. -специфічні або тематичні (побудовані на матеріалі спеціальних предметів або тем) Так на етапі введення нового матеріалу фреймові структури можна використати як репродуктивні вправи, тобто слоти заповнюються учнями за аналогією і вчитель слідкує за правильністю виконання відповідного завдання, у разі потреби вносить корективи. На другому етапі коли учні вже мають елементарні знання з певної теми, процес сприйняття фреймів проходить швидше, і тому зміст слотів можна ускладнювати – відповідно продуктивність розумової діяльності школярів. У ході закріплення вивченого за допомогою фреймових структур можна вже повністю перевірити рівень оволодіння учнями певного матеріалу, а також автоматизацію їх умінь та навичок. Як варіант, можна запропонувати учням тему і назву слотів для самостійного заповнення з використанням різних інформаційних джерел. З метою активізації розумової діяльності школярів можна запропонувати учням підготувати фрейми для взаємоперевірки знань. Даний вид роботи доцільно застосовувати і в індивідуальній, і в груповій формі. Безперечною перевагою фреймів є те, що вони мають високу ємність, легко використовуються під час проблемного навчання, передбачають самостійну роботу учнів, вдало поєднуються з інтерактивними вправами, розвивають критичне мислення, творчу уяву школярів, здатність узагальнювати, орієнтуватися у різних ситуаціях, що в сучасних умовах розвитку освіти є достатньо актуальним. Існують певні вимоги до складання фреймів: матеріал подається схематично, змістовно, логічно завершено, тобто структуровано. Як показує практика, постійне залучення учнів до роботи з фреймовими структурами на уроках іноземної мови розвиває в них загальнонавчальні уміння та навички: -удосконалення логічних умінь аналізу, синтез, узагальнення, виділення головного; -пояснення сутності ключових понять теми; -здійснити компресію вихідного тексту; -розвиток пам’яті, уваги, критичного мислення. Висновок Використання фреймової технології дозволяє: -систематизувати знання учнів; -чітко розподіляти час не тільки на уроці, але й при викладенні всього навчального матеріалу; -поступово змінюється діяльність учнів від репродуктивної до продуктивної; -знання учнів поглиблюються; -реалізувати принципи диференціації та індивідуалізації; -урізноманітнити навчальну діяльність та зменшити втомлюваність учнів на уроках; -підвищити рівень мотивації до навчання.