Відмінності між версіями «Користувач:Лідія Романенко»
(→Корисні посилання:) |
(→Мої проекти) |
||
| Рядок 49: | Рядок 49: | ||
===''Мої проекти''=== | ===''Мої проекти''=== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [ | ||
| + | I. Актуальність проблеми | ||
| + | На сучасному етапі розвитку України ситуація на ринку праці поступово стабілізується та відзначається позитивною динамікою. Підвищення економічної активності населення, сприяння його зайнятості, боротьба з бідністю, посилення соціального захисту від безробіття, створення конкурентних переваг робочої сили шляхом державного регулювання ринку праці входять в число національних пріоритетів і стратегічних завдань Президента і Уряду України. Необхідними умовами виконання цих завдань є підвищення професійних якостей робочої сили та формування соціально відповідального ставлення до вибору професії учнівської молоді. | ||
| + | Професійна орієнтація виступає як один із пріоритетних напрямків у формуванні кадрової політики держави та досягненні продуктивної зайнятості населення. За своїм призначенням професійна орієнтація є складовою загальнонаціональної системи прогнозування розвитку професійного потенціалу країни, важливим економічним резервом. | ||
| + | Проте за даними державної служби зайнятості в Київській області спостерігається збільшення дисбалансу між попитом і пропозицією робочої сили у професійно-кваліфікаційному і кількісному вимірах. Має місце перенасиченість ринку праці спеціалістами економічного та юридичного напрямів. У той же час існує потреба у спеціалістах інженерно - технічних напрямів , а також кваліфікованих робітниках, зокрема операторах верстатів з програмним керуванням, токарях, фрезерувальниках, електромонтерах, електрозварниках, лаборантів з обслуговування комп’ютерної техніки та інші. | ||
| + | Така ситуація на ринку праці обумовлена рядом чинників, серед яких: | ||
| + | 1) відсутність єдиної стратегії кадрової політики та профорієнтаційної роботи в області за цілями, змістом, технологією, організацією та визначеним кінцевим результатом; | ||
| + | 2) відсутність системи прогнозування потреб у фахівцях різних галузей, співставлення напрямів і перспектив соціально-економічного розвитку області, потреб ринку праці та індивідуальних запитів випускників навчальних закладів; | ||
| + | 3) відсутність координації й співпраці всіх соціальних інститутів, навчальних закладів, організацій, установ та окремих учасників профорієнтаційного процесу в межах області, а саме: дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних навчальних закладів, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, центрів зайнятості, закладів охорони здоров’я, служб у справах сім’ї та молоді, засобів масової інформації, батьків та інших; | ||
| + | 4) відсутність наступності, цілеспрямованості та безперервності профорієнтаційної роботи у навчальних закладах; | ||
| + | 5) стихійність, неконтрольованість та епізодичність формування професійного самовизначення учнівської молоді; | ||
| + | 6) спрямованість профорієнтаційної роботи на вибір профілю навчання у старшій школі; | ||
| + | 7) використання застарілих технологій проведення профорієнтаційної роботи; | ||
| + | 8) недостатній рівень підготовленості педагогічних працівників до проведення профорієнтації; | ||
| + | 9) спрямованість професійної орієнтації учнів у загальноосвітніх навчальних закладах не на потреби економіки, а на ажіотажний попит на певні спеціальності та одержання лише вищої освіти. | ||
| + | Така ситуація призводить до того, що після закінчення навчання у закладі професійної освіти молодим спеціалістам не гарантується працевлаштування і значна частина випускників стають безробітними. Також істотно погіршується ситуація із забезпеченням підприємств та організацій кваліфікованою робочою силою. | ||
| + | Професійна дезорієнтація школярів сприяє формуванню невпевненості у власному професійному майбутньому. У той же час професійно-кваліфікаційний дисбаланс на ринку праці загрожує гальмуванням ринкових перетворень в економіці країни та області. | ||
| + | Зміна пріоритетів, перехід до ринкових відносин, виникнення ринку праці вимагають нової концепції профорієнтації, як невід’ємної ланки системи відтворення трудових ресурсів. | ||
| + | Саме системна, комплексна і цілеспрямована профорієнтаційна робота із залученням роботодавців, навчальних закладів, державної служби зайнятості є найбільш дієвим засобом запобігання молодіжному безробіттю та формування у молоді мотивації до праці, усвідомленого вибору професій, що сприяє адаптації у суспільстві та самореалізації у житті. | ||
===''Мої файли''=== | ===''Мої файли''=== | ||
Версія за 12:08, 12 лютого 2015
Зміст
Прізвище, ім'я, по батькові:
Романенко Лідія Миколаївна
Регіон:
Дніпропетровська обл. м. Павлоград
Місце роботи:
Павлоградська ЗШ І-ІІІст. №5
Посада:
Вчитель початкових класів
Персональний сайт (навчального закладу)
Професійне кредо
Якщо вчитель поєднує в собі любов до справи і до учня, він — досконалий учитель.
Л. Толстой
Електронна пошта
hjvfytyrj05@gmail.com
Мій внесок
Мій блог
Мій сайт
Наша група
Група Веб 2.0_09.02.2015-21.02.2015року
Мої проекти
[ I. Актуальність проблеми На сучасному етапі розвитку України ситуація на ринку праці поступово стабілізується та відзначається позитивною динамікою. Підвищення економічної активності населення, сприяння його зайнятості, боротьба з бідністю, посилення соціального захисту від безробіття, створення конкурентних переваг робочої сили шляхом державного регулювання ринку праці входять в число національних пріоритетів і стратегічних завдань Президента і Уряду України. Необхідними умовами виконання цих завдань є підвищення професійних якостей робочої сили та формування соціально відповідального ставлення до вибору професії учнівської молоді. Професійна орієнтація виступає як один із пріоритетних напрямків у формуванні кадрової політики держави та досягненні продуктивної зайнятості населення. За своїм призначенням професійна орієнтація є складовою загальнонаціональної системи прогнозування розвитку професійного потенціалу країни, важливим економічним резервом. Проте за даними державної служби зайнятості в Київській області спостерігається збільшення дисбалансу між попитом і пропозицією робочої сили у професійно-кваліфікаційному і кількісному вимірах. Має місце перенасиченість ринку праці спеціалістами економічного та юридичного напрямів. У той же час існує потреба у спеціалістах інженерно - технічних напрямів , а також кваліфікованих робітниках, зокрема операторах верстатів з програмним керуванням, токарях, фрезерувальниках, електромонтерах, електрозварниках, лаборантів з обслуговування комп’ютерної техніки та інші. Така ситуація на ринку праці обумовлена рядом чинників, серед яких: 1) відсутність єдиної стратегії кадрової політики та профорієнтаційної роботи в області за цілями, змістом, технологією, організацією та визначеним кінцевим результатом; 2) відсутність системи прогнозування потреб у фахівцях різних галузей, співставлення напрямів і перспектив соціально-економічного розвитку області, потреб ринку праці та індивідуальних запитів випускників навчальних закладів; 3) відсутність координації й співпраці всіх соціальних інститутів, навчальних закладів, організацій, установ та окремих учасників профорієнтаційного процесу в межах області, а саме: дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних навчальних закладів, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, центрів зайнятості, закладів охорони здоров’я, служб у справах сім’ї та молоді, засобів масової інформації, батьків та інших; 4) відсутність наступності, цілеспрямованості та безперервності профорієнтаційної роботи у навчальних закладах; 5) стихійність, неконтрольованість та епізодичність формування професійного самовизначення учнівської молоді; 6) спрямованість профорієнтаційної роботи на вибір профілю навчання у старшій школі; 7) використання застарілих технологій проведення профорієнтаційної роботи; 8) недостатній рівень підготовленості педагогічних працівників до проведення профорієнтації; 9) спрямованість професійної орієнтації учнів у загальноосвітніх навчальних закладах не на потреби економіки, а на ажіотажний попит на певні спеціальності та одержання лише вищої освіти. Така ситуація призводить до того, що після закінчення навчання у закладі професійної освіти молодим спеціалістам не гарантується працевлаштування і значна частина випускників стають безробітними. Також істотно погіршується ситуація із забезпеченням підприємств та організацій кваліфікованою робочою силою. Професійна дезорієнтація школярів сприяє формуванню невпевненості у власному професійному майбутньому. У той же час професійно-кваліфікаційний дисбаланс на ринку праці загрожує гальмуванням ринкових перетворень в економіці країни та області. Зміна пріоритетів, перехід до ринкових відносин, виникнення ринку праці вимагають нової концепції профорієнтації, як невід’ємної ланки системи відтворення трудових ресурсів. Саме системна, комплексна і цілеспрямована профорієнтаційна робота із залученням роботодавців, навчальних закладів, державної служби зайнятості є найбільш дієвим засобом запобігання молодіжному безробіттю та формування у молоді мотивації до праці, усвідомленого вибору професій, що сприяє адаптації у суспільстві та самореалізації у житті.
Мої файли
Мої закладки
В хвилини відпочинку...
Люблю читати, вишивати,доглядати за квітами .
