Відмінності між версіями «Навчальний проект Розвиток знань про прогресії»
Матеріал з Iteach WIKI
(→Результати дослідження) |
(→Результати дослідження) |
||
| Рядок 31: | Рядок 31: | ||
Ця ж задача багато разів з різними варіаціями повторювалась і у інших народів в інші часи. Наприклад, у книзі XIII ст. «Книга абакa» [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B1%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%87%D1%87%D1%96 Леонардо Пізанського(Фібоначчи)] є задача, в якій фігурують 7 старух, що направились до Риму (імовірно, паломниць), у кожної з яких 7 мулів, на кожному з яких по 7 мішків, і в кожному з яких по 7 хлібів, в кожному з яких по 7 ножів, і кожен з яких в 7 ножнах. В задачі питають, скільки всього предметів.<br>Дослідники стверджують, давні вавілоняни також добре були знайомі з обома прогресіями.<br> | Ця ж задача багато разів з різними варіаціями повторювалась і у інших народів в інші часи. Наприклад, у книзі XIII ст. «Книга абакa» [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B1%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%87%D1%87%D1%96 Леонардо Пізанського(Фібоначчи)] є задача, в якій фігурують 7 старух, що направились до Риму (імовірно, паломниць), у кожної з яких 7 мулів, на кожному з яких по 7 мішків, і в кожному з яких по 7 хлібів, в кожному з яких по 7 ножів, і кожен з яких в 7 ножнах. В задачі питають, скільки всього предметів.<br>Дослідники стверджують, давні вавілоняни також добре були знайомі з обома прогресіями.<br> | ||
| − | [[Файл:Shahu.jpg|120px|thumb|left]] Безумовно найвідомішою із старовинних задач на прогресії безумовно є легенда про [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F_%D1%88%D0%B0%D1%85%D0%BC%D0%B0%D1%82 винайдення шахів].Астрономічна яку згідно домовленості мали видати у нагороду старцю просто приголомшує Ця задача яскраво представляє характер геометричної послідовності.<br>Наступний вчений, що вніс величезний вклад у вчення про прогресії є [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%B4 Архімед]. В творі Квадратура параболи Архімед довів, що площа сегмента параболи, що відскається від неї прямою, складає 4/3 від площи вписаного в цей сегмент трикутника. Для доведення Архімед підрахував сумму нескінченної геометричної прогресії зі знаменником 1/4.<br> Також відома цікава легенда про дитинство [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%83%D1%81%D1%81,_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_%D0%A4%D1%80%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%B8%D1%85 Карла Фрідріха Гауса].Згідно з цією легендою, шкільний вчитель математики, щоб завантажити дітей на тривалий час, запропонував їм підрахувати суму чисел від 1 до 100. Маленький Гаус помітив, що попарні суми з протилежних кінців однакові: 1+100=101, 2+99=101 і т. д., і миттєво отримав результат: 50*101=5050.<br> [[Файл:arifmetika.jpg|200px|right| Арифметика Магницкого]]Багато задач на прогресії можна знайти в першій російській математчній енциклопедії [http://amnesia.pavelbers.com/Arifmetika%20Magnizkogo.htm "Арифметика"] написаної [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%BA%D0%B8%D0%B9,_%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%A4%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Леонтієм Магніцьким]. В цій же книжці знайшов і задачу про "Суперпропозицію з конем" автор збірника "Живая алгебра" [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD,_%D0%AF%D0%BA%D0%BE%D0%B2_%D0%98%D1%81%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Я.І. Перельман][[Файл: | + | [[Файл:Shahu.jpg|120px|thumb|left]] Безумовно найвідомішою із старовинних задач на прогресії безумовно є легенда про [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F_%D1%88%D0%B0%D1%85%D0%BC%D0%B0%D1%82 винайдення шахів].Астрономічна яку згідно домовленості мали видати у нагороду старцю просто приголомшує Ця задача яскраво представляє характер геометричної послідовності.<br>Наступний вчений, що вніс величезний вклад у вчення про прогресії є [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%B4 Архімед]. В творі Квадратура параболи Архімед довів, що площа сегмента параболи, що відскається від неї прямою, складає 4/3 від площи вписаного в цей сегмент трикутника. Для доведення Архімед підрахував сумму нескінченної геометричної прогресії зі знаменником 1/4.<br> Також відома цікава легенда про дитинство [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%83%D1%81%D1%81,_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_%D0%A4%D1%80%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%B8%D1%85 Карла Фрідріха Гауса].Згідно з цією легендою, шкільний вчитель математики, щоб завантажити дітей на тривалий час, запропонував їм підрахувати суму чисел від 1 до 100. Маленький Гаус помітив, що попарні суми з протилежних кінців однакові: 1+100=101, 2+99=101 і т. д., і миттєво отримав результат: 50*101=5050.<br> [[Файл:arifmetika.jpg|200px|right| Арифметика Магницкого]]Багато задач на прогресії можна знайти в першій російській математчній енциклопедії [http://amnesia.pavelbers.com/Arifmetika%20Magnizkogo.htm "Арифметика"] написаної [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%BA%D0%B8%D0%B9,_%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%A4%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Леонтієм Магніцьким]. В цій же книжці знайшов і задачу про "Суперпропозицію з конем" автор збірника "Живая алгебра" [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD,_%D0%AF%D0%BA%D0%BE%D0%B2_%D0%98%D1%81%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Я.І. Перельман][[Файл:Koni.jpg|700px]] |
== Висновки== | == Висновки== | ||
Версія за 11:06, 10 липня 2011
Зміст
Назва проекту
Увага! Суперпропозиція!
Автори проекту
Тиненик Ірина
Тема дослідження
Чого вчить історія?
Питання для дослідження
Як давно відомі людям прогресії та їх властивості?
Гіпотеза дослідження
Ми припускаємо, що людям давно відомі прогресії, бо натуральний ряд чисел це найпростіша арифметична прогресія, а математика розвивалась виходячи з практичних потреб людей.
Мета дослідження
З'ясуватим чи існують приклади старовинних задачна використання арифметичної та геометричної прогресій, до якого часу вони відносяться і розв'язати їх.
Результати дослідження
Найдавнішою відомою задачею на використання прогресії вважається задача про поділ хліба з так званого папірусу Рінда.
Звучить вона приблизно таким чином: 100 мір хліба потрібно розділити між пятьма чоловіками таким чином, щоб другий отримав на стільки ж більше ніж перший, на скільки третій отримав більше другого, четвертий більше третього і п'ятий більше четвертого. Крім того, двоє перших мають отримати в 7 разів меньше трьох інших. Скількі потрібно дати кожному?
Розв'язування:
доля першого х, доля другого х + у, доля третього х + 2y,
доля четвертого х + 3y, доля п'ятого х + 4y.
отримаємо систему рівнянь і після її розв'язування отримаємо відповідь.
Ця ж задача багато разів з різними варіаціями повторювалась і у інших народів в інші часи. Наприклад, у книзі XIII ст. «Книга абакa» Леонардо Пізанського(Фібоначчи) є задача, в якій фігурують 7 старух, що направились до Риму (імовірно, паломниць), у кожної з яких 7 мулів, на кожному з яких по 7 мішків, і в кожному з яких по 7 хлібів, в кожному з яких по 7 ножів, і кожен з яких в 7 ножнах. В задачі питають, скільки всього предметів.
Дослідники стверджують, давні вавілоняни також добре були знайомі з обома прогресіями.
Наступний вчений, що вніс величезний вклад у вчення про прогресії є Архімед. В творі Квадратура параболи Архімед довів, що площа сегмента параболи, що відскається від неї прямою, складає 4/3 від площи вписаного в цей сегмент трикутника. Для доведення Архімед підрахував сумму нескінченної геометричної прогресії зі знаменником 1/4.
Також відома цікава легенда про дитинство Карла Фрідріха Гауса.Згідно з цією легендою, шкільний вчитель математики, щоб завантажити дітей на тривалий час, запропонував їм підрахувати суму чисел від 1 до 100. Маленький Гаус помітив, що попарні суми з протилежних кінців однакові: 1+100=101, 2+99=101 і т. д., і миттєво отримав результат: 50*101=5050.
Висновки
Наша гіпотеза підтвердилась і дійсно з досліджених джерел видно, що властивості арифметичної і геометричної прогресій досить давно зацікавили людей. І як дотепно дехто з них використовував це знання.
Корисні посилання
ван дер Варден ПРОБУЖДАЮЩАЯСЯ НАУКА. Математика древнего Египта, Вавилона и Греции Перевод с голландского И.Н.Веселовского, Москва, 1959
Сектор редкой книги НБ С.Петербурга
Арифметика Магницкого
