Відмінності між версіями «Учнівська wiki-стаття "Синтаксична роль дієслова?"»

Поточна версія на 12:24, 15 лютого 2014

Назва проекту

Вживання дієслів

Автори проекту

Група учнів 7 класу

Тема дослідження

Вживання дієслів у різних стилях мовлення

Проблема дослідження

Де найчастіше вживаються дієслова?

Гіпотеза дослідження

Дієслова найчастіше вживаються в розмовно-побутовому та художньому стилях.

Мета дослідження

Метою дослідження є з’ясування найуживаніших дієслів

Результати дослідження

Часи дієслів В українській мові є чотири часи дієслова: теперішній, минулий, давноминулий і майбутній. Теперішній час означає дію, яка відбувається постійно або в момент мовлення. Дієслова у теперішньому часі завжди недоконаного виду і змінюються за особами й числами. Минулий час означає дію, яка відбувалася або відбулася до моменту мовлення про неї. Дієслова минулого часу можуть бути і недоконаного і доконаного виду. Минулий час змінюється за родами і числами. Давньоминулий час (плюсквамперфект) означає дію, що відбувалася або відбулася до іншої дії в минулому. Утворюється через поєднання форми минулого часу відповідного дієслова зі службовим дієсловом "бути" (також у минулому часі): був подумав, збирався був. Дієслова давньоминулого часу можуть бути доконаного і недоконаного виду. Давньоминулий час змінюється за родами та числами. Майбутній час означає дію, яка відбувається після мовлення про неї. Майбутній час має три форми: просту доконаного виду (посаджу, зберу), просту недоконаного виду (садитиму, збиратиму) та складену недоконаного виду (буду садити, буду збирати). В українській мові розрізняють три способи дієслів: дійсний, умовний і наказовий. Дійсний спосіб означає реальну дію, тобто таку, яка відбулася чи відбувалася, відбувається чи відбудеться. Н-д: пожовтіла картопля. Жовте листя так легко летить повз вікно. Дієслова дійсного способу можуть вживатися із заперечною часткою не: Не гріє сонце на чужині. Дієслова дійсного способу змінюються за часами, а в теперішньому і майбутньому часі — за особами. Умовний спосіб означає дію бажану або можливу за певних умов: Хотіла б я піснею стати у свою хвилину ясну. Дієслова умовного способу утворюються від дієслів минулого часу за допомогою частки б і би. Дієслова умовного способу не мають часу і особи, а змінюються за родами і числами. Наказовий спосіб дієслова через наказ, прохання, побажання, заклик, пораду виражає спонукання до дії. Дія реально ще не існує і не існувала, але той, хто говорить, сподівається що вона повинна відбутися: Грай же, море, мовчіть, гори, Гуляй, буйний, полем! Плачте, діти козацькії, — Така ваша доля! Дієслова наказового способу не мають форм часу, але вони змінюються за особами в однині і множині. В однині вони мають форму 2-ї особи, а в множині — 1-ї і 2-ї. Спеціальної форми 3-ї особи наказовий спосіб не має. Якщо треба передати наказ у 3-їй особі, то вживаються частки хай, нехай і форма 3-ї особи дійсного способу: Хай не зітруться підкови, хай не підіб'ються ваші коні (Гонч). Види дієслів Вид — одна з найважливіших ознак дієслова. Дієслова можуть означати дію завершену і незавершену. Залежно від цього вони поділяються на дієслова недоконаного і доконаного виду. Дієслова недоконаного виду означають незавершену дію і відповідають на питання що робити? що робив? що роблю? що буду робити? Дієслова доконаного виду означають дію завершену і відповідають на питання що зробити? що зробив? що зроблю? Дієслову даного виду переважно відповідає дієслово іншого виду. Лексичне значення таких дієслів на має змінюватися: іти — прийти, шити — пошити. Такі дієслова утворюють видові пари. Доконаний вид дієслова утворюється від недоконаного виду за допомогою: наговоритися, розгомонітися, розгніватися, роздратуватися, надуматися, натерпітися, надивитися, насміятися, напрацюватися. Лише недоконаний вид мають дієслова: гордувати, грабувати, бродити, літати, володіти, зимувати, лихоманити, тріумфувати, намагатися, прагнути, марити, потребувати, зорити, імпонувати. Окремі дієслова поєднують у собі значення як доконаного, так і недоконаного виду. До них належать дієслова з суфіксом — ува; переважно іншомовного походження: гарантувати, організувати, телеграфувати, наслідувати, воєнізувати, а також веліти, женити.

Висновки

Таким чином ми з’ясували, що дієслова найчастіше вживаються в розмовно-побутовому та художньому стилях, мають спосіб, час, вид, рід та число, дієвідміну, особу.

Корисні ресурси

http://www.iteach.com.ua – український сайт програми Intel «Навчання для майбутнього».

http://www.iteach.ru — російський сайт програми Intel «Навчання для майбутнього»

http://www.mon.gov.ua/ - Intel® Teach

http://www.osvita.org – Освітньо-консультативний центр "Освіта"

http://ostriv.in.ua – освітній портал „Острів знань”

Підручник Глазова О.О. Рідна мова. 7 клас : Підруч. для загальноосвіт. навч. закл. / О.О. Глазова — К. : Генеза, 2007. — 288 с.