Відмінності між версіями «Учнівська wiki-стаття "Синтаксична роль дієслова?"»
(Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Вікі-стаття учня}}) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Назва проекту== | ==Назва проекту== | ||
| + | |||
| + | Вживання дієслів | ||
==Автори проекту== | ==Автори проекту== | ||
| + | |||
| + | Група учнів 7 класу | ||
==Тема дослідження== | ==Тема дослідження== | ||
| + | |||
| + | Вживання дієслів у різних стилях мовлення | ||
==Проблема дослідження== | ==Проблема дослідження== | ||
| + | |||
| + | Де найчастіше вживаються дієслова? | ||
==Гіпотеза дослідження== | ==Гіпотеза дослідження== | ||
| + | |||
| + | Дієслова найчастіше вживаються в розмовно-побутовому та художньому стилях. | ||
==Мета дослідження== | ==Мета дослідження== | ||
| + | |||
| + | Метою дослідження є з’ясування найуживаніших дієслів | ||
==Результати дослідження== | ==Результати дослідження== | ||
| + | |||
| + | Часи дієслів | ||
| + | В українській мові є чотири часи дієслова: теперішній, минулий, давноминулий і майбутній. | ||
| + | Теперішній час означає дію, яка відбувається постійно або в момент мовлення. Дієслова у теперішньому часі завжди недоконаного виду і змінюються за особами й числами. | ||
| + | Минулий час означає дію, яка відбувалася або відбулася до моменту мовлення про неї. Дієслова минулого часу можуть бути і недоконаного і доконаного виду. Минулий час змінюється за родами і числами. | ||
| + | Давньоминулий час (плюсквамперфект) означає дію, що відбувалася або відбулася до іншої дії в минулому. Утворюється через поєднання форми минулого часу відповідного дієслова зі службовим дієсловом "бути" (також у минулому часі): був подумав, збирався був. Дієслова давньоминулого часу можуть бути доконаного і недоконаного виду. Давньоминулий час змінюється за родами та числами. | ||
| + | Майбутній час означає дію, яка відбувається після мовлення про неї. Майбутній час має три форми: просту доконаного виду (посаджу, зберу), просту недоконаного виду (садитиму, збиратиму) та складену недоконаного виду (буду садити, буду збирати). | ||
| + | Способи дієслів | ||
| + | В українській мові розрізняють три способи дієслів: дійсний, умовний і наказовий. | ||
| + | Дійсний спосіб означає реальну дію, тобто таку, яка відбулася чи відбувалася, відбувається чи відбудеться. Н-д: пожовтіла картопля. Жовте листя так легко летить повз вікно. | ||
| + | Дієслова дійсного способу можуть вживатися із заперечною часткою не: Не гріє сонце на чужині. | ||
| + | Дієслова дійсного способу змінюються за часами, а в теперішньому і майбутньому часі — за особами. | ||
| + | Умовний спосіб означає дію бажану або можливу за певних умов: Хотіла б я піснею стати у свою хвилину ясну. | ||
| + | Дієслова умовного способу утворюються від дієслів минулого часу за допомогою частки б і би. | ||
| + | Дієслова умовного способу не мають часу і особи, а змінюються за родами і числами. | ||
| + | Наказовий спосіб дієслова через наказ, прохання, побажання, заклик, пораду виражає спонукання до дії. Дія реально ще не існує і не існувала, але той, хто говорить, сподівається що вона повинна відбутися: Грай же, море, мовчіть, гори, Гуляй, буйний, полем! Плачте, діти козацькії, — Така ваша доля! | ||
| + | Дієслова наказового способу не мають форм часу, але вони змінюються за особами в однині і множині. В однині вони мають форму 2-ї особи, а в множині — 1-ї і 2-ї. | ||
| + | Спеціальної форми 3-ї особи наказовий спосіб не має. Якщо треба передати наказ у 3-їй особі, то вживаються частки хай, нехай і форма 3-ї особи дійсного способу: Хай не зітруться підкови, хай не підіб'ються ваші коні (Гонч). | ||
| + | Види дієслів | ||
| + | Вид — одна з найважливіших ознак дієслова. Дієслова можуть означати дію завершену і незавершену. Залежно від цього вони поділяються на дієслова недоконаного і доконаного виду. Дієслова недоконаного виду означають незавершену дію і відповідають на питання що робити? що робив? що роблю? що буду робити? Дієслова доконаного виду означають дію завершену і відповідають на питання що зробити? що зробив? що зроблю? | ||
| + | Дієслову даного виду переважно відповідає дієслово іншого виду. Лексичне значення таких дієслів на має змінюватися: іти — прийти, шити — пошити. Такі дієслова утворюють видові пари. | ||
| + | Доконаний вид дієслова утворюється від недоконаного виду за допомогою: | ||
| + | наговоритися, розгомонітися, розгніватися, роздратуватися, надуматися, натерпітися, надивитися, насміятися, напрацюватися. | ||
| + | Лише недоконаний вид мають дієслова: гордувати, грабувати, бродити, літати, володіти, зимувати, лихоманити, тріумфувати, намагатися, прагнути, марити, потребувати, зорити, імпонувати. | ||
| + | Окремі дієслова поєднують у собі значення як доконаного, так і недоконаного виду. До них належать дієслова з суфіксом — ува; переважно іншомовного походження: гарантувати, організувати, телеграфувати, наслідувати, воєнізувати, а також веліти, женити. | ||
==Висновки== | ==Висновки== | ||
| + | |||
| + | Таким чином ми з’ясували, що дієслова найчастіше вживаються в розмовно-побутовому та художньому стилях, мають спосіб, час, вид, рід та число, дієвідміну, особу. | ||
==Корисні ресурси== | ==Корисні ресурси== | ||
| + | |||
| + | http://www.iteach.com.ua – український сайт програми Intel «Навчання для майбутнього». | ||
| + | http://www.iteach.ru — російський сайт програми Intel «Навчання для майбутнього» | ||
| + | http://www.mon.gov.ua/ - Intel® Teach | ||
| + | http://www.osvita.org – Освітньо-консультативний центр "Освіта" | ||
| + | http://ostriv.in.ua – освітній портал „Острів знань” | ||
| + | Підручник Глазова О.О. Рідна мова. 7 клас : Підруч. для загальноосвіт. навч. закл. / О.О. Глазова — К. : Генеза, 2007. — 288 с. | ||
[[Категорія: Шаблони]] | [[Категорія: Шаблони]] | ||
Версія за 17:28, 14 лютого 2014
Зміст
Назва проекту
Вживання дієслів
Автори проекту
Група учнів 7 класу
Тема дослідження
Вживання дієслів у різних стилях мовлення
Проблема дослідження
Де найчастіше вживаються дієслова?
Гіпотеза дослідження
Дієслова найчастіше вживаються в розмовно-побутовому та художньому стилях.
Мета дослідження
Метою дослідження є з’ясування найуживаніших дієслів
Результати дослідження
Часи дієслів В українській мові є чотири часи дієслова: теперішній, минулий, давноминулий і майбутній. Теперішній час означає дію, яка відбувається постійно або в момент мовлення. Дієслова у теперішньому часі завжди недоконаного виду і змінюються за особами й числами. Минулий час означає дію, яка відбувалася або відбулася до моменту мовлення про неї. Дієслова минулого часу можуть бути і недоконаного і доконаного виду. Минулий час змінюється за родами і числами. Давньоминулий час (плюсквамперфект) означає дію, що відбувалася або відбулася до іншої дії в минулому. Утворюється через поєднання форми минулого часу відповідного дієслова зі службовим дієсловом "бути" (також у минулому часі): був подумав, збирався був. Дієслова давньоминулого часу можуть бути доконаного і недоконаного виду. Давньоминулий час змінюється за родами та числами. Майбутній час означає дію, яка відбувається після мовлення про неї. Майбутній час має три форми: просту доконаного виду (посаджу, зберу), просту недоконаного виду (садитиму, збиратиму) та складену недоконаного виду (буду садити, буду збирати). Способи дієслів В українській мові розрізняють три способи дієслів: дійсний, умовний і наказовий. Дійсний спосіб означає реальну дію, тобто таку, яка відбулася чи відбувалася, відбувається чи відбудеться. Н-д: пожовтіла картопля. Жовте листя так легко летить повз вікно. Дієслова дійсного способу можуть вживатися із заперечною часткою не: Не гріє сонце на чужині. Дієслова дійсного способу змінюються за часами, а в теперішньому і майбутньому часі — за особами. Умовний спосіб означає дію бажану або можливу за певних умов: Хотіла б я піснею стати у свою хвилину ясну. Дієслова умовного способу утворюються від дієслів минулого часу за допомогою частки б і би. Дієслова умовного способу не мають часу і особи, а змінюються за родами і числами. Наказовий спосіб дієслова через наказ, прохання, побажання, заклик, пораду виражає спонукання до дії. Дія реально ще не існує і не існувала, але той, хто говорить, сподівається що вона повинна відбутися: Грай же, море, мовчіть, гори, Гуляй, буйний, полем! Плачте, діти козацькії, — Така ваша доля! Дієслова наказового способу не мають форм часу, але вони змінюються за особами в однині і множині. В однині вони мають форму 2-ї особи, а в множині — 1-ї і 2-ї. Спеціальної форми 3-ї особи наказовий спосіб не має. Якщо треба передати наказ у 3-їй особі, то вживаються частки хай, нехай і форма 3-ї особи дійсного способу: Хай не зітруться підкови, хай не підіб'ються ваші коні (Гонч). Види дієслів Вид — одна з найважливіших ознак дієслова. Дієслова можуть означати дію завершену і незавершену. Залежно від цього вони поділяються на дієслова недоконаного і доконаного виду. Дієслова недоконаного виду означають незавершену дію і відповідають на питання що робити? що робив? що роблю? що буду робити? Дієслова доконаного виду означають дію завершену і відповідають на питання що зробити? що зробив? що зроблю? Дієслову даного виду переважно відповідає дієслово іншого виду. Лексичне значення таких дієслів на має змінюватися: іти — прийти, шити — пошити. Такі дієслова утворюють видові пари. Доконаний вид дієслова утворюється від недоконаного виду за допомогою:
наговоритися, розгомонітися, розгніватися, роздратуватися, надуматися, натерпітися, надивитися, насміятися, напрацюватися.
Лише недоконаний вид мають дієслова: гордувати, грабувати, бродити, літати, володіти, зимувати, лихоманити, тріумфувати, намагатися, прагнути, марити, потребувати, зорити, імпонувати. Окремі дієслова поєднують у собі значення як доконаного, так і недоконаного виду. До них належать дієслова з суфіксом — ува; переважно іншомовного походження: гарантувати, організувати, телеграфувати, наслідувати, воєнізувати, а також веліти, женити.
Висновки
Таким чином ми з’ясували, що дієслова найчастіше вживаються в розмовно-побутовому та художньому стилях, мають спосіб, час, вид, рід та число, дієвідміну, особу.
Корисні ресурси
http://www.iteach.com.ua – український сайт програми Intel «Навчання для майбутнього». http://www.iteach.ru — російський сайт програми Intel «Навчання для майбутнього» http://www.mon.gov.ua/ - Intel® Teach http://www.osvita.org – Освітньо-консультативний центр "Освіта" http://ostriv.in.ua – освітній портал „Острів знань” Підручник Глазова О.О. Рідна мова. 7 клас : Підруч. для загальноосвіт. навч. закл. / О.О. Глазова — К. : Генеза, 2007. — 288 с.
