Відмінності між версіями «Вікі-статтю "Функція речення у мовленні"»
(→Гіпотеза дослідження) |
(→Автори проекту) |
||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
==Автори проекту== | ==Автори проекту== | ||
| − | учні 8 класу Марина, Ольга, Вікторія, Сергій, Антон, Дмитро | + | учні 8 класу: Марина, Ольга, Вікторія, Сергій, Антон, Дмитро |
==Тема дослідження== | ==Тема дослідження== | ||
Версія за 13:58, 28 січня 2014
Зміст
Назва проекту
«Найважливіші відомості з синтаксису та пунктуації: словосполучення і речення»
Автори проекту
учні 8 класу: Марина, Ольга, Вікторія, Сергій, Антон, Дмитро
Тема дослідження
Синтаксис. Словосполучення і речення
Проблема дослідження
Яку функцію виконують речення у мовленні?
Гіпотеза дослідження
Речення у мовленні виконує комунікативну функцію.
Мета дослідження
Поглибити знання про речення
Результати дослідження
Речення – це осмислене, граматично та інтонаційно оформлене сполучення слів або окреме слово, що виражає відносно закінчену думку. Основною функцією речення є комунікативна функція, тобто повідомлення інформації та вираження емоцій і волевиявлення мовця. Комунікативна функція речення спирається на дві основні його ознаки – предикативність та інтонацію. Предикативність – це віднесеність висловлення до дійсності, яка виражається за допомогою: граматичних ознак дієслова-присудка – часу, способу та особи; модальної лексики, що передає реальність, достовірність, необхідність інформації з точки зору її автора (мовця). Інтонація (як синтаксичний засіб) – це характер вимовляння розташованих одна за одною словоформ, які створюють речення. Інтонація виражає лінійність висловлення – його початок, розвиток, завершення. Залежно від значення цілого речення розрізняють три типи інтонації: розповідну; питальну; спонукальну (окличну)
Висновки
Отже, реченню властива формальна і значеннєва розгалуженість. Речення є основною одиницею комунікації, тобто спілкування. Це означає, що виразити думку людина може тільки у формі речення.
Корисні ресурси
1. Удовиченко Г. М. Словосполучення в сучасній українській літературній мові. – К.: Наук. думка, 1968. – С. 3–227. 2. Речення як основна синтаксична одиниця http://pidruchniki.ws/1098120540570/dokumentoznavstvo/rechennya 3. Речення. Види речень за метою висловлювання. Речення прості і складні, двоскладні та односкладні http://shkolyar.in.ua/rechennya-vydyrechen
