Відмінності між версіями «Вікі-статтю "Функція речення у мовленні"»
(→Мета дослідження) |
(→Результати дослідження) |
||
| Рядок 29: | Рядок 29: | ||
==Результати дослідження== | ==Результати дослідження== | ||
| + | |||
| + | Речення – це осмислене, граматично та інтонаційно оформлене сполучення слів або окреме слово, що виражає відносно закінчену думку. Основною функцією речення є комунікативна функція, тобто повідомлення інформації та вираження емоцій і волевиявлення мовця. Комунікативна функція речення спирається на дві основні його ознаки – предикативність та інтонацію. | ||
| + | Предикативність – це віднесеність висловлення до дійсності, яка виражається за допомогою: | ||
| + | граматичних ознак дієслова-присудка – часу, способу та особи; | ||
| + | модальної лексики, що передає реальність, достовірність, необхідність інформації з точки зору її автора (мовця). | ||
| + | Інтонація (як синтаксичний засіб) – це характер вимовляння розташованих одна за одною словоформ, які створюють речення. Інтонація виражає лінійність висловлення – його початок, розвиток, завершення. Залежно від значення цілого речення розрізняють три типи інтонації: | ||
| + | розповідну; | ||
| + | питальну; | ||
| + | спонукальну (окличну) | ||
==Висновки== | ==Висновки== | ||
Версія за 13:51, 28 січня 2014
Зміст
Назва проекту
«Найважливіші відомості з синтаксису та пунктуації: словосполучення і речення»
Автори проекту
учні 8 класу Марина, Ольга, Вікторія, Сергій, Антон, Дмитро
Тема дослідження
Синтаксис. Словосполучення і речення
Проблема дослідження
Яку функцію виконують речення у мовленні?
Гіпотеза дослідження
Функціонування речення у мовленні.
Мета дослідження
Поглибити знання про речення
Результати дослідження
Речення – це осмислене, граматично та інтонаційно оформлене сполучення слів або окреме слово, що виражає відносно закінчену думку. Основною функцією речення є комунікативна функція, тобто повідомлення інформації та вираження емоцій і волевиявлення мовця. Комунікативна функція речення спирається на дві основні його ознаки – предикативність та інтонацію. Предикативність – це віднесеність висловлення до дійсності, яка виражається за допомогою: граматичних ознак дієслова-присудка – часу, способу та особи; модальної лексики, що передає реальність, достовірність, необхідність інформації з точки зору її автора (мовця). Інтонація (як синтаксичний засіб) – це характер вимовляння розташованих одна за одною словоформ, які створюють речення. Інтонація виражає лінійність висловлення – його початок, розвиток, завершення. Залежно від значення цілого речення розрізняють три типи інтонації: розповідну; питальну; спонукальну (окличну)
