Відмінності між версіями «Учнівська Вікі-стаття "Творення дієприслівників"»
(→Результати дослідження) |
(→Результати дослідження) |
||
| Рядок 36: | Рядок 36: | ||
змагаються + учи - змагаючись, | змагаються + учи - змагаючись, | ||
задуматись + вши - задумавшись. | задуматись + вши - задумавшись. | ||
| − | + | У процесі утворення дієприслівників в основі дієслова може відбуватися чергування о/і: перемогти –перемігши. | |
| − | + | У кінці дієприслівників завжди пишеться буква и: подумавши, розповівши, розповідаючи, кажучи. | |
| − | + | Дієприслівники недоконаного виду треба відрізняти від близьких за звучанням активних дієприкметників у називному (знахідному) відмінку множини, які, на відміну від дієприслівників, відповідають на питання я к і? і мають закін¬чення -і: (щ о р о б л я ч и?) сяючи і (які?) сяючі, (що р о б л я ч и?) сидячи і (я к і?) сидячі. Наприклад, у реченні Десятки пРожекторів з валу вдарили промінням, засліплюючи наступаючі війська (О. Гончар) засліплюючи — дієприслівник, бо відповідає на питання що роблячи?; наступаючі — дієприкмет¬ник, бо відповідає на питання які? | |
Дієприслівник можна вживати лише тоді, коли в реченні до одного діяча відноситься щонайменше дві дії: Якщо не подумаєш, то й кілочка не затешеш. — Не подумавши, й кілочка не затешеш (Нар. творчість). Але в реченні Коли я проходив Ботанічним садом, мою увагу привернули рідкісні в нас деревця мигдалю цього зробити не можна, бо тут кожна дія стосується іншого діяча: проходив — я; привернули увагу — деревця. Інша річ, якби речення було побудоване так: Коли я проходив Бота-нічним садом, я звернув увагу на деревця мигдалю — тоді в ньому можна було б використати дієприслівник: Проходячи Бо¬танічним садом, я звернув увагу на деревця мигдалю. | Дієприслівник можна вживати лише тоді, коли в реченні до одного діяча відноситься щонайменше дві дії: Якщо не подумаєш, то й кілочка не затешеш. — Не подумавши, й кілочка не затешеш (Нар. творчість). Але в реченні Коли я проходив Ботанічним садом, мою увагу привернули рідкісні в нас деревця мигдалю цього зробити не можна, бо тут кожна дія стосується іншого діяча: проходив — я; привернули увагу — деревця. Інша річ, якби речення було побудоване так: Коли я проходив Бота-нічним садом, я звернув увагу на деревця мигдалю — тоді в ньому можна було б використати дієприслівник: Проходячи Бо¬танічним садом, я звернув увагу на деревця мигдалю. | ||
Версія за 14:57, 31 жовтня 2013
Зміст
Назва проекту
Творення дієприслівників
Автори проекту
Група учнів 7 класу
Тема дослідження
Творення дієприслівників
Проблема дослідження
Як творяться дієприслівники доконаного й недоконаного виду ?
Гіпотеза дослідження
Дієприслівники доконаного й недоконаного виду творяться по-різному
Мета дослідження
Метою дослідження є творення дієприслівників доконаного й недоконаного виду, їх правопис
Результати дослідження
Дієприслівники недоконаного виду утворюються від основи дієслова теперішнього часу (3-ої особи множини) за допомогою суфіксів: від І дієвідміни — -учи (-ючи), від II дієвідміни – -ачи (-ячи): нес[уть]+учи - несучи, малю[ють] + ючи - малюючи, нос[ять] + ячи - носячи, стеж[ать] + ачи - стежачи. Дієприслівники доконаного виду утворюються від основи неозначеної форми дієслова за допомогою суфіксів -ши (коли основа закінчується приголосним звуком) або -вши (коли у кінці основи є голосний звук): прибіг[ти] + ши - прибігши, дописа[ти] + вши - дописавши. У дієприслівниках, утворених від дієслова на -ся (-сь) після твірних суфіксів майже завжди вживається суфікс -сь (суфікс -ся трапляється лише у віршованих текстах): змагаються + учи - змагаючись, задуматись + вши - задумавшись. У процесі утворення дієприслівників в основі дієслова може відбуватися чергування о/і: перемогти –перемігши. У кінці дієприслівників завжди пишеться буква и: подумавши, розповівши, розповідаючи, кажучи. Дієприслівники недоконаного виду треба відрізняти від близьких за звучанням активних дієприкметників у називному (знахідному) відмінку множини, які, на відміну від дієприслівників, відповідають на питання я к і? і мають закін¬чення -і: (щ о р о б л я ч и?) сяючи і (які?) сяючі, (що р о б л я ч и?) сидячи і (я к і?) сидячі. Наприклад, у реченні Десятки пРожекторів з валу вдарили промінням, засліплюючи наступаючі війська (О. Гончар) засліплюючи — дієприслівник, бо відповідає на питання що роблячи?; наступаючі — дієприкмет¬ник, бо відповідає на питання які? Дієприслівник можна вживати лише тоді, коли в реченні до одного діяча відноситься щонайменше дві дії: Якщо не подумаєш, то й кілочка не затешеш. — Не подумавши, й кілочка не затешеш (Нар. творчість). Але в реченні Коли я проходив Ботанічним садом, мою увагу привернули рідкісні в нас деревця мигдалю цього зробити не можна, бо тут кожна дія стосується іншого діяча: проходив — я; привернули увагу — деревця. Інша річ, якби речення було побудоване так: Коли я проходив Бота-нічним садом, я звернув увагу на деревця мигдалю — тоді в ньому можна було б використати дієприслівник: Проходячи Бо¬танічним садом, я звернув увагу на деревця мигдалю.
