Відмінності між версіями «УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПР?КІНЦІ XVII — У ПЕРШІЙ ПОЛОВ?НІ XVIII ст.»
Матеріал з Iteach WIKI
(→Культура України в другій половині XVІІ – XVIIІ ст.) |
(→Культура України в другій половині XVІІ – XVIIІ ст.) |
||
| Рядок 54: | Рядок 54: | ||
==Культура України в другій половині XVІІ – XVIIІ ст.== | ==Культура України в другій половині XVІІ – XVIIІ ст.== | ||
| − | + | Загальна характеристика української культури другої половини ХVII – XVIIIст.: | |
| + | |||
Існування української автономної державності. | Існування української автономної державності. | ||
| + | |||
Зв'язки із Західною Європою. | Зв'язки із Західною Європою. | ||
| + | |||
Національно-визвольна війни 1648-1657. | Національно-визвольна війни 1648-1657. | ||
| + | |||
Поділ України протест проти гнобителів. | Поділ України протест проти гнобителів. | ||
| + | |||
Високий рівень освіти, велика кількість шкіл на душу населення. | Високий рівень освіти, велика кількість шкіл на душу населення. | ||
| − | Освіта | + | |
| − | Києво-Могилянська академія (І. Мазепа, 1701 р.). 1783 р. російською мовою, 1817 р. закрито. 1819 духовна академія. Ліквідована більшовиками 1918 р. 1991 створено Університет «Києво-Могилянська академія». Викладачі: Інокентій Гізель, Стефан Яворський, Іоаникій Галятовський, Лазар Баранович, Феофан Прокопович, Георгій Кониський. Вихованці: Іван Мазепа, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Іван Скоропадський та Іван Самойлович, Іван Григорович-Барський, композитори Артемій Ведель та Максим Березовський, філософ Григорій Сковорода та науковець Михайло Ломоносов. О. Безбородько та Г. Полетика, М. Бантиш-Каменський, письменник П. Гулак-Артемовський. | + | <p style="text-align:center">'''Освіта'''</p> |
| + | |||
| + | '''Києво-Могилянська академія''' (І. Мазепа, 1701 р.). 1783 р. російською мовою, 1817 р. закрито. 1819 духовна академія. Ліквідована більшовиками 1918 р. 1991 створено Університет «Києво-Могилянська академія». | ||
| + | |||
| + | '''''Викладачі:''''' Інокентій Гізель, Стефан Яворський, Іоаникій Галятовський, Лазар Баранович, Феофан Прокопович, Георгій Кониський. | ||
| + | |||
| + | '''''Вихованці:''''' Іван Мазепа, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Іван Скоропадський та Іван Самойлович, Іван Григорович-Барський, композитори Артемій Ведель та Максим Березовський, філософ Григорій Сковорода та науковець Михайло Ломоносов. О. Безбородько та Г. Полетика, М. Бантиш-Каменський, письменник П. Гулак-Артемовський. | ||
| + | |||
Чернігівський (1700), Харківський (1727) і Переяславський (1738) колегіуми - філії Академії. | Чернігівський (1700), Харківський (1727) і Переяславський (1738) колегіуми - філії Академії. | ||
К.Розумовський хотів відкрити університет у Батурині. | К.Розумовський хотів відкрити університет у Батурині. | ||
| − | Львівський університет 1784 (1661), контроль езуїтів. Після заборони ордена у 1773 р. університет закрито. Відновлено у 1784. Німецька і польська мови.1848 р. відкрита кафедра української мови, 1894 історії України. | + | |
| − | Братські школи (польській частині України). | + | '''Львівський університет''' 1784 (1661), контроль езуїтів. Після заборони ордена у 1773 р. університет закрито. Відновлено у 1784. Німецька і польська мови.1848 р. відкрита кафедра української мови, 1894 історії України. |
| − | + | ||
| − | Підручники: «Букварі» (друкарні Києво-Печерської Лаври та Львівського братства), перевидана «Граматика словенська» Мелетія Смотрицького. | + | '''Братські школи''' (на польській частині України). |
| − | Сковорода Григорій Савич (1722-1794) | + | |
| + | <p style="text-align:center">'''Література'''</p> | ||
| + | |||
| + | Наприкінці XVII ст. всі великі міста України мали власні друкарні та майстрів. | ||
| + | |||
| + | '''Підручники:''' «Букварі» (друкарні Києво-Печерської Лаври та Львівського братства), перевидана «Граматика словенська» Мелетія Смотрицького. | ||
| + | |||
| + | '''[http://www.youtube.com/watch?v=S2EBBaC3Ulw Сковорода Григорій Савич] (1722-1794)''' навчався в Києво-Могилянській академії, пропагував гуманістичні ідеї, викладав у Харківському та Переяславському колегіумах. Понад 25 років провів у мандрах. Флософія: розкриття проблеми людини, її життя і щастя. Тільки там люди житимуть щасливо, де всі працюватимуть на волі й за покликанням. В літературі висміював багатих, співчував бідним, оспівував героїчне минуле рідного народу. На могильній плиті, за його заповітом, викарбували слова: «Світ ловив мене, та не спіймав». | ||
| + | |||
| + | [http://www.youtube.com/watch?v=jsk3R_Wm3BA Великі Українці - Григорій Сковорода] | ||
| + | |||
«Синопсис» 1674 р. перша історична праця, слугував підручником історії аж до початку XIX ст.. Автор його невідомий, ймовірно ректор КМА Інокентій Гізель. | «Синопсис» 1674 р. перша історична праця, слугував підручником історії аж до початку XIX ст.. Автор його невідомий, ймовірно ректор КМА Інокентій Гізель. | ||
Літопис Самовидця – події 1648-1702, висвітлено з позицій представника старшинської верхівки. Засуджує гетьманів-невдах, народний рух. Літопис Самовидця чудова літературна і мовна пам'ятка, розмовної мовою, з багатьма приказками, прислів'ями. | Літопис Самовидця – події 1648-1702, висвітлено з позицій представника старшинської верхівки. Засуджує гетьманів-невдах, народний рух. Літопис Самовидця чудова літературна і мовна пам'ятка, розмовної мовою, з багатьма приказками, прислів'ями. | ||
| Рядок 81: | Рядок 103: | ||
Театр та музика. 1789 р. заснування у Харкові постійного театру. Вуличні вистави, шкільна драма, вертеп. | Театр та музика. 1789 р. заснування у Харкові постійного театру. Вуличні вистави, шкільна драма, вертеп. | ||
Микола Дилецький 1670 р. «Граматика музична». | Микола Дилецький 1670 р. «Граматика музична». | ||
| + | |||
| + | <p style="text-align:center">'''Освіта'''</p> | ||
| + | |||
Випускник Глухівського музичного училища (1737), і Києво-Могилянської академії Максим Березовський (1745-1777) - класик європейської музики, автор духовних концертів («Не отвержи мене во время старости»). Разом із Д. Бортнянським створив новий класичний тип хорового концерту. Єдиним відомим інструментальним твором Березовського є Соната для скрипки і чембало, написана в Пізі 1772 року. Став автором першої в Росії опери «Демофонт». | Випускник Глухівського музичного училища (1737), і Києво-Могилянської академії Максим Березовський (1745-1777) - класик європейської музики, автор духовних концертів («Не отвержи мене во время старости»). Разом із Д. Бортнянським створив новий класичний тип хорового концерту. Єдиним відомим інструментальним твором Березовського є Соната для скрипки і чембало, написана в Пізі 1772 року. Став автором першої в Росії опери «Демофонт». | ||
Його земляк і учень Дмитро Бортнянський (1751-1825) автор 6 опер («Креонт», «Сокіл»), а також понад 100 хорових творів, багато з яких і донині чарують слухачів талановитістю. Створив новий тип хорового концерту. Д. Бортнянський тридцять років керував придворною капелою у Санкт-Петербурзі. | Його земляк і учень Дмитро Бортнянський (1751-1825) автор 6 опер («Креонт», «Сокіл»), а також понад 100 хорових творів, багато з яких і донині чарують слухачів талановитістю. Створив новий тип хорового концерту. Д. Бортнянський тридцять років керував придворною капелою у Санкт-Петербурзі. | ||
