Відмінності між версіями «Учнівська вікі-стаття "Грошові реформи в Україні?"»

Версія за 10:10, 27 березня 2013

Назва проекту

«Гроші у моєму житті »

Автор проекта

Зіміна Світлана Петрівна

Тема дослідження

Грошові реформи в Україні

Тематичне питання (питання для дослідження)

Грошові реформи в Україні

Гіпотеза дослідження

Грошова реформа в Україні відбувалася в кілька етапів

Мета дослідження

Ознайомитись з історією грошової реформи в Україні

Результати дослідження

Протягом першого тижня роботи над проектом було проведено пошук та обробку інформаціїї

З перших днів набуття Україною незалежності одним з найгостріших питань є створення власної грошової системи. Проблема полягає не тільки в тому, що без власної грошової одиниці держава не може вважатись державною, а й у тому, що без власної грошової системи не можна побудувати економіку держави, мати стабільне фінансове становище. Серед комплексу заходів щодо оздоровлення і впорядкування грошового обороту особливе місце займають грошові реформи. Вони являють собою повну чи часткову перебудову грошової системи, яку проводить держава з метою оздоровлення грошей чи поліпшення механізму регулювання грошового обороту стосовно нових соціально-економічних умов чи одне і друге водночас. Грошовій реформі має передувати створення власної грошової системи. Без її створення і законодавчого закріплення проведення грошової реформи мало що дасть. Основними принципами створення грошової системи в Україні повинні бути:  створення національної грошової одиниці і розгалуженої структури депозитних та інших форм грошей;  запровадження ефективного механізму організації і регулювання готівкового обігу та їх взаємодії;  побудова нової системи зовнішніх валютних відносин;  забезпечення внутрішньої і зовнішньої конвертованості власної грошової одиниці;  здійснення реформи банківської системи;  утворення належної ринкової інфраструктури грошового, валютного та фондового ринків. Першоосновою здійснення зазначених принципів має стати прийняття ряду законів України: "Про грошову систему України"; "Про Національний банк України"; "Про комерційні банки України"; "Про державні банки України". Необхідність оздоровлення фінансово-грошової системи посилює актуальність проведення економічних реформ. Економічна політика України 1995 – першої половини 1996 р. забезпечила посилення стабілізаційних процесів в економіці, зокрема:  істотно уповільнилась інфляція;  було знищено так зване грошове написання, коли пропозиція грошей значно перевищує попит на них;  зміцнів та стабілізувався курс національної валюти;  уповільнилися темпи зниження промислового виробництва та обсягів валового внутрішнього продукту;  зросла активність домогосподарств як суб'єктів економіки;  зросли доходи та заощадження населення;  поліпшились результати зовнішньоекономічної діяльності. Значне зниження темпів інфляції розпочалося з лютого 1996 р. і набрало стабільного характеру. Починаючи з березня 1996 року постійно підвищувався курс українського карбованця до долара США та інших іноземних валют. Істотно зменшився спад виробництва порівняно з попереднім роком. Зменшення обсягів валового внутрішнього продукту за цей період знизилось з 12,4 % до 9,5 %. Грошові доходи населення в липні 1996 р. порівняно з червнем зросли на 26 % . Головними завданнями грошової реформи були:  заміна тимчасової грошової одиниці – українського карбованця на національну валюту – гривню;  зміна масштабу цін;  створення стабільної грошової системи та перетворення грошей на важливий стимулюючий фактор економічного й соціального розвитку. Це передбачало втримання фінансової стабільності, яка склалася напередодні грошової реформи, прискорення розрахунків, залучення до банківської системи надлишкової готівки, забезпечення стабільності курсу національної валюти щодо іноземних валют. Грошова реформа носить характер вибору прозорого варіанта та неконфіскаційного типу, який зумовлений необхідністю:  забезпечення повної довіри населення до нової національної валюти, а отже, довіри до політики Уряду та економічних реформ, які він проводить;  утримання стабільності грошового, споживчого і валютного ринків України, запобігання інфляційному вибуху та порушенню стабільності валютного курсу, що могло б вплинути на зниження життєвого рівня населення;  запобігання спекулятивним операціям під час обміну карбованців на гривні;  створення прийнятного соціального клімату, зниження психологічного й соціального напруження в суспільстві у зв'язку з проведенням грошової реформи. Відповідно до Указу Президента України "Про грошову реформу в Україні" в країні було проведено низку підготовчих заходів. Створено розгалужену мережу обмінних пунктів комерційних банків. Цього було достатньо для забезпечення нормальної роботи з обміну карбованців на гривні. Усі установи банків та підприємств зв'язку були забезпечені готівкою необхідних номіналів для проведення обміну карбованців на гривні, а також нормативними, інструктивними та наочними матеріалами. Проводилася широка роз'яснювальна робота через засоби масової інформації щодо характеру та механізму здійснення грошової реформи. У всіх регіонах України було проведено наради-семінари, куди виїжджали відповідальні працівники Національного банку України. Відповідно до Указу Президента України грошова реформа в Україні проводилась з 2 по 16 вересня 1996 р. Початком реформи стало впровадження в обіг гривні, що обмінювалась у співвідношенні 1 гривня за 100000 купоно-карбованців. Одночасно відбулось зменшення у тій самій пропорції всіх цінових показників та грошової маси. В результаті нова грошова одиниця виявилася в 100 000 разів сильнішою від попередньої, у стільки ж разів зросли масштаб цін, купівельна спроможність та валютний курс гривні порівняно з купоно-карбованцем. Підсумки свідчать про те, що в цілому реформа проходила організовано, якнайзручніше для населення і без значних соціальних конфліктів. За балансовими даними, емісія карбованцевої готівки напередодні грошової реформи, тобто за станом на 2 вересня 1996 року, становила 338,1 трлн. крб., із них 19,1 трлн. крб. залишалося в касах банків, а 319,0 трлн. крб. – поза банками, тобто в обігу. Починаючи з 17 вересня 1996 року, функціонування в готівковому обороті карбованців припинилося і єдиним засобом платежу на території України стала гривня та її розмінна монета – копійка. Установами Ощадного банку України та інших комерційних банків, які залучають кошти населення, були перераховані в установленому порядку всі вклади населення за станом на 2 вересня 1996 р. з відповідними записами в особових рахунках вкладників. Перерахування вкладів здійснювалось без будь-яких обмежень у співвідношенні 100 000 крб. за 1 гривню. За час проведення реформи Національний банк України випустив у готівковий оборот 3132,5 млн. гривень. Випуск гривні здійснювався обміном на карбованці, видаванням коштів на оплату праці, закупку сільськогосподарських продуктів, з вкладів населення, підкріпленням відділень зв'язку, а також іншими видачами. Банківська система України вживалась заходи щодо виявлення та вилучення з обігу фальшивих грошей. У процесі проведення реформи комерційні банки вилучили фальшивих карбованців на загальну суму 6,5 млрд. крб. Ця робота проводилася в тісному контакті з органами МВС України. До найхарактерніших особливостей грошової реформи належать: багаточинникова зумовленість та багатоцільове спрямування; тривалий період проведення; застосування тимчасових грошей як перехідних та їх гіпервисоке знецінення; створення в ході реформи нового механізму монетарного регулювання; особлива соціальна спрямованість реформи та ін. Розпочалася реформа в січні 1992 р. випуском у готівковий обіг купоно-карбованця ба випуском в обіг гривні, тобто тривала майже 5 років. Беручи до уваги вжиті за цей період заходи, можна виділити кілька етапів реформи: • перший етап (січень – листопад 1992 р.), • другий етап (листопад 1992 – серпень 1996 р.), • третій етап (вересень 1996 р.). [2, ст. 240] Проведення грошової реформи було спрямовано на закріплення фінансової стабільності, прискорення розрахунків, залучення в банківську систему надлишкової готівки, забезпечення стабільності курсу національної валюти щодо іноземних валют. Головним досягненням було утримання стабільності грошового, споживчого й валютного ринків. Прогнози щодо наслідків реформи, які були розроблені Урядом і Національним банком України, цілком справдилися: • по-перше, вдалося утримати інфляцію у прогнозованих параметрах: 5,7 % – за серпень, 2,0 % – за вересень, 1,5 % – за жовтень; • по-друге, з перших днів реформи Національний банк України підтримував стабільний курс гривні до іноземних валют; • по-третє, проведення реформи прискорило обіг грошей і сприяло поліпшенню стану грошово-кредитного ринку України; • грошова реформа поліпшила стан фінансово-грошової системи й створила умови для позитивних соціально-економічних змін.

Висновки

Грошова реформа відбувалася в 3 етапи.

Корисні ресурси

Банк українських рефератів

Інші документи

Автор проекта

Зіміна Світлана Петрівна

Тема дослідження

Грошові реформи в Україні

Тематичне питання (питання для дослідження)

Грошові реформи в Україні

Гіпотеза дослідження

Мета дослідження

Ознайомитись з історією розвитку грошей в Україні

Результати дослідження

З'ясувати як відбувалися грошові реформи в Україні

З перших днів набуття Україною незалежності одним з найгостріших питань є створення власної грошової системи. Проблема полягає не тільки в тому, що без власної грошової одиниці держава не може вважатись державною, а й у тому, що без власної грошової системи не можна побудувати економіку держави, мати стабільне фінансове становище. Серед комплексу заходів щодо оздоровлення і впорядкування грошового обороту особливе місце займають грошові реформи. Вони являють собою повну чи часткову перебудову грошової системи, яку проводить держава з метою оздоровлення грошей чи поліпшення механізму регулювання грошового обороту стосовно нових соціально-економічних умов чи одне і друге водночас. Грошовій реформі має передувати створення власної грошової системи. Без її створення і законодавчого закріплення проведення грошової реформи мало що дасть. Основними принципами створення грошової системи в Україні повинні бути:  створення національної грошової одиниці і розгалуженої структури депозитних та інших форм грошей;  запровадження ефективного механізму організації і регулювання готівкового обігу та їх взаємодії;  побудова нової системи зовнішніх валютних відносин;  забезпечення внутрішньої і зовнішньої конвертованості власної грошової одиниці;  здійснення реформи банківської системи;  утворення належної ринкової інфраструктури грошового, валютного та фондового ринків. Першоосновою здійснення зазначених принципів має стати прийняття ряду законів України: "Про грошову систему України"; "Про Національний банк України"; "Про комерційні банки України"; "Про державні банки України". Необхідність оздоровлення фінансово-грошової системи посилює актуальність проведення економічних реформ. Економічна політика України 1995 – першої половини 1996 р. забезпечила посилення стабілізаційних процесів в економіці, зокрема:  істотно уповільнилась інфляція;  було знищено так зване грошове написання, коли пропозиція грошей значно перевищує попит на них;  зміцнів та стабілізувався курс національної валюти;  уповільнилися темпи зниження промислового виробництва та обсягів валового внутрішнього продукту;  зросла активність домогосподарств як суб'єктів економіки;  зросли доходи та заощадження населення;  поліпшились результати зовнішньоекономічної діяльності. Значне зниження темпів інфляції розпочалося з лютого 1996 р. і набрало стабільного характеру. Починаючи з березня 1996 року постійно підвищувався курс українського карбованця до долара США та інших іноземних валют. Істотно зменшився спад виробництва порівняно з попереднім роком. Зменшення обсягів валового внутрішнього продукту за цей період знизилось з 12,4 % до 9,5 %. Грошові доходи населення в липні 1996 р. порівняно з червнем зросли на 26 % . Головними завданнями грошової реформи були:  заміна тимчасової грошової одиниці – українського карбованця на національну валюту – гривню;  зміна масштабу цін;  створення стабільної грошової системи та перетворення грошей на важливий стимулюючий фактор економічного й соціального розвитку. Це передбачало втримання фінансової стабільності, яка склалася напередодні грошової реформи, прискорення розрахунків, залучення до банківської системи надлишкової готівки, забезпечення стабільності курсу національної валюти щодо іноземних валют. Грошова реформа носить характер вибору прозорого варіанта та неконфіскаційного типу, який зумовлений необхідністю:  забезпечення повної довіри населення до нової національної валюти, а отже, довіри до політики Уряду та економічних реформ, які він проводить;  утримання стабільності грошового, споживчого і валютного ринків України, запобігання інфляційному вибуху та порушенню стабільності валютного курсу, що могло б вплинути на зниження життєвого рівня населення;  запобігання спекулятивним операціям під час обміну карбованців на гривні;  створення прийнятного соціального клімату, зниження психологічного й соціального напруження в суспільстві у зв'язку з проведенням грошової реформи. Відповідно до Указу Президента України "Про грошову реформу в Україні" в країні було проведено низку підготовчих заходів. Створено розгалужену мережу обмінних пунктів комерційних банків. Цього було достатньо для забезпечення нормальної роботи з обміну карбованців на гривні. Усі установи банків та підприємств зв'язку були забезпечені готівкою необхідних номіналів для проведення обміну карбованців на гривні, а також нормативними, інструктивними та наочними матеріалами. Проводилася широка роз'яснювальна робота через засоби масової інформації щодо характеру та механізму здійснення грошової реформи. У всіх регіонах України було проведено наради-семінари, куди виїжджали відповідальні працівники Національного банку України. Відповідно до Указу Президента України грошова реформа в Україні проводилась з 2 по 16 вересня 1996 р. Початком реформи стало впровадження в обіг гривні, що обмінювалась у співвідношенні 1 гривня за 100000 купоно-карбованців. Одночасно відбулось зменшення у тій самій пропорції всіх цінових показників та грошової маси. В результаті нова грошова одиниця виявилася в 100 000 разів сильнішою від попередньої, у стільки ж разів зросли масштаб цін, купівельна спроможність та валютний курс гривні порівняно з купоно-карбованцем. Підсумки свідчать про те, що в цілому реформа проходила організовано, якнайзручніше для населення і без значних соціальних конфліктів. За балансовими даними, емісія карбованцевої готівки напередодні грошової реформи, тобто за станом на 2 вересня 1996 року, становила 338,1 трлн. крб., із них 19,1 трлн. крб. залишалося в касах банків, а 319,0 трлн. крб. – поза банками, тобто в обігу. Починаючи з 17 вересня 1996 року, функціонування в готівковому обороті карбованців припинилося і єдиним засобом платежу на території України стала гривня та її розмінна монета – копійка. Установами Ощадного банку України та інших комерційних банків, які залучають кошти населення, були перераховані в установленому порядку всі вклади населення за станом на 2 вересня 1996 р. з відповідними записами в особових рахунках вкладників. Перерахування вкладів здійснювалось без будь-яких обмежень у співвідношенні 100 000 крб. за 1 гривню. За час проведення реформи Національний банк України випустив у готівковий оборот 3132,5 млн. гривень. Випуск гривні здійснювався обміном на карбованці, видаванням коштів на оплату праці, закупку сільськогосподарських продуктів, з вкладів населення, підкріпленням відділень зв'язку, а також іншими видачами. Банківська система України вживалась заходи щодо виявлення та вилучення з обігу фальшивих грошей. У процесі проведення реформи комерційні банки вилучили фальшивих карбованців на загальну суму 6,5 млрд. крб. Ця робота проводилася в тісному контакті з органами МВС України. До найхарактерніших особливостей грошової реформи належать: багаточинникова зумовленість та багатоцільове спрямування; тривалий період проведення; застосування тимчасових грошей як перехідних та їх гіпервисоке знецінення; створення в ході реформи нового механізму монетарного регулювання; особлива соціальна спрямованість реформи та ін. Розпочалася реформа в січні 1992 р. випуском у готівковий обіг купоно-карбованця ба випуском в обіг гривні, тобто тривала майже 5 років. Беручи до уваги вжиті за цей період заходи, можна виділити кілька етапів реформи: • перший етап (січень – листопад 1992 р.), • другий етап (листопад 1992 – серпень 1996 р.), • третій етап (вересень 1996 р.). [2, ст. 240] Проведення грошової реформи було спрямовано на закріплення фінансової стабільності, прискорення розрахунків, залучення в банківську систему надлишкової готівки, забезпечення стабільності курсу національної валюти щодо іноземних валют. Головним досягненням було утримання стабільності грошового, споживчого й валютного ринків. Прогнози щодо наслідків реформи, які були розроблені Урядом і Національним банком України, цілком справдилися: • по-перше, вдалося утримати інфляцію у прогнозованих параметрах: 5,7 % – за серпень, 2,0 % – за вересень, 1,5 % – за жовтень; • по-друге, з перших днів реформи Національний банк України підтримував стабільний курс гривні до іноземних валют; • по-третє, проведення реформи прискорило обіг грошей і сприяло поліпшенню стану грошово-кредитного ринку України; • грошова реформа поліпшила стан фінансово-грошової системи й створила умови для позитивних соціально-економічних змін.

Корисні ресурси

Банк українських рефератів

Інші документи