Відмінності між версіями «Статті ЗНВР Яготіної З.О.»

Поточна версія на 21:29, 21 березня 2013

Активізація пізнавальної діяльності учнів під час вивчення фізики

Головна мета навчання фізики в середній школі полягає в розвитку особистості учнів засобами фізики як навчального предмета, зокрема завдяки формуванню в них фізичних знань, наукового світогляду й відповідного стилю мислення, розвитку в них експериментальних умінь і дослідницьких навичок, творчих здібностей і схильності до креативного мислення. Глобальні соціально-економічні зміни, що відбуваються в суспільстві, позначилися протиріччям між сучасними вимогами до якості засвоєння певних знань, умінь та реальною освітньою практикою природничо-математичної підготовки учнів загальноосвітньої школи. Ця суперечність визначила проблему педагогічного дослідження, яка полягає у виявленні та розробці методів і прийомів активізації пізнавальної діяльності учнів під час вивчення фізики. Провідна ідея педагогічного дослідження - створення системи діяльності вчителя, яка дає можливість оптимально активізувати пізнавальну діяльність учнів. Активізувати пізнавальну діяльність в процесі навчання – означає сформувати мотиви навчання та активізувати мислення учнів. Проблема активізації пізнавальної діяльності вивчалася такими науковцями, як О.І. Бугайов, О.В. Буров, С.У. Гончаренко, Є.В. Коршак, Д.Я. Костюкевич, О.І. Ляшенко, Б.Ю. Миргородський, В.Г. Нижник, В.Ф. Савченко, А.В. Усова,М.М.Шахмаєв та іншими. Прийоми та методи активізації пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання, які використовує вчитель, повинні передбачати поступовий і цілеспрямований розвиток мислення учнів та одночасне формування в них мотивів навчання.

Формування мотивів навчання. Серед усіх мотивів навчання найдієвішим є інтерес учнів до предмету. Для формування і розвитку пізнавального інтересу учнів до фізики використовую такі прийоми: 1. Ілюстрація положень науки подіями сучасності. 2. Використання художньої та історичної літератури. 3. Розгляд фізичних явищ, які відбуваються у повсякденному житті. 4. Проведення цікавих демонстрацій і дослідів, у яких використовуються побутові предмети та прилади, виготовлені учнями. 5. Розв’язування цікавих прикладних задач. 6. Інтерактивні технології. Розвиток мислення. Основою активізації пізнавальної діяльності учнів є розвиток мислення учнів, який здійснюю за допомогою методів і прийомів розвитку логічного мислення, творчого мислення, а також специфічних прийомів. Методи і прийоми розвитку логічного мислення: - евристична бесіда; - порівняння та систематизація матеріалу; - самостійне вивчення нового матеріалу учнями на основі роботи з підручником; - розв’язування задач; - дослідна робота учнів. Евристична бесіда. Уміло поставлені запитання скеровують учнів на формування нових понять, висновків, правил, дають їм можливість самостійно проводити аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, будувати індуктивні та дедуктивні висновки. Таку можливість надаю учням при проведенні уроку методом бесіди. Порівняння та систематизація матеріалу. На розумовий розвиток учнів впливають завдання, що потребують порівняння, систематизації та узагальнення вже вивченого матеріалу. Для систематизації знань з кожного розділу фізики пропоную учням заповнювати порівняльні («Властивості електричного та магнітного полів», «Види теплопередачі») та узагальнюючі («Прямолінійний рух») таблиці. Приділяю увагу формуванню вмінь учнів працювати з узагальнюючими таблицями, розміщеними в підручнику. Робота з підручником. Проводжу систематичну та цілеспрямовану роботу з підручником під час уроку. З цією метою учні виконують такі види роботи:моделювання означень,виділення головного у навчальному матеріалі, складання таблиць, схем на основі прочитаного та ін. На самостійне вивчення за підручником пропоную матеріал прикладного характеру, ретельно продумавши місце та зміст самостійної роботи в структурі уроку, форму перевірки результатів роботи. Розв’язування фізичних задач Значну увагу приділяю формуванню вмінь аналізувати і правильно записувати умову задачі, знаходити необхідні табличні значення та фізичні сталі, перетворювати одиниці вимірювання. Використовую експериментальні та розрахункові задачі, в яких, на перший погляд, «нічого не дано»: знайти час падіння ручки з краю учнівського столу, обчислити силу атмосферного тиску на учнівський зошит; знайти масу Землі і т.д. Дослідна робота учнів. Практикую фронтальні досліди. Наприклад, під час вивчення тем: - «Умови плавання тіл» - дослідити,за яких умов тіло плаває; - «Третій закон Ньютона» - встановити особливості взаємодії двох динамометрів . Перед вивченням окремих тем проводжу евристичні фронтальні лабораторні роботи. Наприклад, вивчення (послідовного) з’єднання провідників; дослідження залежності сили тертя ковзання від сили нормальної реакції опори і характеристик та площі стичних поверхонь та ін.

Прийоми розвитку творчого мислення учнів. Активно запроваджую технологію проблемного навчання. Для створення проблемних ситуацій використовую протиріччя: - між життєвим досвідом учнів та науковими знаннями. Наприклад, в розділі «Будова речовини» проводжу досліди зі змішування води і спирту, гороху і піску, в яких результуючий об’єм не дорівнює сумі первісних об’ємів, і породжує проблемну ситуацію. - між раніше отриманими знаннями й новими. Наприклад, перед вивченням явища електромагнітної індукції учням нагадую, що обов’язковою умовою існування струму в колі є наявність джерела струму. Під час демонстрації досліду «Рух магніту відносно котушки, замкненої на гальванометр», створюється проблемна ситуація: струм виникає в котушці без джерела. - протиріччя самої об’єктивної реальності(корпускулярно-хвильовий дуалізм світла).

Специфічні прийоми розвитку мислення'

Дидактичні ігри. Творчі ігри використовую у позакласній роботі: це інсценівки «Суд над інерцією», «Якби речі могли говорити…», а також під час проведення у 7-му класі першого уроку фізики на тему «Будьмо знайомі: я-Фізика!». Під час релаксації пропоную учням скласти вислів із « розсипаних» слів. Створення цікавих ситуацій. Проведення цікавих дослідів, наприклад, електропровідність води, повідомлення учням фактів, які вражають своєю несподіваністю, стимулюють пізнавальну діяльність учнів. Застосування іграшок. Демонстрації окремих фізичних явищ здійснюю за допомогою іграшок: дитячої надувної кульки,заводного автомобіля, Івана-покивана.

Використання ІКТ. Змістовна комп’ютерна підтримка уроку фізики різноманітна. Це використання відео та анімаційних фрагментів для демонстрації фізичних явищ, класичних експериментів;анімаційних малюнків, логічних схем, таблиць, що використовуються в процесі пояснення, закріплення, систематизації вивченого; включення до змісту уроку історичного й додаткового матеріалу,задач для самостійної та групової роботи з можливістю перевірки результатів. Під час уроку використовую презентаційні проекти, до створення яких залучаю учнів. Вважаю, що описані методи та прийоми активізації пізнавальної діяльності формують стійкий інтерес учнів до фізики, про що свідчать результати педагогічної діяльності: - розуміння учнями структури та логіки курсу; - розуміння учнями методів пошуку та доведення, які використовують у даному курсі; - самостійне розв’язування проблемних та нестандартних завдань; - підвищення рівня успішності учнів (за результатами моніторингу навченості, який здійснювався управлінням освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради та адміністрацією ЛІТ); - перемоги учнів у ІІ та ІІІ етапах Всеукраїнської учнівської олімпіади з фізики . Продовжуючи працювати над проблемою, вважаю за потрібне детальніше зупинитися на таких її аспектах: - розвиток самостійної пізнавальної діяльності учнів: - формування навичок аналізу та узагальнення не лише навчального матеріалу, а й методів його розкриття; - удосконалення методики проведення евристичних фронтальних експериментів; - розробка методики застосування частково-пошукових завдань; - можливості продуктивного використання дидактичних ігор на уроках фізики.