Відмінності між версіями «Школа - мій рідний дім»

Версія за 20:41, 17 січня 2013

Тепліше людині в дорогах важких, В далекім краю від того, Що десь на широких просторах земних Є рідна школа його!

   Рідний дім – це місце, де ти знаходиш спокій і затишок, де на тебе чекають рідні люди і радіють твоїм успіхам чи ділять невдачі.
  Минає час і ти маєш залишити «тиху гавань», щоб поринути у життєве море.

Це дитинство, юності столиця, Гавань, від якої кораблі Йдуть у море, у життєві будні, А воно приваблює, шумить. І здолавши кілометри трудні, Повертається, щоб серцем відпочить.

  В одній відомій пісні йдеться про «країну», якої немає на глобусі, а вперше до неї тебе приводить за ручку мама і наступні 11 років ти живеш і зростаєш у школі, яка стає наче рідний дім.Тут ми навчились читати, писати, рахувати, вчимося жити. Вчителі прагнуть, щоб ми стали добрими, ввічливими, справедливими та відповідальними людьми, тому міцно беруть за руку і ведуть по Країні Знань.Діти люблять свою школу за те, що саме в ній знаходять справжніх друзів. Шкільні коридори добре пам’ятають радість, коли  вони отримують перемоги.А ще дітям подобається те, що відчувають вони себе в ній не гостем в чужій оселі, а господарем, бо до всього, що знаходиться в школі, на подвір’ї вони докладають своїх рук. Класи чисті та охайні, подвір’я та сад буяють квітами.В будь-яку пору наша школа – окраса села.Наше дитинство сповнене прекрасного. Ще з самого малечку ми чуємо слово «школа» і відчуваємо те тепло, що воно випромінює.  Йдучи до школи, ми пізнаємо його, стаємо дорослішими і вже ясніше поринаємо в сутність цього слова.Наша школа стала нам рідною ще з самого першого класу. Розпочавши навчання в ній, ми побачили, що вона, наче великий будинок, де всі мають жити в турботі і злагоді один з одним. Любов до вчителів і однокласників оживила шкільні стіни.
  Школа квітне. Навкруги купа барв: дерева, квіти, трави, шкільний куточок з квітами, - аж любо дивитися, все ожило.
 Наша школа – це дім, де всі разом, де кожен важливий, де панує мир і злагода. І хоч інколи все ж стаються непорозуміння, ніхто не залишається осторонь і все залагоджується само собою.Де б і як далеко  я не була, в моєму серці назавжди викарбується та алея серед квітів,що веде мене до рідної школи, мого дому, де я провела свої 11 років. Школа – ти милий мій дім, ти спогад мій, ти моя частинка.  
 В школі працюють 20 вчителів, які підкорили розум та серця своїх учнів.
  З анкети випускниці школи 1998 року:
  «Я вдячна своїй школі та вчителям, що вони були в моєму житті. Важливо, не хто ким став, а те, що всі стали справжніми людьми. І своїх дітей я віддам навчатися тільки в свою рідну школу».

  Школа – це таке місце, за дверима якого залишається життєва буденність, тут живуть дух юності, романтики, оптимізму, надії.

Школо, школо, подруга й сестриця, Тут дорослі діти і малі, Дружний дім, рідна світлице, Незбагненне диво на землі.

  Життя – різнокольорова палітра моментів. Однією з найяскравіших смуг є шкільне життя. Це початок нашої самореалізації, створення самостійної особистості, талановитого індивідуума. Школа є першою, і в той же час останньою сходинкою до дорослого життя. Зараз більшу частину часу ми проводимо в стінах рідної школи і не замислюємося. як все це дороге для нас. Шкільний поріг, класи, оточення стали вже звичними, і, здавалося б, нічого цікавого не дарують. Але, задумавшись, розуміємо, що саме в школі ми отримуємо знання. які використовуємо в подальшому житті, здобуваємо безцінний досвід спілкування, який допомагає визначити свою позицію в суспільстві, загартовуємося від життєвих проблем і негараздів.
  Незабаром настане той момент, коли ми назавжди попрощаємося з рідною школою – казкою, яка тривала 11 років. І ось тоді згадаємо поради вчителів, свої успіхи й невдачі, простелимо шлях у майбутнє. І саме тоді зрозуміємо, що школа – наш другий рідний дім. Згадаємо, як вперше переступили через поріг невідомої будівлі, вперше написали слово «мама», перші сльози і успіхи, вірних друзів і вірних вчителів. Саме тоді ми почнемо по-справжньому цінувати школу. Зворушливі теплі спогади про школу залишаться назавжди в наших серцях і будуть виринати в найвизначніші хвилини життя яскравою веселкою.
  Школа…. Коли ти її кидаєш, вона ще довго буде снитися. Кажуть, сниться те, чого не достає в житті. Недарма говорять, що по-справжньому щось цінуєш тільки тоді, коли втратиш або залишиш.

О школо люба! В серці ти навіки! Домівка рідна, милий серцю край. Тебе ми не забудемо ніколи Нас, рідна школо, завжди зустрічай!