Відмінності між версіями «Створення програми на знаходження площі трикутника»

Матеріал з Iteach WIKI
Перейти до: Навігація, пошук
(Інтернет-ресурси)
(Інтернет-ресурси)
Рядок 124: Рядок 124:
  
 
== Інтернет-ресурси ==
 
== Інтернет-ресурси ==
*http://ru.wikipedia.org/wiki/Delphi_(%FF%E7%FB%EA_%EF%F0%EE%E3%F0%E0%EC%EC%E8%F0%EE%E2%E0%ED%E8%FF)
+
*http://ru.wikipedia.org/wiki/Delphi_(%FF%E7%FB%EA_%EF%F0%EE%E3%F0%E0%EC%EC%E8%F0%EE%E2%E0%ED%E8%FF)
 
*http://www.delphiexpert.ru/
 
*http://www.delphiexpert.ru/
 
*http://www.delphibasics.ru/
 
*http://www.delphibasics.ru/

Версія за 21:07, 25 грудня 2012

Назва проекту

Створення програми для обчислення площі трикутника за формулою Герона.

Прізвище Ім'я по Батькові

Кирилюк Лілія Леонідівна, вчитель інформатики Миколаївської загальноосвітньої школи № 36, м. Миколаєва

Помилка створення мініатюри: Файл не знайдено
Кирилюк Л.Л,

Номінація

Навчальний проект

Перелік шкільних навчальних предметів:

Інформатика, математика.

Перелік ключових компетентностей, розвиток яких передбачено проектом

Інформаційна,комунікативна, навчально-пізнавальна компетентності,компетентність особистісного самовдосконалення.

Клас та вік учнів, які брали участь у проекті:

В проекті брали учні 11 класу.

Термін реалізації проекту

Проект реалізовувався протягом листопада-грудня 2012 року.

Мета проекту:

  • вироблення практичних навичок свідомого використання засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у повсякденній навчально-пізнавальній діяльності;
  • формування теоретичної бази знань та практичних навичок учнів з мови програмування Delphi;
  • створення програмного продукту для обчислення площі трикутника за формулою Герона.

Опис проекту

Проект був реалізований учнями 11 класу, під час проведення в школі тижня проектів. Учні 11 класу поставили за мету показати можливість використання знань з мови програмування для розв'язування практичних задач. Було вибрано завдання на обчислення площі трикутника за формулою Герона.

Ідея проекту:

На сьогоднішній день, коли спостерігається загальна комп’ютеризація освіти, створюються нові методики навчання інформатики, існує проблема щодо вивчення розділу алгоритмізації та програмування в курсі інформатики. В учнів часто виникає запитання "А для чого взагалі вивчати цей розділ?" Виникнення такого запитання пов'язане з тим, що сьогодні дуже розповсюдженими і популярними є пакети програм обробки текстової, графічної інформації, програми для роботи в Internet та з електронною поштою, які є цікавими і захоплюючими для учнів. Навряд чи треба заперечувати важливість вміння користуватися цими програмами, але чи так вже варто нехтувати вивченням розділу алгоритмізації та програмування в школі? Вивчення розділу алгоритмізації та програмування розвиває алгоритмічне мислення, вміння проектувати, аналізувати, планувати власну діяльність. Якщо замислитися, якості та вміння, отримувані при вивченні програмування є життєво необхідними. Даний розділ, порівняно з іншими розділами, виглядає не таким привабливим і зрозумілим для учнів. Для зацікавлення учнів і був реалізований цей проект.

Ключове питання:

Як я можу використати знання з мови програмування, для розв'язування задач? ( На прикладі мови програмування Delphi)

Тематичні питання:

  1. Як спростити розв'язування математичних задач з використанням програмного продукту створеного мовою програмування Delphi?
  2. Чи можна створити універсальну програму для обчислення площі трикутника за формулою Герона?.

Візуалізація (структура) проекту

Стислий опис:

Номер Крок Які дослідження проводили учні? Що вони робили? Як учні використовували інформаційно – комунікаційні технології в дослідницькій роботі над проектом? Як звітували?
1. Перший етап - мотиваційно-орієнтовний.
  • усвідомлення учнями мотиву й мети діяльності;
  • визначення основної проблеми й завдань дослідження, що випливають із мети;
  • визначення задуму проекту;
  • висування гіпотез щодо розв'язання проблеми, виявлення й обговорення методів дослідження, на основі яких буде реалізовуватися проект.
  1. Представлення теми і мети проекту: створення презентації для зацікавлення, темою і метою проекту.
  2. Пошук інформації про можливості реалізації проекту(використовували мережу Інтернет, приймали участь в обговореннях та форумах із даної тематики).
2. Другий етап – конструктивний.
  • організація творчої групи;
  • складання орієнтовного плану з його наступним обговоренням і коригуванням;
  • оформлення обов’язків між виконавцями проекту;
  • здійснення проекту (збір інформації,систематизація й аналіз даних);
  • обговорення способів оформлення кінцевих результатів, їх первинне оцінювання й коригування;
  • оформлення проекту у вигляді презентації, створення програми.
  1. Робота з електронною поштою, службою миттєвих повідомлень.
  2. Використовували офісне програмне забезпечення, браузери, пошукові системи, Google-документи.
  3. виконання проекту з використанням Portable Turbo Delphi Lite.
3. Третій етап – презентаційний.
  • учні представляють результати своєї роботи;
  • описують методи і прийоми, за допомогою яких було одержано інформацію;
  • розповідають про проблеми, що виникли під час роботи над проектом;
  • демонструють набуті знання, вміння, творчий потенціал.
  1. Створення презентації в MS PowerPoint.
  2. Виставлення результатів проекту на шкільному сайті(http://skola36.ucoz.ru/).
4. Четвертий етап – оцінювально-рефлексивний.
  • самооцінка учнями своєї діяльності;
  • обговорення труднощів, що виникли під час збору й обробки інформації;
  • аналіз, де учні змогли виявити творчі здібності, а де – ні й чому.
  1. Використання Google-документів та спільнот для збереження проекту.


Які результати одержали учні в проекті?

  1. Підвищився інтерес до програмування, не тільки в учнів 11 класу, а й в учнів 8 та 9 класів.
  2. Покращився рівень мотивації при навчанні програмування.

Наш фотоальбом

Матеріали проекту:

  • Проект [1]
  • Презентація (Учнівська) [2]
  • Презентація проекту.[3]

Використані матеріали:

Інтернет-ресурси

Список літератури

Проекти подібної тематики

Відгуки про проект